Пам’ятки Київщини: Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського

Події України

Пам’ятки Київщини

Пам'ятки Київщини: Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського

20 Лис, 18:00

Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського — видатне місце, де народжувалися легенди українського футболу. Це не просто стадіон, а видатна пам’ятка архітектури та історії не лише Києва та Київщини, а й усієї України. Це домашня арена футбольного клубу «Динамо» (Київ), що знаходиться за адресою: вул. Михайла Грушевського, 3, станція метро «Майдан Незалежності».

Історія

Стадіон був збудований у 1934 році, у самому серці Києва, неподалік від Хрещатика. Він розташований на мальовничому схилі над Дніпром, у парку, який сьогодні має назву Парку Вічної Слави. Проєкт архітекторів В. Осьмака та В. Безпалого було відтворено протягом двох років, після чого стадіон «Динамо» відкрив свої двері для перших відвідувачів.

Трибуни, покриті дерев’яним навісом, вміщували близько 23 000 глядачів, які приходили підтримати улюблену команду. Зведений новий стадіон швидко став улюбленим місцем для динамівців і їхніх уболівальників.

У передвоєнні роки «Динамо» здобувало «срібло» та «бронзу» чемпіонатів СРСР, мріючи про «золото». Проте амбіції клубу перервала Друга світова війна. Стадіон зазнав серйозних ушкоджень.

Після війни футболісти «Динамо» тимчасово грали на стадіоні імені М.С. Хрущова (сучасний НСК «Олімпійський»). Клубний стадіон повернувся до свого призначення лише у 1956 році після завершення його реконструкції. Тоді ж поле передали дублерам «Динамо», а головна команда продовжила свої матчі на іншій арені.

У 1960-х роках стадіон знову оновили, збільшивши кількість місць для глядачів. Сліди воєнного періоду залишилися навіть до наших днів. Так, під час ремонтних робіт на початку 1990-х під біговою доріжкою було знайдено декілька авіабомб.

Проте його було відновлено: було видалено легкоатлетичні доріжки, а футбольне поле розширено до стандартних розмірів. Для відповідності вимогам міжнародних футбольних організацій трибуни облаштували індивідуальними пластиковими сидіннями для глядачів.

Центральна трибуна зазнала значної перебудови: у її приміщеннях розмістився триповерховий офіс ФК «Динамо» (Київ) та більшість служб клубу. У 2001 році на території комплексу відкрили сучасний фітнес-центр із плавальним басейном.

Поряд із клубним офісом облаштовано автостоянку та підземний гараж. Крім того, збережено пам’ятник футболістам «Динамо», які загинули під час Другої світової війни.

У 2002 році, після смерті легендарного тренера Валерія Лобановського, стадіон отримав його ім’я на знак вшанування величезного внеску у розвиток київського «Динамо» та всього українського футболу.

З 1996 по 2011 рік команда проводила на цьому стадіоні домашні матчі чемпіонатів та Кубка України, а також кваліфікаційні поєдинки Ліги чемпіонів УЄФА. Арена повністю відповідала стандартам безпеки та технічним вимогам для організації телевізійних трансляцій.

Валерій Лобановський, що відомо

Валерій Лобановський є одним із найвизначніших тренерів у історії світового футболу, багаторічний наставник київського «Динамо» і національної збірної СРСР, пізніше — України.

Лобановський народився у Києві й почав грати у футбол ще з дитинства. Свою професійну кар’єру він розпочав як лівий вінгер у київському «Динамо»ще  у 1957 році. Валерій був відомим своїми точними передачами та фірмовими ударами з кутових, які завершувалися прямими голами.

Щодо тренерської діяльності, то Лобановський очолив «Динамо»ще в 1974 році. Його тренерський обов’язок базувався на науці й чіткому плануванні. Він був першим у футболі, хто впровадив кібернетичний аналіз гри, використовуючи дані для вдосконалення командної тактики та фізичної підготовки.

Тому результатом чітких планувань та впроваджень певних методик у футбол призвело до виховання ціле покоління зіркових футболістів, зокрема Олега Блохіна, Ігоря Бєланова, Андрія Шевченка, які досягали висот як у клубному, так і міжнародному футболі.

Валерій Лобановський помер 13 травня 2002 року у віці 63 років через інсульт. Його смерть сталася під час роботи над черговою грою київського «Динамо», що підкреслює його відданість футболу до останнього дня. Поховано видатного тренера на Байковому кладовищі у Києві.

Вже у 2003 році перед стадіоном було встановлено пам’ятник Валерію Лобановському. Він зображений сидячим на лаві, немов аналізує гру. Поруч розташовані бронзовий футбольний м’яч і табло, яке відображає знаковий рахунок 3:0 — перемогу «Динамо» над «Барселоною» в 1997 році в Лізі чемпіонів. Цей пам’ятник став місцем паломництва для вболівальників «Динамо» і всіх любителів футболу.

Цікаві факти

Стадіон «Динамо» гармонійно поєднує у собі мальовничий ландшафт та унікальну архітектуру. Проте на початку ХХ століття територія нинішнього стадіону, розташованого поруч із Петрівською алеєю, виглядала зовсім інакше. Тут розміщувалися теплиці, які постачали овочі й фрукти до царської резиденції — Маріїнського палацу. Крім того, на цьому місці функціонувало кафе-шантан «Шато-де-Флер», яке було улюбленим місцем відпочинку киян.

У 1920-х роках Київська губернська рада товариства «Динамо» почала облаштовувати цю територію для спортивних потреб. Тут з’явилися кілька майданчиків, зокрема футбольне поле з дерев’яною роздягальнею, гімнастичне містечко, а також майданчики для баскетболу, волейболу й гандболу.

Проте інфраструктура поступово перестала відповідати зростаючим потребам «Динамо». Тому було ухвалено рішення про будівництво великого стадіону, який би відповідав вимогам сучасного спорту й мав необхідну інфраструктуру для професійних змагань.

Як дістатися?

Стадіон імені Валерія Лобановського розташований у центрі Києва за адресою: вулиця Грушевського, 3. Завдяки його центральному розташуванню, до стадіону зручно дістатися громадським транспортом, пішки або на автомобілі.

Якщо дістатися за допомогою метро, то найзручніша станція — Майдан Незалежності (синя лінія). Від неї потрібно пройти пішки приблизно 10–15 хвилин через Європейську площу та вийти на Петрівську алею. Альтернативний варіант — станція Арсенальна (червона лінія). Від неї можна дійти пішки через Парк Слави, що займе близько 20 хвилин.

Якщо бажаєте відвідати пам’ятку автомобілем, то від Хрещатика рухайтеся в бік Європейської площі, потім на вулицю Грушевського. Біля стадіону є можливість припаркуватися, однак кількість паркувальних місць обмежена. Якщо плануєте залишити авто в центральній частині міста, використовуйте платні паркінги біля Європейської площі.

Загалом, стадіон розташований у межах легкої пішої досяжності від багатьох визначних місць Києва: Хрещатика, Маріїнського парку та Парку Слави. Тому можна прогулятися Києвом пішки та побачити безліч видатних пам’яток архітектури.

Читайте також: Пам’ятки Київщини: Колишня земська лікарня у Ставищі

Фото: ZeFlin.ua, з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь