Ця історія про те, як мати Оксани, подарувавши їй життя, згодом почала вимагати своєрідної плати від доньки за цей дар.

Ганна була найстаршою дитиною у багатодітній родині. Її життя з самого дитинства складалося з нескінченної праці: не тільки догляд за молодшими братами та сестрами, але й допомога матері в полі.

Після народження наймолодшої дитини стан матері значно погіршився. Усі турботи про дітей і домашнє господарство лягли на плечі Оксани. Через постійний брак часу дівчині довелося залишити школу, забувши про навчання.

Не раз до їхнього дому приходили вчителі зі школи, переконуючи матір, що Оксана має здібності й їй необхідно продовжити навчання. Проте мати незмінно відповідала, що освіта їй не потрібна, а ось поміч у господарстві необхідна тут і зараз.

Так Оксана залишилася в селі, взявши на себе турботу про молодших братів і сестер.

Згодом вона вийшла заміж за простого хлопця із села. У їхній сім’ї народилося четверо дітей.

Оксана з чоловіком зробили все можливе, щоб їхні діти ходили до школи, мали їжу, одяг і можливість здобувати освіту. Вона ніколи не змушувала дітей виконувати важкі хатні обов’язки, якщо це заважало їхньому навчанню.

“Нехай уже я в цьому житті страждаю, аби лише їм було легше,” — казала Оксана.

Вона добре знала, як це — втратити можливість змінити своє життя через відсутність освіти. Якби її батьки дозволили їй вчитися, вона б змогла реалізувати свої мрії та побудувати зовсім інше майбутнє.

Однак доля склалася так, що батьки дали їй життя, але за цей дар довелося заплатити надто високу ціну.