Ексклюзив
8 Гру, 12:00
У Рокитнянській громаді на Київщині історія однієї дівчинки стала болісним прикладом того, як система може виявитися глухою до крику дитини. Побої, знущання, викрадена куртка, комісія без участі матері й формальний висновок «фактів булінгу не виявлено». Попри довідки судмедексперта та звернення до поліції, родині довелося шукати справедливість у суді.
Ексклюзивно для «Київщини 24/7» про те, як усе відбувалося – зі слів матері постраждалої учениці Тетяни Карапоти.
Новенька серед «ворогів»: перші сигнали неприйняття
Дівчинка перейшла до Синявського ліцею у 10 класі з іншого навчального закладу. Уже з перших днів вона відчула труднощі адаптації та напруженість у колективі. За словами матері, донька почала помічати байдужість і ворожість з боку частини однокласників.
«Вона прийшла додому 2 числа і сказала: «Мамо, в нас там є така учениця, вона новеньких не любить, але на мене поки дивиться». Я тоді відповіла: «Доню, старайся уникати таких людей, не вступай у конфлікти», – згадує Тетяна.
Жінка намагалася підготувати дитину морально, пояснювала, що в новому колективі завжди буває непросто. Однак вона не могла уявити, що звичайні міжособистісні непорозуміння швидко переростуть у системне цькування.
Перший фізичний контакт стався під час одного з волонтерських заходів, у якому дівчина допомагала матері роздавати гуманітарну допомогу. Саме після цього дня дитина повернулася додому у сльозах.
«В очах – страх. Вона плаче і каже: «Мамо, будь ласка, не треба нічого робити, дай мені просто довчитися», – розповідає мати.
«Мамо, не втручайся, я сама спробую»: як дитина намагалася захистити себе сама
За словами матері, конфлікти тривали практично щодня – на перервах, у коридорах, поза класом. Донька намагалася не показувати своїх переживань, не скаржилася, боялася, що втручання дорослих лише погіршить ситуацію.
«Вона постійно просила: «Мамо, не втручайся, я сама спробую». Дитина жила в постійному страху, але терпіла», – говорить жінка.
З часом моральний тиск почав поєднуватися з фізичним. Окрім штовхань і образ, з’явилися й більш серйозні форми агресії.
Зникла куртка і відчуття повної безпорадності
Одного з понеділків дівчинка зателефонувала матері зі школи схвильованим голосом.
«Мамо, в мене вкрали куртку. Усю школу обшукали, а її немає», – передає слова доньки Тетяна.
Мати негайно зателефонувала класному керівнику. Учитель тимчасово віддав дівчині власну куртку. Наступного дня Тетяна повернула цю річ, але жодних офіційних висновків щодо зникнення куртки школа так і не зробила. Хто, навіщо і за яких обставин взяв річ – так і залишилося без відповіді.
Синці на тілі: момент, після якого мовчати було неможливо
Згодом мати побачила на тілі доньки синці – на спині, руках і ребрах. Вона зафіксувала ушкодження на фото та приїхала до школи.
«Я показую ці фото і питаю: хто це зробив з моєю дитиною? Вийшли двоє хлопців і зухвало кажуть: «Ми. І що?» У мене тоді просто земля з-під ніг пішла», – розповідає Тетяна.
Після цього мати пішла до директора.
«Я сказала: я віддала вам дитину, бо вам довіряла. Як людині і як педагогові. Виходить, я помилилася?» – переказує жінка свою розмову.
За її словами, у той момент школа не запропонувала чіткого алгоритму дій та не ініціювала повноцінного розслідування.
Звернення до поліції і висновок експертизи
Побачивши побиття дитини, Тетяна написала заяву до поліції. Було призначене судово-медичне обстеження, яке підтвердило наявність легких тілесних ушкоджень.
«Усе офіційно зафіксували. Побої підтверджені», – говорить мати.
Комісія без матері і формальний висновок
Після звернень у школі створили комісію з розгляду випадку булінгу. Проте мати на засідання фактично не потрапила.
«Комісію провели без мене. Там нас із дитиною «перемили», а винною зробили мене», – каже Тетяна.
У цей час вона перебувала в дорозі на зняття побоїв за направленням поліції.
У підсумку комісія дійшла висновку: «фактів булінгу не встановлено». Попри фото, довідки й свідчення.
Суд як єдиний шлях змусити систему працювати
Частину матеріалів у поліції згодом закрили. Тоді жінка звернулася до суду.
«Суд зобов’язав поновити кримінальне провадження частково і повністю адміністративне. Зараз тривають слідчі дії», – розповідає Тетяна.
Наразі опитують свідків, аналізують документи та відео.
Спроба тиску і погрози
Після вибачень з боку частини учасників конфлікту мати спочатку хотіла відкликати заяву. Разом із представниками громадського контролю вона приїхала до поліції. Проте просто у відділку пролунав анонімний дзвінок з погрозами подати заяву за «наклеп на школу». Після цього жінка передумала відкликати звернення.
Згодом з’ясувалося, що заяву подали проти представників громадського контролю – через публічність справи.
Новий початок в іншій школі
Після пережитого дівчинку перевели до іншої школи в іншій громаді. Та психологічні наслідки залишилися.
«Вона майже не спілкується з однолітками, зосереджена лише на навчанні. Жодних гуртків, жодних активностей», – розповідає мати.
«Я хочу лише справедливості»
Для Тетяни ця історія – не про помсту.
«Я хочу тільки вибачень і щоб батьки зрозуміли: так дітей виховувати не можна», – каже вона.
Її головна мета – щоб жодна дитина більше не залишалася сам на сам із насиллям, а школа не прикривалася формальними протоколами замість реального захисту.
Читайте також: Було весело для них, але боляче для неї: поліція відкрила кримінальне провадження через тілесні ушкодження 15-річної дівчини
Фото: колаж «Київщина 24/7».
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.
