У липні 2025 року в Україні відбудеться пенсійна реформа. Що нового чекати нинішнім та майбутнім пенсіонерам.

Як інформує “Кореспондент”, у проєкті бюджету-2025 закладено проведення пенсійної реформи у липні наступного року. Якою вона може бути, що зміниться порівняно з тим, що є зараз та на кого орієнтується Україна при її проведенні?

Система потребує реформи

Реформування існуючої системи пенсійного забезпечення назріло давно. Її необхідність викликана тим, що наразі офіційно в Україні близько 10,3 млн пенсіонерів, а працюючих – до 9,5 млн громадян. Тобто пенсіонерів значно більше, ніж працюючих і останні не в змозі покрити потреби тих, хто вже вийшов на пенсію.

“Впровадження накопичувальної системи має бути обовʼязковим елементом пенсійного страхування.”, – вважає перша заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак.

За її словами, це дозволить значно підняти виплати для більшості українців.

В липні наступного року реформа нарешті має бути проведена. Проте досі чітко не відомо, як саме це відбуватиметься.

За словами члена комітету соціальної політики Верховної Ради України Сергія Гривка, наразі обговорюються різні варіанти пенсійної реформи.

“Дискусія вже дуже давно ведеться щодо прожиткового мінімуму та накопичувального пенсійного забезпечення. Частину ЄСВ, які сплачують роботодавці, буде спрямовано на накопичувальний рахунок особи. Це буде 1,5-2%. Також людина самостійно могла б додати на цей рахунок певну суму, щоб її пенсія стала більшою. Розмір ЄСВ при цьому не зміниться. Багато законопроєктів щодо пенсійної реформи було”, – сказав депутат в коментарі Інформатору.

Проєкт Арахамії

Наймовірніше за все в основу пенсійної реформи буде покладено законопроєкт “Про накопичувальне пенсійне забезпечення” №9212 під авторством Давида Арахамії та інших депутатів, який було зареєстровано у Верховній Раді ще на початку 2023 р., але у квітні 2023 р. повернутона доопрацювання.

Згідно з цим законопроєктом, з зарплат громадян, які ще не досягли віку 55 років, частина коштів перераховується на їхній накопичувальний рахунок. При цьому роботодавці, як і раніше, сплачують 22% від зарплати співробітника як єдиний соціальний внесок (ЄСВ). З ЄСВ кошти будуть перераховуватися на накопичувальний рахунок працівника: у перший рік 1%, у другий рік – 1,5%, у третій рік – 2%. Накопичувальні рахунки також буде поповнювати держава “на паритетних засадах” принаймні у перші 3 роки. Решта грошей нараховується за солідарною пенсійною системою, яка є зараз.

Ці кошти будуть інвестуватися та збільшуватися. 80% з них підуть на придбання цінних паперів, гарантованих Мінфіном. Внесені на накопичувальний рахунок гроші стануть власністю особи, на ім’я якої відкрито цей рахунок.

Працівник зможе докласти додаткові гроші зі своїх доходів на накопичувальні рахунки, щоб пенсія була вище.

Накопичувальні рахунки до кінця 2025 р. будуть у створеному державою уповноваженому пенсійному фонді. Після цього громадяни зможуть відкрити накопичувальні рахунки у недержавних пенсійних фондах та з 2027 р. сплачувати вже туди.

Свіжий проєкт Мінсоцполітики

Крім того, наразі існує свіжий доопрацьований законопроєкт від Мінсоцполітики, який поки що не винесений на розгляд парламенту. Згідно з ним накопичувальну пенсійну систему планується запровадити з 1 січня 2026 р. (а не влітку 2025 р.). У перший рік накопичувальний внесок буде становити 1% з ЄСВ та 1% з ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), у другий рік – 2% з ЄСВ та 2% з ПДФО, у третій рік та надалі – по 3% відповідно. Ці кошти будуть сплачувати роботодавці до досягнення людиною віку 55 років. Щоб отримати більшу пенсію, громадяни зможуть переказувати на накопичувальний рахунок додаткові кошти.

