З 2 лютого 2026 року в Україні набрав чинності оновлений порядок фінансового моніторингу, який змінює підхід до виявлення ризикових операцій та посилює взаємодію між органами контролю.

Як пояснила народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, новації є продовженням домовленостей, досягнутих роком раніше.

У 2025 році ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ підписали тристоронній меморандум про співпрацю, який передбачав активніший обмін інформацією, створення спільних робочих груп та координацію дій у протидії фінансовим злочинам.

«2025 рік став етапом інституційного оформлення співпраці. А з 2026 року розпочинається фактична реалізація нових механізмів через оновлений порядок фінансового моніторингу», — зазначила Южаніна.

За її словами, документ формалізує ризикоорієнтований підхід та розширює можливості міжвідомчої взаємодії.

Очікується, що обмін інформацією між службами дозволить швидше й точніше виявляти підозрілі операції, підвищити ефективність розслідувань фінансових злочинів, зменшити кількість зловживань у податковій сфері та посилити контроль за потоками коштів, пов’язаними з економічною безпекою держави.

Серед можливих практичних наслідків для бізнесу:

• Блокування ризикових операцій. У разі фіксації банками нетипових платежів, зокрема різкого зростання оборотів або складних транзитних схем, інформація оперативніше передаватиметься органам контролю.
• Посилена увага до «дроблення бізнесу». Дані про пов’язаних ФОП, спільні IP-адреси, персонал чи торгові точки можуть аналізуватися комплексно.
• Перевірка контрагентів. Операції з компаніями, що мають ознаки ризиковості — відсутність персоналу, активів або реальної діяльності — можуть стати підставою для додаткових перевірок.
• Нерезидентські операції. Платежі за кордон, особливо до юрисдикцій із підвищеним ризиком, підлягатимуть глибшому аналізу.
• Контроль за РРО, ПДВ і готівковими потоками. Нетипові співвідношення оборотів і податкового навантаження можуть стати тригером для міжвідомчої перевірки.

Водночас, наголосила депутатка, координація між органами є лише інструментом.

«Ключове питання — чи стане вона механізмом системного очищення ринку, чи інструментом вибіркового тиску. Не менш важливо забезпечити баланс між фінансовою безпекою держави та передбачуваністю умов для бізнесу», — підсумувала Южаніна.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що банки та податкові органи дедалі частіше запитують у клієнтів додаткові підтвердження походження коштів.

Читайте також: З окупації вдалося врятувати молоду маму з немовлям: історія порятунку у межах ініціативи «Bring Kids Back UA»

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.