Вашингтон нарешті дозволив Києву використовувати ATACMS вглиб території Росії. Це збільшує далекобійність ударів до 300 кілометрів й означає, що почалася “доросла гра”.

Крім того, таке рішення США залишає Владіміру Путіну простір для всього-на-всього двох маневрів. Які об’єкти на території Росії тепер під прицілом ATACMS і що це означає для фронту – читайте в огляді експертів на 24 Каналі.

Трамп може використати рішення Байдена на свою користь

Політолог Ігор Рейтерович переконаний, що Дональд Трамп може скористатися рішення Джо Байдена щодо ударів ATACMS. Так, Трампу ця історія може бути дуже вигідною, коли він виступить зі своїм планом щодо завершення війни. Зрозуміло, що це треба буде робити з позиції сили, про що неодноразово говорив і сам Трамп. Крім того, він обіцяв швидкі рішення, а це можливо лише тоді, коли одна сторона або посередник можуть натиснути на іншу сторону і навести неспростовні аргументи.

“Саме надання такого дозволу, якщо це буде реалізовано на практиці, матиме відповідний ефект й остаточно покаже всю безперспективність спроб Росії захопити ще частину територій України, може стати для Трампа непоганою відправною точкою, де можна буде пропонувати певні варіанти з позиції сили”, – пояснив політолог.

Що під прицілом ATACMS

Питання щодо далекобійних ударів обговорювалося вже давно, тому росіяни вдавалися до превентивних дій та розосереджували склади, логістику, боєкомплект. Утім, як зауважив голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко, є речі, які не можна просто взяти й перенести в інше місце.

Наприклад, Росія не здатна збільшити льотні можливості армійської авіації. Дальність польоту все одно залишиться до 600 кілометрів, а гелікоптерів до 450 – 480 кілометрів. Отже, для того щоби підтримувати свої наземні сили, окупанти будуть змушені тримати авіацію в радіусі ураження ракет.

Така сама історія з боєкомплектом. Він розташований якщо не на самому аеродромі, то десь поруч, а його розвантаження відбувається лише на аеродромах. Тож у момент переміщення можна ефективно завдати удару.

Системи радіолокаційної розвідки, радіоелектронної боротьби, системи протиповітряної оборони – все це ми можемо знищувати на території Росії,
– сказав Тимочко.

Генерал армії, колишній голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж зауважив, що раніше Україна також могла використовувати ATACMS по тимчасово окупованих територіях. Зокрема, по Керченському мосту та загалом території Криму. Сили оборони вже проводили атаки по низці об’єктів на території півострова – аеродроми, пускові установки С-400 та інші військові об’єкти. Також не слід забувати, що Україна має і власну далекобійну зброю.

“Поєднання наших та іноземних систем буде давати ефект. Буде нищити і стратегічні резерви, і боєприпаси, і нафтоперероблювання, яке йде на оснащення військ Росії. А також північнокорейських військ – це ще одна ситуація, яка дозволить цими ракетами бити по місцях їхньої дислокації, проведення злагодження, навчань”, – підкреслив генерал армії.

Що тепер зміниться

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів, що окрім політичного характеру рішення Байдена щодо ударів, де чинний президент хоче поставити таку крапку у політиці підтримки України, воно має також і військово-політичні причини.

Зокрема, перевірити реакцію лідера КНДР Кім Чен Ина, коли Україна завдасть ударів по місцях скупчення північнокорейських військ – чи буде він далі готовий відправити до Росії 100 тисяч військових. Можливо, це зірве подальшу співпрацю Москви та Пхеньяна.

Також це можливість забезпечити позицію сили для України на переговорах, які можуть бути у 2025 році. Так, якщо далекобійні ракети ATACMS та інші засоби ураження даватимуть можливість зривати російський наступ в Курській області та максимально його відтерміновувати, то це забезпечить певні позиції для України.

Крім того, є фактор так званих “червоних ліній”. Можливо, Джо Байден хоче продемонструвати, що за його каденції США залишалися лідером та дотримувались того, що демократію потрібно захищати. Зокрема, ухвалювати такі рішення, демонструючи реакцію на перетин Росією та Північною Кореєю “червоних ліній”.

Якщо ми говоримо про Курську область, це може призупинити російський наступ там, а також потенційно зменшити тиск на Сході України, тому що ворог буде вимушений передислоковувати певні підрозділи на Курщину,
– пояснив Мусієнко.

Утім, він додав, що навряд чи це обов’язково зупинить просування ворога на Сході, адже для цього потрібно більше засобів та сил, їх відповідного застосування.

