Про це пише газета “Експрес” із посиланням на французьку газету Le Monde.

Сирійські бази були важливими проміжними пунктами для РФ

Видання зазначає, що зараз Росія намагається домовитися з новою владою Сирії про збереження своїх баз хоч якось і одночасно перекидає частину майна до Лівії. Там у Кремля налагоджено добрі стосунки з маршалом Халіфом Хафтаром, який контролює половину країни.

Раніше сирійські та лівійські бази були важливими проміжними точками для зв’язку Росії з її африканськими союзниками на південь від Сахари – Центральноафриканською Республікою, Малі, Буркіна-Фасо та Нігерією.

Останніми місяцями американці посилили тиск на маршала Хафтара, щоб переконати його не розширювати співпрацю з Москвою. Можлива втрата баз у Сирії зробить Лівію ще важливішою для Росії.

Але, крім логістичних проблем у Лівії, у Росії починаються політичні проблеми з союзниками в Африці. Африканські хунти, що підтримуються Москвою, уважно стежили за подіями в Сирії і за реакцією РФ на них, пише Le Monde. І всі вони прийшли до такого висновку: Кремль або не зміг врятувати режим Башара Асада, або просто його покинув

Виникає питання: якщо Володимир Путін не захистив свого сирійського союзника, стратегічного гравця на Близькому Сході, то чи зробить він те саме для них?” – пише Le Monde про реакцію африканських диктатур.

Малі сумнівається найбільше

Особливо насторожено ситуацію сприймають у Малі, де сумніви щодо надійності союзу з Москвою виникли ще після заколоту Євгена Пригожина та “Групи Вагнера” влітку минулого року.

“Після подій у Сирії всі знову ставлять запитання. Це повний провал для росіян, що ставить під сумнів їхню надійність і послаблює їх позиції в Малі і [загалом у регіоні] Сахель. Це не надто обнадіює”, — каже один малійський офіцер.

На це накладається перехід на новий формат співпраці між африканськими хунтами і Росією, що почався після ліквідації Євгена Пригожина і передачі його африканської діяльності під контроль Міністерства оборони РФ.