— Коли ти вже розлучишся? Твоя дружина та дитина заважають нашому щастю! Адже ми любимо одне одного. Я вже 5 років чекаю, а ти мені все обіцяєш. Ти з нею лише через сина. З грошима у тебе все гаразд, хороша зарплата, а сина я тобі народжу, мені вже давно час, все ж таки 30 років!

— Я збираюся вирішити цими днями це питання і поговорити з дружиною. Вона мене давно вже підозрює у чомусь. Все з розпитуваннями чіпляється. Між нами лише холод, я вже давно нічого не відчуваю. Вона любить мене, і це розіб’є їй серце.

— Ну то й що! Подумаєш, розіб’є серце! Люди зустрічаються, закохуються, а потім розходяться, навіщо жити без кохання! Ти казав, вона готує погано, а я тобі геть як намагаюся! Перше, друге і компот готую. Павлику, ну подумай добре! Зі мною ти щасливий, а мені мало часу з тобою!

Павлик та Віка познайомилися 5 років тому у ресторані. У Павла була ділова вечеря, а Віка працювала офіціанткою, обслуговувала його стіл. Молода дівчина сподобалася чоловікові. Він зміг досягти номера телефону і почав з нею листуватися. Спочатку був лише легкий флірт і невимушене спілкування, але потім він зрозумів, що з Вікою йому цікаво і легко, а з дружиною лише одні турботи та проблеми.

Дружина Павла тільки нещодавно народила і повністю поринула у турботи про дитину. Та й сваритись вони стали часто. Дружина втомлювалася і як тільки укладала дитину, сама засинала відразу. Павло, щоб висипатись, лягав відпочивати в іншій кімнаті. Та й на роботі не все було гладко.

Він почав крадькома проводити час із Вікою. Винайняв їй квартиру. Приїжджав до неї на кілька годин, а потім, як ні в чому не бувало, вирушав ночувати додому до дружини, спокійний та задоволений. Настя нічого не помічала. Павлик закохався у коханку і дуже дорожив їй. Утримував та забезпечував.

Він забув, що багатьом завдячує батькам Насті, запишався. Адже він був із простої родини, без своєї квартири. З Настею він познайомився в торговому центрі, працював там охоронцем. Настя з подругою робила покупки. Павло зробив їй комплімент. Настя звернула на нього увагу. Адже він був гарний.

Павло скромно доглядав дівчину. Він міг дозволити подарувати їй лише три троянди, зводити її в кіно чи ресторан швидкого харчування. Коли Настя представила Павла своїм батькам, вони дуже не були задоволені вибором дочки. Чи не пара він їй. Тільки ось Настя його дуже любила, і тому батьки не стали на заваді щастю доньки. Погодилися на шлюб. Наполягли на здобутті Павлом вищої освіти, а після здобуття диплома влаштували його зі своїх зв’язків на керівну посаду.

З Настею у шлюбі він 10 років. Батьки купили дочці 3-кімнатну квартиру перед шлюбом. Настя єдина власниця. Павло жив на всьому готовому і забув. У побуті він зовсім не допомагав, був лінивий. Дуже хотів дитину, але після її народження до дружини охолодів і ні в чому їй не допомагав. Однак він не поспішав розлучатися, йому не хотілося втрачати стабільність і комфорт, та й грошей він міг втратити і навіть навпаки. Занадто багато проблем треба було вирішувати після розлучення.

Віку він вкотре обдурив, не поговоривши з дружиною. Віка вирішила сама виявити ініціативу. Вона просто написала Насті в соціальній мережі, повідомила про багаторічний зв’язок Павлика з нею і про велике кохання між ними, попросила відпустити чоловіка. Навіть доклала їхню спільну фотографію. Настя впала в ступор, потім заплакала після цих слів. Вона не вірила, що коханий чоловік так вчинив із нею. Та ще зраджував протягом 5 років!

Тільки-но чоловік прийшов додому, Настя з ним серйозно поговорила.

— Сьогодні мені написала жінка на ім’я Віка, повідомила, що в тебе з нею тривалий роман і велике кохання. Розкажеш мені?

Павло не очікував на такий поворот подій. Він сів на стілець і схопився за голову.

Так, у мене з нею стосунки. Ти сама у всьому винна. Давно вже я тобі як порожнє місце. З народженням сина ти ніби збожеволіла на ньому. Я також хочу уваги!
— Скільки разів я просила тебе допомогти? Ти завжди відмовляєшся. Приходиш пізно, коли син уже спить, а я втомлена.

— Від чого ти втомлюєшся? Ти ж не вагони розвантажуєш, а лише з дитиною сидиш удома!

Давай ти хоч на один день залишишся з ним і подивишся, як це! Хоча знаєш що, мені від тебе нічого не потрібне. Збирай речі, йди до коханки. Вона на тебе чекає.
— Ну, навіщо ти так! Я з тобою хочу залишитись, а там просто емоційна розрядка. То я тебе і сина люблю!

Я не вірю тобі! Якби ця жінка нічого не означала, то ти б із нею 5 років не зустрічався. Все, йди. Ти тут не живеш!
Павлу нічого не залишалося робити, окрім як зібрати сумку та піти. Віка зраділа, коли він до неї прийшов із речами. Домоглася свого! Але щастя тривало недовго. Настя розповіла про все батька У Павла знайшли грубе порушення на роботі, звільнили, на його місце прийняли іншу людину. Настя подала на розлучення та на аліменти. Павло намагався влаштуватися на іншу керівну посаду, але його нікуди не брали. Він зміг влаштуватися адміністратором у великий гіпермаркет.

Грошей поменшало.

Віка розраховувала, що квартиру після розлучення буде розділено між колишнім подружжям, і їй шматок перепаде, вона не знала, що квартира Насті належить. Крім того, із невеликої зарплати потрібно було виплачувати аліменти. Грошей не вистачало. Віка недовго думаючи знайшла кращий варіант — більш ресурсного чоловіка.

Павло тепер винаймав житло, був весь у боргах і дуже шкодував про свій вчинок. Він навіть хотів повернутися до Насті, але вона його не вибачила і вказала на двері! Тепер у його житті були зустрічі із сином у вихідні та легкі інтрижки на один вечір.