Кореспондентам АрміяInform вдалось потрапити на позиції одного з підрозділів FPV-дронів 148 окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ ЗСУ та зафіксувати один день важкої бойової роботи наших дронарів.

«Сіряк» оптимальний час для виїзду на позиції

Потрапити на позиції в район Курахового – це завжди ризиковано та небезпечно.

Ніч, місяць у небі пробивається за хмарами, наша машина рухається у сторону лінії фронту, гуркіт вибухів стає все гучніше. У «схованці» залишаємо автівку та пересідаємо у пікап підрозділу, який обладнаний засобом РЕБу.

Почало трохи світати, традиційний «сіряк» для виїзду найбільш безпечний час. Їдемо розбитими дорогами. Десантник-водій починає по черзі включати червоні перемикачі. Це РЕБ, бо там куди ми їдемо, ворожого смертельного сміття, нажаль, багато літає.

На горизонті видніється якийсь населений пункт. Під’їжджаємо ближче, картина гнітюча: повсюди знищені будинки, знесені огорожі, посічені осколками дерева, словом кругом «суцільний депресняк». Їдемо далі. Зупиняємось біля лісопосадки, автівка поки ще темно покидає нас, а ми швидко йдемо в бліндаж який ззовні добряче замаскований. Декілька сходинок під землю, далі двері, а там заховані позиції наших дронарів.

Звідси до кацапських військ рукою подати, всього декілька кілометрів.

Бойову частину на дрони готують заздалегідь

У бліндажі все облаштовано так, щоб нашим хлопцям було максимально зручно працювати. Викопана кімната 3 на 4 м: зона операторів (пілот та навідник), місце мінера, який заряджає дрони боєкомплектом та місце для coffee break. Вузенький прохід між робочим саморобним столом та лежанкою, є ще невелика лавка, а ящики з-під набоїв використовують як скрині. Тут взагалі все дуже практично та аскетично. Немає зайвих речей, тільки те, що точно стане в пригоді хлопцям.

«Часи, коли можна було роз’їжджати на авто по «передку», давно минули. Зараз дрони полюють на одного окремо взятого рашиста і той не може ухилитися, – розповідає командир підрозділу FPV-дронів Юрій на позивний «Спарта». – Ось дивіться (Юрій демонструє відео на смартфоні – авт.): це відеодокази з переднього краю, де наш екіпаж атакує окупантів посеред поля, під деревами, в будинках, тепер практично всюди можна дістати ворога. Від нас окупанти ніде не сховаються.

Справа в бліндажі бачимо стоять напоготові вже заряджені дрони. Їх хлопці готують заздалегідь. Військові використовують FPV-дрони як дрон-камікадзе з різними бойовими частинами та для скидання боєприпасів на противника з подальшим поверненням безпілотника.

Під кожну ціль свій скид: є осколкові (гранати чи інші вибухові сюрпризи) для живої сили противника, «кумулятиви», запальні боєприпаси та «бомбочки» для ворожої техніки та оборонних укріплень.

Погодні умови суттєво впливають на роботу дронарів: холод, дощ чи сильний вітер ускладнюють польоти. Обов’язок оператора БПЛА – бути готовим до подібних випробувань.

Криваві колективні самогубства

Щодо тактики рф на Курахівському напрямку. Противник наступає як малими піхотними групами, так і подекуди використовує БМП, БТР, мотоцикли, баггі. Хлопці розповідають: бронетехніка здебільшого застосовується на значній відстані від лінії бойового зіткнення, для логістики чи ротацій. Ворог намагається швидко скинути десант і втекти із зони ураження. Але наші дрони дістають рашистів і там. Кожен метр просування ворогу дається дуже дорого.

Зазвичай на штурми ідуть звичайні піхотинці рф. Це тактика «кривавих колективних самогубств». Використовуючи рельєф місцевості, окупанти наступають невеликими групами по 5-8 осіб. Озброєні лише автоматами, далі за ними за метрів 50-60 тягнеться вже інша група рашистів. Ті несуть БК, деякі мають кулемети, супроводжують їх дрони.

Так от, перша група «самогубців» лягає в український ґрунт практично відразу. Наші FPV-дрони моментально розносять тіла москалів. Далі по їхнім трупам лізуть інші рашисти. Картина майже однакова, окупантів також знищують. Деякі пробують втікати від наших дронів, але не довго їм це вдається.

Особливо намагаються просочуватись малі штурмові групи противника вранці – „по-сірому“, коли стоїть туманна погода. Саме тоді не завжди ефективно можуть працювати наші розвідувальні дрони.

«Інколи складається враження, що окупанти сунуть під кайфом. Не зважають на наші скиди, рухаються хаотично, але і далі прориваються до наших позицій. Бувають такі дні, що ворог суне без зупинки та зазнає просто неймовірних втрат. Якось ми знищили за одну повну добу бойової роботи до 80 рашистів. Можливо їх було і більше, їх ніхто, звісно ж, не рахував. Людський ресурс рф необмежений. Люди для кремля – просто м’ясо і немає такої ціни, яку б не заплатив російський народ за знищення України. рашисти будуть і далі лізти, а ми маємо їх зупинити», – каже командир підрозділу Юрій.

Юрій з Волині, у минулому командир БМ-21 «Град». З початку широкомасштабного вторгнення рф мобілізувався у 95 окрему десантно-штурмову Поліську бригаду. Був командиром десантно-штурмового відділення, в бою отримав важке поранення. Це сталось на Ізюмському напрямку у населеному пункті Довгеньке під час ворожого штурму. Осколком порвало спину і руку, перебило на руці нерви й рука не працювала нормально. Пройшов лікування та реабілітацію, за висновком ВЛК міг отримати групу інвалідності.

