Незаконні, на думку Петра Порошенка, санкції проти нього створюють складнощі для захисту людей і підприємств від атак Росії. Про це політик заявив під час засідання Верховного Суду.

Він зазначив, що російські удари по підприємствах компанії Roshen у 2026 році вже призвели до загибелі та поранень працівників і рятувальників.

«З часів нашого попереднього засідання у Київську кондитерську фабрику Roshen 24 січня влучили ракети, “Шахеди” і загинули люди. 6 лютого у логістичний центр Roshen. Загинув пожежник. Пожежники знаходяться, в тому числі, у важкому стані і досі не переведені з реанімації», — сказав Порошенко.

Аналітики відзначають, що питання захисту критичних підприємств у воєнний час часто перетинається з правовими обмеженнями щодо власників бізнесу, які перебувають під санкціями.

Roshen та питання оборони підприємств

Політик звернув увагу на постанову уряду №1506, яка регулює можливість підприємств захищати виробничі потужності.

За його словами, законодавство передбачає можливість для стратегічно важливих підприємств використовувати засоби протиповітряної оборони, однак це не поширюється на компанії, що належать підсанкційним особам.

«Я не можу захистити людей, тому що уряд каже, що підсанкційним особам захищати заборонено, продавати засоби протиповітряної оборони заборонено», — заявив Порошенко.

Він також наголосив, що Roshen є великим платником податків. За його словами, платежі компанії до бюджету України у 2025 році склали близько 7,5 млрд грн.

«Нікому не відома мета застосування санкцій проти мене», — зазначив політик.

Юридичні аргументи сторін

Порошенко наголосив, що санкційне законодавство має чіткі обмеження щодо кола осіб, до яких можуть застосовуватися обмеження.

«Я – автор цього закону. Стенограма Верховної Ради підтверджує, що санкції не застосовуються до фізичних осіб, громадян України, резидентів України. Застосовується виключно і тільки до нерезидентів», — сказав він.

Також політик послався на рішення Європейського суду з прав людини.

«ЄСПЛ чітко зазначає, що такі рішення повинні мати обґрунтування, а порушення процесуальних гарантій має бути виправлено», — додав Порошенко.

Дані судового розгляду

Під час засідань Верховного Суду сторони вивчали документи, на підставі яких були введені санкції. Адвокати політика заявили про можливі порушення при оформленні частини матеріалів.

За їхніми словами, деякі документи могли бути подані до РНБО вже після ухвалення санкційного рішення та підписання відповідного указу.

Суд також долучив до матеріалів рішення ЄСПЛ від жовтня 2025 року, у якому зазначається, що особи, які потрапляють під санкції в Україні, можуть не мати достатніх процесуальних механізмів захисту своїх прав.

Політичний контекст

Адвокати Порошенка під час попередніх засідань демонстрували матеріали медіа, де, за їх словами, містяться заяви про використання санкційних механізмів як інструменту політичного впливу. Представники сторони політика вважають це доказами вибіркового застосування санкцій.

Водночас представники влади раніше заявляли, що санкції могли вводитися з метою забезпечення національної безпеки.

«Санкції були запроваджені із виховною метою», — повідомляли представники державної сторони.

Також представниця президента в суді підтвердила, що в указ могли вноситися технічні правки без зміни суті рішення.

Ситуація демонструє складне поєднання політичних, економічних та правових факторів. З одного боку, держава застосовує санкції як інструмент безпеки в умовах війни. З іншого — бізнес та політичні діячі наполягають на необхідності чітких юридичних процедур і захисту прав власності.

Подальший розвиток справи залежить від рішення суду, яке може вплинути на практику застосування санкцій до громадян України та резидентів держави. Судове засідання продовжиться після перерви 3 квітня.