План енергетичної стійкості Києва на понад 60 мільярдів гривень не був затверджений на засіданні Ради національної безпеки і оборони. Центральна влада заявила, що столиця досі не подала повноцінний документ, тоді як у команді мера Віталія Кличка наполягають, що план існує і був представлений. Під час засідання РНБО президент різко розкритикував відсутність затвердженого плану від столиці. Про це повідомив журналіст Євген Плінський.

«…затвердили всі плани стійкості на наступний опалювальний сезон. Важливо підкреслити: Київ ще не подав план. На сьогодні крайня дата — вівторок. Будемо чекати всією державою, коли столиця, мер особисто, зможе це підписати…», — заявив глава держави.

Мер Києва відреагував на критику та заявив, що столиця підготувала комплексний документ.

«Сьогодні зібрали фахівців енергетичної галузі, експертів енергетичної ради столиці, лідерів депутатських фракцій Київради, щоб представити комплексний план стійкості міста, який Київ презентував на засіданні РНБО цього тижня. Центральна влада наш план не врахувала в загальному бюджеті допомоги країни містам. Бо ключове, на жаль, знову політика», — заявив Кличко.

За інформацією джерел, документ дійсно існує і передбачає витрати понад 60 мільярдів гривень. У проєкті йдеться про захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації та забезпечення безперебійного теплопостачання і водопостачання.

Втім, за словами енергетиків, які ознайомилися з документом, у ньому бракує технічних розрахунків та конкретного плану реалізації.

«Документ писали нашвидкуруч, не залучивши незалежних експертів. Ніхто не рахував технічних параметрів: що вже є і чого не вистачає, що можна підключити вже зараз, а що відкладати на потім. Без цієї «домашньої роботи» генератори так і залишаться на складах, а у квартирах киян знову буде холодно і темно», — зазначили фахівці.

Однією з ключових проблем називають відсутність у міста постійної команди, яка б системно займалася питаннями енергетичної безпеки.

Крім того, у документі, за словами експертів, немає чіткої відповіді, як забезпечити енергопостачання лівого берега Києва, який значною мірою залежить від великих теплоелектроцентралей.

У центральній владі наполягають, що для виділення коштів необхідна чітка та реалістична концепція. Натомість у мерії заявляють, що столиця може розраховувати насамперед на власні ресурси.

За словами Кличка, Київ уже готує скоригований план, який мають розглянути депутати на позачерговому засіданні Київради.

«Всі закиди щодо нібито непідготовленості плану столиці є безпідставними. Тим не менш, на РНБО нам дали зрозуміти, що Києву наразі не допомагатимуть. Тому коригуємо ті плани, які сформували, щоб їх могла розглянути Київрада. Щоб вони були реалістичними. Тобто столиця має сформувати поетапний план енергостійкості», — заявив мер.

Як повідомив журналіст Євген Плінський, протистояння між центральною владою та керівництвом столиці щодо енергетичної стратегії триває, тоді як до початку наступного опалювального сезону залишається все менше часу.

Заступник Міністра освіти і науки України, Доктор економічних наук Юрій Вітренко розкритикував підготовлений столичною владою план стійкості Києва, заявивши, що документ у нинішньому вигляді не може бути затверджений.

За його словами, на засіданні Ради національної безпеки і оборони України столиця не представила повноцінного плану стійкості. Після цього у міській владі почали пояснювати ситуацію тим, що документ потребує додаткового погодження.

Вітренко зазначив, що інші українські міста вже подали свої рішення, тоді як Київ виявився не готовим у визначений момент.

За його оцінкою, документ, який згодом представили депутатам, не відповідає вимогам антикризового планування. Із приблизно 50 сторінок лише 18 містять конкретні технічні заходи, тоді як решта — загальні формулювання, пояснення та положення, які, на його думку, не мають бути частиною стратегічного документа для підготовки міста до складного опалювального сезону.

Він також наголосив, що перекладання відповідальності за ухвалення плану на депутатів міськради є неправильним підходом, адже мешканці столиці обирають міського голову для прийняття ключових рішень у кризових ситуаціях.

Вітренко звернув увагу і на питання пріоритетів у використанні міського бюджету. За його словами, у попередні роки значні кошти спрямовувалися на проєкти, які не були пов’язані з модернізацією критичної інфраструктури.

Водночас, за наявними планами, до наступної зими Київ має намір спрямувати понад 20 мільярдів гривень на відновлення критичної інфраструктури, тоді як загальна вартість плану стійкості перевищує 60 мільярдів гривень.

На думку Вітренка, ключова проблема полягає не у відсутності фінансування, а у визначенні пріоритетів. Він наголосив, що підготовка столиці до зими має починатися із забезпечення роботи критичної інфраструктури, енергетичної безпеки та базових потреб мешканців.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у Київській області відбулося чергове засідання оперативного штабу Ради оборони. На порядок денний виносили ключові питання щодо забезпечення життєдіяльності територій та готовності до надзвичайних ситуацій.

Читайте також: Київщина отримала 117 систем резервного живлення від Ізраїлю для посилення енергетичної стійкості

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.