Вікторія давно поїхала на заробітки за кордон. Це рішення було вимушеним — грошей катастрофічно не вистачало. Тоді її син тільки одружився, і вона вирішила допомогти молодій сім’ї.

Працюючи медсестрою у рідному місті, накопичити на щось значне було нереально. Зарплати ледве вистачало на найнеобхідніше, тому Віка поїхала до Португалії. Там її медична освіта дуже знадобилася. Вона влаштувалася доглядальницею до літнього сеньйора, який майже не ходив.

Умови були хороші: літній чоловік дозволив їй жити у його будинку та платив гідну зарплату за її працю. Віка доглядала за ним, прибирала, готувала їжу. Робота була нелегкою, але достойна оплата мотивувала. Крім того, вона подружилася з іншими українками, які опинилися в подібній ситуації. Раз на тиждень вони влаштовували зустрічі, ділилися труднощами, підтримували одна одну.

Усі зароблені гроші Віка відправляла синові Матвію. Молодята вирішили купити квартиру, і вибір впав на дороге житло в новобудові — так наполягли невістка Катерина та її мати.

— Краще б ви взяли однокімнатну, — радила Віка. — Навіщо такі витрати?

— Як це навіщо? — обурювалася сваха Наталя. — А якщо діти народяться? Їм що, у тісноті жити? Чи ви для сина шкодуєте?

Матвій, щоб не псувати стосунки з дружиною і тещею, прийняв їхню сторону. Віка, хоч і була невдоволена, не стала сперечатися. Вона відправляла гроші, працювала, а нелюбима сваха «зробила внесок» — подарувала на новосілля постільну білизну та старі меблі.

Через п’ять років іпотека була виплачена, і Віка вирішила затриматися за кордоном, щоб зробити ремонт у власному будинку. За півтора року вона оновила дах, встановила сонячні панелі, виклала двір бруківкою та перепланувала ванну кімнату. Купила новий холодильник, облаштувала спальню і вітальню. Все це Віка зробила своїми руками, ні в кого не просячи допомоги.

Повернувшись додому на деякий час, Віка вирішила відзначити новосілля. Вона запросила сина з родиною, а разом із ними приїхала і сваха. З самого початку Наталя почала критикувати:

— Такий дорогий холодильник! Хіба це потрібно?

— Ліжко таке велике, навіщо воно вам одній?

— Панелі на даху? Це гроші на вітер, ніякого з них толку.

Віці було неприємно слухати критику, але вона не витримала, коли сваха запропонувала продати будинок.

— Краще б ви продали цей будинок і допомогли дітям, — сказала Наталя.

— Допомогла? — Віка не витримала. — Я п’ять років надсилала гроші! А ви, пані Наталю, скільки допомогли?

— Мам, вона має рацію, — втрутився Матвій. — Ти могла б продати будинок і купити квартиру в місті, а нам, може, на машину вистачило б.

Ці слова стали останньою краплею.

— Машину? Тоді самі їдьте на заробітки! Дізнайтеся, як заробляються гроші! — відповіла Віка.

Гості образилися й пішли, так і не спробувавши частувань. Новосілля було зіпсоване. Віка переживала лише за сина — вона не очікувала, що він так легко потрапить під вплив дружини та тещі.

джерело