Підготовка кадрів для fashion-індустрії: що пропонують у Міністерстві економіки

Війна

1 21

Українські бренди стають все популярнішими як всередині країни, так і у світі. Та разом з тим підвищується проблема у працівниках: сьогодні знайти швачок та закрійників вкрай складно. Проблеми ринку праці прямо впливають і на легку промисловість.

У Києві, 26 листопада відбувся круглий стіл “Як креативні індустрії можуть навчати кадри в центрах профтехосвіти ДСЗ, як бізнесу доєднатися до наглядової ради і впливати на підготовку кадрів».  Захід об’єднав відомих дизайнерів країни та представників креативних індустрій. 

Участь у круглому столі взяли Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки Юлія Свириденко, заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна, директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.

«Ми розуміємо, що проблема номер один, не тільки для креативних індустрій, а й для всіх роботодавців – це брак кваліфікованих працівників. Нині ми маємо проблему із структурним безробіттям, коли на ринку є фахівці, є вакансії, але пошукачі роботи і роботодавці не можуть задовільнити потреби одне одного. Саме тому ми почали реформу Центрів професійно технічної освіти Державної служби зайнятості. Бізнес може долучитися до наглядових рад ЦПТО і впливати на те на які професії і як навчають слухачів курсів, щоб вони отримували навички, які нині затребувані роботодавцями», – зазначила Юлія Свириденко, Міністерка економіки України. 

На заході представили державні програми підтримки бізнесу від Міністерства економіки, в тому числі спрямованих на підготовку та забезпечення кадрами.

«Ми пропонуємо бізнесу низку інструментів підтримки, серед яких гранти на розвиток своєї справи – від мікрогранів у 250 тис грн до грантів на 8 млн грн. Також  готові допомогти у вирішенні проблеми нестачі кадрів – через навчання потрібних підприємцям фахівців, або підвищення кваліфікації їхніх співробітників в центрах профтехосвіти чи через програму ваучерів. Підтримуємо фінансово бізнес, який бере на роботу внутрішніх переселенців, компенсуємо витрати на облаштування робочих місць для працівників з інвалідністю», – додала Тетяна Бережна, заступниця Міністерки економіки України. 

Одна із можливостей, про яку говорили представники центральної влади, стосується налагодження співпраці між представниками креативних індустрій та Центрами профтехосвіти Державної служби зайнятості.

Як зазначила директорка ДСЗ у Центрах є вся необхідна база для навчання, кваліфікації та перекваліфікації працівників для легкої промисловості.

“Тільки в цьому році 486 людей пройшли навчання для роботи у креативних індустріях в центрах профтехосвіти Служби зайнятості. Таким професіям ми навчаємо у п’яти з восьми наших закладів: у Рівному, Полтаві, Харкові, Одесі та Львові. Ми індивідуально підходимо до кожного роботодавця та можемо під кожного створити окрему освітню програму, яка необхідна саме для вашого виробництва. Можемо працювати в рамках дуальної форми навчання, тобто, ми даємо людині коротку теоретичну частину, а далі людина проходить практику на вашому виробництві, з подальшим працевлаштуванням. Наші центри оснащені сучасним обладнанням та технологіями”, – каже Юлія Жовтяк, керівниця Державної служби зайнятості України. 

Тож основна ідея заходу – напрацювання формату співпраці підприємців та освітніх закладів ДСЗУ щодо підготовки кадрів. Для цього представників креативних індустрій запросили в Рівненський центр профтехосвіти, щоб учасники змогли побачити практичну сторону такої співпраці: від обладнання, на якому можуть вчитися майбутні працівники – до підходів та можливостей у навчанні.

Вони відвідали екскурсію навчально-виробничими майстернями Рівненського ЦПТО, побачили можливості освітнього закладу щодо підготовки кадрів для fashion-індустрії та відвідали майстер-клас «Як креативні індустрії можуть навчити кадри в центрах профтехосвіти ДСЗ».

Представники креативних індустрій відзначили, що дефіцит в професіях справді великий і утримувати виробництво тяжко. Тому вони відкриті до нових можливостей.

“Дякую за те, що ви робите і за те, що розповідає про це. Найбільше чого не вистачає, окрім програм –  популяризації цих професій. Нам треба брати дієві механізми, створювати глобальну програму, щоб дівчата, яким зараз 16, пішли працювати в цю крафтову професію, щоб вони захотіли цього. Це, мабуть, найважливіше”, – каже Анна Бец, засновниця бренду “Must have”.

Крім того, засновники українських брендів ділилися ідеями щодо розвитку галузі.

“Ми живемо в час диджиталізації й зараз дуже важливо на кожному виробництві встановлювати системи, які можуть правильно розподіляти роботу і подавати людям це у зрозумілому форматі. Ми зараз використовуємо програму на виробництві, яка видає задачі у телефоні. Тобто, ти приходиш на роботу, відкриваєш телефон, в тебе з’являється спідниця, яку ти маєш сьогодні пошити, ти її шиєш, відмічаєш, що ти це зробив, і бачиш скільки коштів ти сьогодні заробив. Для молодого покоління це і зручно і зрозуміло”, – каже Іван Фролов, засновник бренду “Frolove”.

“Є великий дефіцит людей, які працюють якісно і довго роблять ручну роботу. І має бути градація цих спеціалістів. Вони мають вміти робити цю роботу та розвиватися у цьому. Наразі кваліфікація у швачок низька, а зарплатня висока. Нам потрібно змінювати цю освітню базу, щоб вона була дійсно привабливою”, – каже Юлія Логвін, засновниця бренду “Jul”.

Подія відбулася в партнерстві Міністерства економіки, ГО «Розвиток бізнес-сектору України» та за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».

Читайте також: 

Читайте нас у тг

Залишити відповідь