Нова стратегія нацбезпеки США: суцільний прагматизм і скільки місця для України
Поділитись
США оприлюднили оновлену стратегію нацбезпеки.
У ньому виписано, куди Сполучені Штати рухатимуться у першу чергу.
Свій аналіз розмістив у Фейсбук директор Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
Перше. Вашингтон повертається до дуже простого принципу – «Американський інтерес (Америка) понад усе».
Ніякої романтики про «спільні цінності», максимум прагматизму. Якщо це комусь здається занадто суворим у світі тотального хаосу, я вас вітаю, ви не читали попередні стратегії.
Друге. Росія офіційно визначена як загроза не Україні, а євроатлантичному порядку. Тобто розмови про «перезавантаження» чи «стратегічну стабільність» – це більше про намір окремих людей в оточенні Трампа, ніж про спільне бачення офіційних інституцій. В документі прямо написано – обмежувати, стримувати, позбавляти інструментів впливу.
Третє. На першому місці тепер Китай. Все інше – похідне. І тут головний висновок для нас, що війна в Європі не має забирати у США концентрацію на Китаї. І це означає, що Вашингтон буде шукати не ідеальні рішення для України, а робочі. Ті, що не створюють «розриву шаблону» у їхній глобальній грі.
Що це означає для України ?
По-перше, що ми важливі. Але не в центрі уваги. Америка хоче передбачуваності на європейському фронті. Це не про мир «на умовах агресора», але й не про нескінченне розхитування. Їм потрібен стабільний формат, який не висмоктує ресурси.
По-друге, українське питання тепер читається через китайський фокус. Подобається нам це чи ні, – це факт. Будь-який новий формат переговорів, гарантій чи домовленостей оцінюватимуть за критерієм: «Чи не послаблює це США у протистоянні з Китаєм?»
По-третє, гарантії безпеки – це вже не про красиві слова. Це про обмеження російської здатності воювати. Тобто ставка робиться на стримування, а не на повернення світу у стан 1991 року.
По-четверте, Україна має показувати суб’єктність, а не чекати спасіння. Стратегія США дуже прозоро говорить, що підтримуватимуть тих, хто не створює хаосу у себе вдома. Тих, хто демонструє, що може тримати лінію – і на фронті, і в політиці (вітання внутрішньополітичному порядку денному).
А тепер не про текст стратегії, а про логіку.
Американці інвестують туди, де є шанс на результат. Україна повинна бути не «це складний кейс, але ми тримаємось», а «це проект, який працює навіть у війні».
У світі сьогодні виграють ті, хто здатен бути прогнозованим. І нова стратегія США просто підказує те, що ми і так знаємо. Що найкращі гарантії безпеки – це наша власна спроможність (військова, економічна, політична). А вже після неї – документи, декларації й дипломатичні формати.