Але він відмовився проходити МСЕК. Чоловік каже: «буду бити окупантів до Перемоги». Був інструктором в 95 бригаді, далі перевівся в підрозділ реактивної артилерії 148 артбригади. Виконували бойові завдання на Запорізькому напрямку. Якось майже тиждень «Град» десантників не виїжджав на бойові, тоді Юрія попросили стати на цей час водієм підрозділу БПЛА.

«Я трохи поїздив з ними та мені командир взводу каже: «Давай, ти можеш, будеш літати». Спробував, зайшло і почав працювати на «мавіках». Навчався на ходу, «на бойових». На Запоріжжі весь час була розвідка, ми працювали без скидів, там були доволі інтенсивні дії, штурми ворожих позицій, дуже багато польотів було за день. А як переїхали на Донецький напрямок, почали працювати по ворогу вже зі скидами. Потім перейшов на FPV-дрон і ні разу не пожалів. Тут більше емоцій та драйву», – каже Юрій «Спарта».

Знищили танк рашистів одним ударом FPV-дрона

…Нарешті світанок, розпочинається бойова робота. По рації хлопцям передають, що наступає російська піхота за підтримки танків та броньованої техніки. Командир Юрій командує «до бою». Кожен займає свою позицію. «Спарта» працює оператором, бере пульт управління, одягає окуляри, а навідник «Тарантіно» миттєво набиває координати цілі на планшеті, виводить відеотрансляцію на монітор, робить доповідь про готовність до вильоту.

Мінер Євген на позивний «Джоні» з дроном, який споряджений боєприпасом, виходить з укриття, виставляє на позицію «пташку». Знімає запобіжник, не проходить і кілька хвилин як дрон вилітає в небо нести справедливість окупантам.

До речі, «Джоні» до 24 лютого 2022 року працював машиністом Київського метрополітену. У перший день вторгнення поїхав як завжди маршруткою на роботу з Василькова до Києва. В метро працює з 2010 року.

Дуже цікаво спостерігати за роботою екіпажу, діють як один механізм, ведуть дрон до цілі. Кілька хвилин і вже бачимо лісопосадку. За 7-8 кілометрів зачаївся ворожий танк, він і є метою операції. Як виявилось на ньому працює РЕБ, це проблема, на кілька секунд пропадає зв’язок, на екрані миготіння, пропало відео з дрона.

Відбувається маневр, знову з’являється відео з пташиного польоту на поле, а далі на лісопосадку. Хлопцям вдалось швидко налагодити трансляцію. Ледь помітні рухи пальців пілота чаклують над пультом управління дроном, на обличчі «Спарти» явна напруга, бачимо наступний маневр на ураження. «Фпвішка» летить на танк. Бум! Відеокартинка зникла, а ми всі безмежно радіємо. Командир дає команду – «запускаємо наступний дрон». Треба перевірити чи горить ворожий танк. Кілька хвилин і на відео бачимо кацапський танк палає. А це означає робота проведена філігранно точно.

«Це нам сьогодні пощастило. Зазвичай на таку «жирну» ціль як танк у нас йде більше часу та дронів», – розповідає «Спарта».

Запитуємо: скільки зазвичай уражень дронами по противнику може бути за день роботи?

«Це залежить від дій противника. Якщо будуть штурмові дії, ми можемо робити до 20 вильотів. Днями під час наступу русні було 19 вильотів за один день. Коли потрібно, нам ще додатково підвозять дрони, немає такого, щоб дронів не вистачало, нам завжди вистачає і це радує. По ураженню техніки, можемо за один день роботи спалити одну одиницю бойової техніки противника, інколи вдається і по 3-5 штук знищити. Це залежить насамперед від роботи їхнього РЕБу. А можна взагалі нічого не уразити по техніці. Тоді працюємо по малих штурмових групах», – відзначає навідник FPV-дрону «Тарантіно».

Боротьба «РЕБ проти FPV» між Україною і росією точиться постійно

«Постановка радіоперешкод є практично єдиним способом боротьби з FPV. рашисти активно використовують засоби РЕБ для подавлення роботи наших дронів. Так само і ми робимо. «Боротьба частот» відбувається постійно.

Під час польотів стараємось швидко перемикатися на роботу інших частот, коли бачимо, що ворог подавлює нашу «відеокартинку». Звісно, є «свої фішки», про які ворог не здогадується. Це нам дуже допомагає знищувати рашистські цілі.

Взагалі збити FPV-дрон зі стрілецької зброї вкрай малоймовірно, він дуже маневрений. Ще важливо, не «спалити» свої позиції. Екіпаж дронів для окупантів – пріоритетна ціль. Він постійно відшукує наше місцезнаходження. Як і ми їхнє.

Якось одну з наших точок рашисти «спалили», нас тоді понад 5 годин крили артою. Десь об 11:30 год почали та близько 17:00 год закінчили. Били з гармати,  крили мінометним вогнем, навіть танк працював. На щастя, снаряди лягали поруч з бліндажем. Вижили. Почекали, поки трохи стемніє, зібрали всі речі, приїхала машина і ми швидко покинули позицію», – говорять хлопці.

Запитуємо: як часто доводиться міняти позиції?

«Протягом цього місяця дуже багато разів переїжджали. Це все також залежить від інтенсивності штурмових дій ворога. Восени, наприклад, на одній точці ми працювали понад місяць», – каже «Тарантіно».

… Вечоріє. Прощаємось з хлопцями та «по темному» на автівках покидаємо позиції наших дронарів.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-01-01 06:55:00