У Фейсбук під акаунтом Маленький Бандерівець на службі  Держдепу з’явився допис про плюси і мінуси результатів переговорів у Берліні. 

1. Плюс. Американська сторона погодилася надати Україні чіткі, юридично обов’язкові до виконання, затверджені Конгресом “Гарантії безпеки” на основі запропонованих пропозицій від європейських країн, які входять до “Коаліції волі”. Перелік таких “Гарантій” є у вільному доступі.

І Європейці, і Українці не вірили у можливість зміни позиції американської сторони у цьому питанні, але вона таки відбулася. Американці готові “застосувати силу авіації та флоту США” у випадку поновлення агресії з боку рф.

Мінус. Американці як і раніше погоджуються надати такі “Гарантії” лише на строк 10 років з правом пролонгації, а не безстроково, як у НАТО. Також мінус у тому, що досі немає згоди у питанні – що саме вважати поновленням агресії. Американці вважають таким поновленням лише напад, аналогічний тому, який рф здійснила 24.02.22.

2. Плюс. Досягнуто згоди щодо використання заморожених російських активів на відбудову України та принципи контролю за їх використанням. Європейці погодилися з формальним контролем розподілу тих грошей з боку США, проте американці погодилися з принципом конкурентності щодо визначення підрядників, які будуть залучені у відбудову України з боку як країн – союзниць України (США вважають такими і себе), так і саме нашої Держави.

Мінус. Американці відстояли норму, згідно з якою на використання російських активів на такі цілі все ж потрібно отримати дозвіл рф. До того ж ці активи підуть у тому числі на фінансування відбудови окупованих територій.

3. Плюс. Президент України готовий ініціювати конституційну відмову України від вступу до НАТО в обмін на надання нам “Гарантії безпеки” та не проводити загальноукраїнський референдум щодо цього питання, а затвердити відмову “силами” ВРУ протягом місяця після НР.

Мінус. Це буде зробити складно – опозиція скоріш за все, не факт, використає всі можливості щоби розхитати суспільство спекулюючи на цьому питанні як під час війни так і напередодні виборів – “За що боролися”?…

4. Мінус. Немає ніяких остаточних домовленостей по територіальному питанню. Україна погодилася зі створенням повністю демілітаризованої “Особливої економічної зони” на території всього Донбасу та визнати фактичний контроль рф над окупованими територіями без юридичного визнання цих територій частиною росії.

Проте Україна вимагає фактичної юрисдикції нашої Держави якщо не над всією територією Донбасу, то над тими 14-ма відсотками території Донбасу, яку зараз контролює. Як компроміс Україна готова передати контроль над “ОЕЗ” “Міжнародним силам підтримки миру” на чолі з США.

Також Україна продовжує вимагати прирівняти введення регулярних військ рф у демілітаризовану зону факту поновлення агресії проти України з автоматичним застосуванням заходів включених у “Гарантії безпеки” з боку країн – гарантів.

5. Мінус. Україна погодилася провести президентські вибори та вибори у ВРУ протягом 90 днів після фактичного припинення вогню.

Мінус тому, що це апріорі дасть москві привід не визнавати легітимність таких виборів – узгодити питання голосування на окупованих територіях, тимчасово переміщених осіб, біженців у інших країнах, верифікувати списки виборців – у такий строк все це зробити просто неможливо. москва результати виборів неодмінно поставить під сумнів як і легітимність новообраної влади.

По інших питаннях Європа, США та Україна знайшли компромісні формулювання та узгодили остаточні редакції пунктів “Мирного плану”, які будуть запропоновані москві.

Дивно те, що на переговорах американці від імені Президента США наголошували на відданості ідеї НАТО та на готовності захищати “кожен дюйм території країн Альянсу” при належному фінансуванню потреб оборони європейськими країнами – членами НАТО. Також американці підтвердили “Непохитність підтримки України та її економічного відродження”. Також дивна манера ведення переговорів, яку продемонстрував Кушнер – був відсутній фактичний диктат з боку США, який іноді дозволяв Уіткофф – представники України, США та Європи дійсно розробляли компромісні формулювання по кожному пункту “Мирного плану” – українці та європейці були готові до набагато більш жорсткої розмови.

Задоволення Трампа роботою над “Планом” можна пояснити тим, що Уіткофф, як він заявив на засіданні, “Впевнений у тому, що Президент США зможе переконати путіна такий узгоджений план прийняти”.

Не факт – той звітував Трампу про те, що “все на мазі”, хоча це зовсім не так і Кушнер не раз наголошував під час переговорів, що буде вкрай важко переконати путіна прийняти “План” до виконання.

Є підозри, що після повернення Кушнера до США та його розмови з Трампом оптимізму у останнього стане на порядок менше.

Гарно сказав Канцлер Німеччини про “Маленький шанс на мир”, який всі отримали після зустрічі у Берліні.

“План” занадто гарний для України та Європи – рф його майже стовідсотково не прийме. Але то вже не наші проблеми – нехай “розчарований” Трамп далі сам ламає списи о голову путіна,  переконуючи того його “План” прийняти.

Чекаємо на результати подальших, не тільки технічних, як це намагаються представити, переговорів у Маямі у тому числі між військовими України та США. Саме там будуть узгоджені останні позиції “Мирного плану” у тому числі по територіальному питанню.

Ну і як ілюстрацію “миролюбності” путіна дам попередження від Розвідспільноти США – у найближчі дві доби існує висока вірогідність масованого обстрілу.