8 Гру, 15:30
Протягом останніх місяців у країнах Європейського Союзу дедалі гучніше лунають заяви про необхідність перегляду політики щодо українських біженців і підготовку механізмів їх повернення додому. Деякі держави вже переходять від дискусій до конкретних рішень: обмежують соціальні виплати, переглядають статус тимчасового захисту або прямо заявляють про завершення періоду «відкритих дверей» для українців. Про це повідомила голова Європейської асоціації жінок України Віолетта Дворнікова.
Так, Нідерланди вже розробили окрему програму повернення українських мігрантів, у Німеччині на політичному рівні обговорюють умови, за яких українці – насамперед чоловіки – мають залишити країну, а Швейцарія обмежила прийом громадян із Західної України, визнавши цей регіон «безпечним».
Комплексний підхід до майбутньої міграційної політики щодо українців вже затвердив і Європейський Союз. Згідно з ним, після 2027 року кожна держава-член ЄС самостійно визначатиме, чи продовжувати перебування українців на своїй території.
Водночас експерти наголошують: попри жорсткі заяви та публічну риторику про «повернення», реальні шанси масового повернення понад п’яти мільйонів українців залишаються вкрай низькими.
«Європі вигідно, щоб українці залишалися»
Демограф Олександр Гладун пояснює: економіки країн ЄС зацікавлені у тому, щоб українці не поверталися, адже саме вони компенсують дефіцит працездатного населення.
«Європейські країни зацікавлені в тому, щоб наші вимушені мігранти там залишилися. Чому? Тому що за статево-віковою структурою осіб у віці 65 років і старше в Європі близько 6%. Пенсіонери залишилися в Україні, а діти й працездатне населення перебувають за кордоном», – пояснює експерт.
За його словами, політика «вичавлювання» українців із ЄС має низькі шанси на успіх, адже за роки війни українців уже інтегрували у ринки праці, соціальні системи та економіку європейських країн.
«Примус не працює»: що каже українська діаспора
Скептично до ідей примусового повернення українців ставиться і голова Європейської асоціації жінок України Віолетта Дворнікова. Вона наголошує: обмежувальні механізми не дають очікуваного результату, адже люди повертаються лише туди, де бачать перспективу життя.
«Люди хочуть додому. Так, не всі. Так, з кожним роком війни таких менше. Але треба добре знати українців, щоб зрозуміти просту істину: жоден примус, обмеження чи погрози на наших людей не діють. Українці демонструють надзвичайну адаптивність. Я не вірю, що програми ЄС щодо скорочення допомоги українцям і зменшення кількості наших мігрантів мають реальні шанси на успіх», – переконана вона.
Водночас Дворнікова наголошує: вирішальну роль у поверненні має не політика ЄС, а дії української влади.
«Ті, хто мріють повернутися, будуть готові це зробити лише тоді, коли бачитимуть, що країна їх справді чекає. Йдеться про комплексний підхід до реінтеграції 5-7 мільйонів наших громадян. Зараз такого підходу немає. Саме державна політика, програми лояльності, реальні кроки до полегшення адаптації вдома – це фактично єдиний спосіб повернути хоча б 1-3 мільйони вимушених мігрантів», – підкреслює вона.
Окремо експертка зазначає: для багатьох українців фізично немає куди повертатися – їхнє житло зруйноване, робота втрачена, громади спустошені війною.
«Коли я говорю про комплексний підхід до реінтеграції, то маю на увазі і доступне житло, і безбар’єрне середовище у школах, і мовну адаптацію дітей. Якщо ми не навчимося будувати систему підтримки і реально боротися за наших громадян, вони не повернуться. І далі працюватимуть на економіку Європейського Союзу», – наголошує Дворнікова.
«Київщина 24/7» також повідомляла, що для багатьох українських родин, які через війну опинилися за межами країни, питання освіти дітей стало одним із найскладніших. Як поєднати навчання в іноземній школі з українською програмою? Як зберегти рідну мову, коли навколо лунає польська, німецька чи французька? Читайте тут.
Читайте також: Мільйони українців за кордоном можуть стати вирішальним ресурсом для виборів, — Віолетта Дворнікова
Фото: Віолетта Дворнікова.
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.