“Перший сценарій, за якого українські сили будуть знищувати ворога в оперативному тилу, наскільки дістануть, нас влаштовує. Другий сценарій – якщо Росія відтягує, відводить свої сили та розтягує свої логістичні шляхи забезпечення, нас теж влаштує. На стадії логістики, розтягування ліній забезпечення вони будуть знищуватися”, – підсумував Мусієнко.

Дозвіл на удари ATACMS вглиб російської території надає Силам оборони оперативний простір в діях. Військовий експерт, засновник БФ “Закриємо небо України” і генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко пояснив, що раніше українські воїни мали можливість уражати ворожі об’єкти у тактичній зоні – декілька десятків кілометрів, а тепер – до 300 кілометрів.

Тобто ми можемо знижувати потенціал ворога та впливати не лише на тактичний, а й на оперативний рівні,
– зазначив Романенко.

Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко також додав, що у перспективі ефективність роботи Збройних Сил різко виросте. Утім, затягування з рішенням призвело до того, що у Росії з’явилися північнокорейські солдати і якби ATACMS вже працювали по їхніх складах та казармах, то це були б руйнівні результати.

“Зволікання призвело до того, що зараз ЄС обговорює потенційні загрози для країн Балтії. Путін може мати північнокорейську артилерію, військових, іранські ракети. Ми бачимо, що диктатури значно швидше ухвалюють рішення”, – зауважив Тимочко.

Отже, удари далекобійними ракетами можуть змінити перебіг подій. На жаль, багато важливих моментів упущено – чого не було б, якби зброю застосували раніше.

Путіну дали 2 варіанти

Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак переконаний, що дозволом на далекобійні удари вглиб Росії США демонструють Владіміру Путіну 2 виходи із ситуації: або він погоджується на замороження війни, або Вашингтон даватиме Києву зброю.

Важливо, що зараз у США триває перехідний період – після завершення виборів і до інавгурації нового президента. Зазвичай адміністрація чинного президента, яка покидає Білий дім, не йде на політичний конфлікт та узгоджує певні дії з командою нового президента.

Отже, не виключено, що якщо рішення щодо далекобійних ударів дійсно ухвалювалось, то його узгодили з Трампом, або він був про нього проінформований під час зустрічі з Джо Байденом.

Мене непокоять заяви, які лунають з оточення Дональда Трампа. Або це оточення поки що не знає про такі рішення, або це дійсно така “розтяжка”, що демонструється Росії. Мовляв, ви можете вибрати один варіант або другий, – зауважив Шлінчак.

Водночас те, що на Україну масовано полетіли ракети, на думку Шлінчака, може свідчити про злам якоїсь домовленості. Саме тому у неділю, 17 листопада, від кількох засобів масової інформації пролунали заяви, що Україна нібито отримає ATACMS й право бити ними вглиб Росії.

“Зараз йде гра нервів й підвищення ставок з двох сторін. Зокрема, з боку Росії, яка думає, що зможе дотиснути нову адміністрацію Білого дому, маючи виходи на оточення Трампа. А також з боку адміністрації Байдена та західних партнерів на Росію”, – пояснив голова правління Інституту світової політики.

Можливо, телефонна розмова канцлера Олафа Шольца з Путіним була якраз запланована для того, щоб продемонструвати ці наміри. Та і повідомлення у виданні Le Figaro, яке спочатку написало про дозвіл на застосування ракет Storm Shadow/SCALP EG вглиб Росії, а потім змінило текст повідомлення, – виглядає як підготовлена інформаційна кампанія. Так, зазвичай, коли Україні передавали певні види озброєння, то спочатку його застосовували й лише потім анонсували це.

Голова аналітично-адвокаційної організації “Центр спільних дій” Олег Рибачук зауважив, що Путін звик погрожувати так званою “ескалацією”, якщо Захід передасть Україні певну зброю. Зокрема, у Кремлі не одноразово лякали, нібито не можна надавати Києву танки, ракети, літаки, а щобільше – можливість бити вглиб території Росії, але у реальності все відбувається інакше.

Відбувається те, до чого Путін не звик. Він звик, що може грізно попереджати, озвучувати якісь речі й тоді Захід відступає. Але почалася доросла гра,
– підкреслив Рибачук.

Те, що довгоочікуваний дозвіл від США з’явився саме зараз Рибачук пов’язує насамперед з масованою атакою 17 листопада. Імовірно, дозвіл на удари – це відповідь демократичного світу на беззаконня Росії. У такий спосіб Путіну хотіли показати, що є жорстка реакція на чергову ескалацію

Додавайте “Україна Неймовірна” у свої джерела Google Новини