Одного разу вночі Оксана спала, жінка почула, що чоловік встає. – Куди йдеш, Андрію! – В туалет, – відповів. Але пройшло дуже багато часу, вона хвилюючись, пішла подивитись де її коханий. У будинку його не було і в туалеті теж. Побачила світло у літній кухні. Відкрила двері, а там чоловік з її мамою. В очах попливло. З мамою вона побачилась ввечері наступного дня

Оксана була гарною дівчиною. Навіть в дитинстві у неї було дуже багато прихильників. Дівчина була дуже відвертою з батьками , тому розповіла і про Андрія. Який тільки з армії повернувся. Мама радила дівчині виходити за нього заміж, адже він такий хороший хлопець. За матеріалами

Але хлопець ще не пропонував дівчині одружуватись. Маму це дуже хвилювало, тому що вона переживала,що Оксана втратить такого хлопця. Жінка хитрощами намагалась щодня зачепити цю розмову: то їй щодня снились якісь сни, які швидко віщували заміжжя доньки, то вірила у всякі прикмети. Коли почула, що ті мають одружуватись дуже зраділа і навіть заспокоювала батька, який взнав, що його 15-річна донька чекає дитину.

У селі усі шкодували жінку – дочка таке начворила. Настав час весілля, відбули, відгуляли, молодята переїхали на квартиру, ще й в місто. З часом ситуація погізшувалась. Жінка вмовила дітей переїхати до села, як це сталось досі невідомо. З часом вони переїхали до хати де Оксана росла.

Перший рік вони жили дуже добре. Андрій перестав пити, молодята припинили сваритись, тобто у сім’ї панувала ідилія.

У Оксани погіршилось здоров’я. Лікувалась дуже довго, дівчину поклали у лікарню. Лікування пройшло добре, дівчину виписали і вона повернулась додому. Одного разу як вони спали, дівчина почула, що Андрій встає. Дівчина запиталась куди, відповів:” в туалет”. Але на диво дівчини пройшло дуже багато часу, вона хвилювалась, пішла подивитись, де її коханий. У будинку його не було і в туалеті теж. Побачила,що світилось світло у літній кухні, як вона глянула, а там її чоловік з мамою….

Дівчина була в шоці, так швидко відстрибнула від вікна, що ледь не впала. Прокинулась уже на ліжку, а поруч сидів він.

– Іди з очей моїх,- сказала Оксана. – Навіть вогроги б так не вчинили, а ти.

Їй було так боляче, це ж її чоловік і МАМА!!!

– Ксю, це ніякі не розваги, ти не зрозумієш, тому я не буду пояснювати. Вибач мені.

З мамою вона побачилась ввечері наступного дня. Крuчати чи щось виясняти не було сенсу, уже усі сили і сльози вийшли. Оксана вперше подивилась на маму, як на конкурентку.

Уже минуло 10 років, мати все ще живе із своїм зятем у тій кухні. Оксана не змогла щодня дивитись за це усе, забрала дітей і переїхала. Вдруге вийшла заміж і народила сина .

Проте згодом вона розлучила з чоловіком і повернулась у рідне село. Зняла квартиру, старші уже навчались у вузах, а меншого доглядала бабуся із колишнім чоловіком.

Прикро визначати, але ” неньку не обирають”, а все диття жити в гніві на рідну маму неможна. Тому Оксана пробачила.

Любіть, цінуйте і поважайте рідних батьків!

Фото ілюстративне, з вільних джерел