Ці гроші акумулюватимуться протягом 3 років у державному інвестиційному фонді, на четвертий рік громадяни самостійно зможуть обрати недержавний фонд для накопичення відрахувань з зарплати. Тут підтримку співфінансування державою накопичувальних рахунків громадян не передбачено. Для ФОП накопичувальна пенсійна система буде добровільною.

В результаті реформи кожна людина в майбутньому матиме можливість отримати заміщення свого заробітку не нижче 60%.

“Це рівень хороших європейських країн. Ти сплачуєш певні внески в накопичувальну систему або в солідарну, і на пенсії з цих заощаджень тобі виплачують приблизно 60% того заробітку, який ти мав впродовж життя” – зауважила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.

За її словами, потрібно щонайменше 30 млрд грн для того, щоб реформа якісно стартувала.

Зменшать пенсії прокурорам та чорнобильцям

Наступного року також планується змінити підхід до нарахувань спецпенсій.

За інформацією народного депутата України Ярослава Железняка з 2025 р. максимальна пенсія може становити 23 тис. грн. А для колишніх посадовців буде застосовуватися встановлений коефіцієнт, згідно з яким пенсія може бути зменшена.

“Якщо у прокурора пенсія 60 тис., то свої 23 тис. він отримає, а інші 37 тис. помножаться на коефіцієнт. Це може бути 100%-50%-10% або 0%.”, – каже Железняк.

За його словами зараз зареєстрований законопроєкт Галини Третьякової №12165 “Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій працівників”. Можливо, саме він унормує пенсії для держслужбовців та правоохоронців. Він відповідає вимогам МВФ.

У ньому йдеться про те, що пенсію за вислугу років прокурорам призначатимуть лише після звільнення. Пенсії для силовиків та працівників прокуратури будуть перераховуватися з урахуванням зростання грошових доходів населення в Україні та зростання споживчих цін на коефіцієнт збільшення, відповідно до закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Своєю чергою голова бюджетного комітету Роксолана Підласа повідомила, що у 2025 р. планується суттєво обмежити виплати “чорнобильських” пенсій. Це звільнить 15 млрд грн для бюджету. У 2025 р. на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні обов’язкового відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали там станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 р., у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 грн. Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон, а потім повернулися на постійне місце проживання до них, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання там не встановлюється.

Досвід країн ЄС

Цікаво, що в Європі не має єдиної для всіх системи пенсійного забезпечення. Вони використовують декілька систем одночасно. Серед них: солідарні, накопичувальні, урядові, недержавні, страхові. Пенсіонери можуть брати участь відразу в декількох. Для цього враховується стаж, розмір зарплати, загальний дохід сім’ї, прожитковий мінімум, індексація, посада тощо. У кожній європейській країні різні параметри, які впливають на розмір пенсій.

Проте, так чи інакше, чим більший стаж, тим більший розмір пенсії. Мінімальна пенсія нараховується тим пенсіонерам, у яких стаж не менше 40 років (у Німеччині, Франції, Данії, Швеції, Норвегії), 37 років – в Іспанії, 20 – у Польщі.

Найвищі середні пенсії у таких країнах, як Норвегія (2 тис. євро), Данія (1800), Німеччина (1400) та Франція (1200). Водночас найнижчі – у таких країнах, як Болгарія (130 євро), Румунія (175), Литва (220) та Естонія (230).

Цікаво, що у розвинених країнах ЄС (Франції, Німеччині) пенсії захищені від інфляції, переходу на іншу валюту, інших негативних чинників.

В ЄС продовжують реформувати систему пенсійного забезпечення. Реформи в країнах Європи зазвичай пов’язані зі збільшенням пенсійного віку.

Comments

comments

Источник