Мені здається, що я тоді таки добре подумала і просто взяла та відмовилася від своєї законної спадщини. Але не просто так я це зробила, а на користь своєї рідної сестри, – поділилася моя знайома Мар’яна.

Мар’яна зараз живе в столиці, у неї є власна сім’я: чоловік, дитина, кредит, який їм це потрібно буде виплачувати ще років 10, напевно.

Мар’яна зі своїм чоловіком обоє працюють з ранку до пізнього вечора, щоб швидше розплатитися зі своїм боргом, адже сума там немала, та й вони такі заповзяті, що хочуть самі швидше віддати той борг, щоб далі спокійніше жити.

З сином-другокласником їм просто колосально допомагає мати чоловіка, її свекруха, вона завжди виручає їх.

Відвести, привести, нагодувати смачним і корисним обідом-вечерею, позайматися – це все на ній абсолютно, вона сумлінно ставиться до своїх обов’язків.

З понеділка по п’ятницю в навчальний час свекруха живе у них, тому що кожен день через все місто не наїздишся, а на канікули бере онука до себе на дачу і там піклується про нього.

Матері чоловіка Мар’яни, звісно, пам’ятник треба поставити: такої золотої бабусі, як вона, нині не знайдеш посеред білого дня, вона повністю всю себе присвячує сім’ї сина.

Не тільки з дитиною вона у них сидить, а й їжу готує, і будинок більш-менш в порядку підтримує, загалом, допомагає всім чим може вже чимало часу.

Мар’яна приїжджає з роботи дуже пізно, сил уже ні на що не залишається. Чоловік теж працює щосили на двох роботах, втомлюється постійно.

Втім, Мар’яна зовсім не скаржиться, вважає, що живуть вони ще дуже добре, не гірше інших людей.

Ну подумаєш там – без відпусток та ресторанів, це не проблема велика зараз більшість сімей так живуть, чесно кажучи.

Ось через якийсь час розплатяться вони за квартиру, тоді все у них буде. А зараз потрібно всім почекати, легше буде згодом, коли з усім впораються.

Кілька місяців тому у Мар’яни раптово не стало мами, на жаль.

У маминій квартирі живе зараз її рідна сестра з двома дітьми, вдова. Сестра Мар’яни Галина переїхала до матері після того, як не стало її чоловіка кілька років тому.

Мар’яна сестру свою дуже шкодує: у житті тій категорично не щастить, де б вона не повернулася.

Грошей Галині постійно не вистачає, на роботі то недоплатять, то скоротять. У сина перехідний вік, так непросто їй з ним, ще й вчиться він дуже погано.

Дочка в молодшій школі навчається, раніше за нею бабуся постійно доглядала, а ось що буде тепер, як їй зараз налагодити своє життя, коли мами з нею вже поряд немає?

Ще й здоров’я не дуже: спина підводить, ще там щось до купи.

– Не на вулицю ж їх виганяти у такий важкий час, вона просто не впорається з усіма проблемами сама! – сумно розповідає Мар’яна. – Куди вона з двома дітками зараз піде зі своїми проблемами, у неї ж рідні більше нікого крім мене й немає? В кімнату в комуналці? Сама ніколи собі квартиру не купить, я переконана в цьому. А ми не без даху над головою зараз живемо. І у мене ситуація куди краще зараз в житті, як не крути. У мене і чоловік хороший, і свекруха допомагає з усім дуже, і дитина у нас одна, а зараз це простіше та легше. Не буду я нічого ділити з рідною нещасливою сестрою, уступлю їй! Їм потрібніше зараз та квартира набагато більше ніж мені.

– Ну ти даєш! – сварить якось Мар’яну її подруга. – Їй – потрібніше, а тобі? Ти працюєш з раннього ранку до пізнього вечора вже багато років, дитину свою єдину тижнями не бачиш, ходиш в одних джинсах взимку та влітку, нічого не купиш собі, підробітки шукаєш постійно, поки сестриця твоя вдома сидить, себе шкодує і скаржиться всім? Чому ти не хочеш пожаліти себе та своїх близьких? Діли спадщину материну за законом, а сестра потім хай як хоче – так і живе.

– Мені простіше набагато, ніж їй! – стоїть на своєму Мар’яна. – У мене чоловік є, дитина все ж одна, свекруха допомагає нам в усьому, підтримує завжди. Я молодша і здоровіша сестри, вона з дитинства у нас слабка. А найголовніше – не хочу псувати відносини зі своєю рідною сестрою, у мене більше нікого не залишилося з нашої сім’ї. Адже ми з нею єдині близькі люди залишилися після того, як мами нашої не стало. Більше у нас нікого немає.

Та чи відмова від спадщини на користь тих, кому “потрібніше” – це вірне рішення? Мар’яна – молодець? Вона не хоче заради грошей псувати стосунки з сестрою.

Або дійсно потрібно було ділити спадщину за законом, без сентиментів і жалості якоїсь, думати про себе та свою дитину насамперед? Були б це надлишки, непомітні в сімейному бюджеті – ну, тоді можна було допомогти невезучій рідній сестрі. Але ж не на шкоду собі та своїм рідним людям.

А так – нерозумно вчинила, та й годі. І боягузтво: боязнь відстояти свої права, посваритися з сестрою, але ж своя сім’я це ж головне в житті. Невже Мар’яна вірно вчинила?