Ксенія була розчарована самою собою. Як вона змогла забути свою парасолю? Минуло три дні, і лише сьогодні, коли за вікном почався дощ, вона згадала про неї.

Не вагаючись, Ксенія одразу зателефонувала своїй подрузі Марині, у якої вона тимчасово гостювала і яку попросила забрати парасолю з собою. Однак подруга відповіла, що парасолі у неї немає. Ксенія відчула глибоке розчарування.

Марина не розуміла, чому Ксенія так переживає через парасолю, вважаючи, що це не так вже й важливо. Однак Ксенія пояснила, що це не просто парасоля, а останній подарунок її матері, яку вона втратила.

Після цього Ксенія почала згадувати той день, коли вона йшла через парк. Біля одного з кіосків з її улюбленими круасанами, ймовірно, і залишила парасолю.

“Що вже вдієш, стільки часу пройшло, напевно, хтось її забрав”, — подумала вона. Але через два тижні Ксенія побачила чоловіка, який йшов з точно такою ж парасолею, яку вона колись втратила. Вона була чорна, з яскравими червоними трояндами.

Це видалося їй дивним, і Ксенія вирішила підійти до чоловіка. Вибачившись, вона пояснила ситуацію і запитала, чи не міг би він повернути її парасолю.

Чоловік здивовано поглянув на неї і пояснив, що парасоля не його, а він знайшов її в парку на лавці.

Ксенія підтвердила, що це була саме її парасоля і що вона для неї має велику емоційну цінність, адже це був подарунок її матері. Чоловік, Юрій, звісно ж, віддав парасолю.

Він розповів, що не планував її забирати, але коли його власна парасоля зламалася, а дощ не припинявся, він вирішив скористатися цією.

Ксенія подякувала Юрію та вирушила додому, але весь час думала про нього. Чомусь він здавався їй знайомим, але вона не могла згадати, де саме їх могла зустріти.

Через деякий час Ксенія вирішила приготувати пиріг з персиками. Вона пішла на базар за фруктами, і саме там помітила чоловіка, який їй був знайомий. Це був Юрій — тепер вона зрозуміла, де вона його бачила: він торгував на базарі.

Вона намагалася пройти непомітно, але він її помітив. “Ксенія, по що на базар прийшла?” — запитав він, усміхаючись.

Ксенія підійшла до нього і відповіла, що їй потрібні персики для пирога. Юрій пакував їй не два, а цілий пакет персиків. Вона подякувала йому і пішла додому, де спекла пиріг і запросила свою подругу Марину на чаювання.

Під час чаювання Ксенія розповіла подрузі про Юрія, парасолю та персики. Марина одразу ж запитала, чому Ксенія не запросила чоловіка на пиріг.

Ксенія не знала, що відповісти, але подруга наполегливо порадила їй сходити на базар і запросити Юрія до себе в гості.

Через кілька днів Ксенія, знову спекши пиріг, вирушила на базар, щоб запросити Юрія. Чоловік погодився прийти, сказавши, що має кілька ящиків товару, але обов’язково завітає.

Ксенія з нетерпінням чекала на нього. Коли він прийшов, вони одразу ж знайшли спільну мову, і їхня розмова виявилася дуже легкою та приємною.

Через деякий час Юрій запросив Ксенію вийти за нього. Вона була впевнена, що її мати на небесах вибрала для неї цього чоловіка та допомогла здійснити її щасливу долю.

І все це завдяки подарунку — парасолі з червоними трояндами.