Після розпаду Австро-Угорської чимало етнічних угорців опинилися за межами території тієї Угорщини, яку визначили її сусіди, що здобули незалежність. Понад мільйон етнічних угорців опинилися і в Румунії. 

Чи буде угорсько-румунська війна..? – задає питання відомий історик Миклла Бандрівський. 

На головній світлині ви бачите сьогоднішніх секеїів, які ідентифікують себе з угорцями. Хоча походження самих секеїв науковцями досі нез’ясоване (можливо, то якась західна група тюркських або фіно-угорських племен). Уся проблема у тім, що живуть ці угорці-секеї на… території теперішньої Румунії.

Ще донедавна отак поставлене питання: чи буде війна між сьогоднішніми румунами і угорцями, видавалось би диким і провокуючим. Але в останні кілька місяців здавалось би сталеве і таке вагоме міжнародне право – банально перестало існувати. Немає його. Все йде ніби до того, що невдовзі повсюди – у міжнародній політиці – буде щось на зразок Дикого Заходу: хто сильніший, той і правий.

Тепер чи не щотижня котрась із країн там за морями-океанами починає бомбардувати своїх сусідів або ж реально готується до введення військ на територію сусідньої держави. У такий спосіб витягуються із, здавалось би, історичного небуття давні територіальні претензії одні до одних.

У питанні наростаючого угорсько-румунського конфлікту вся справа у тому, що після передачі Румунії майже всієї Трансільванії (що відбулося після розпаду Австро-Угорщини) на виконання Тріанонського договору 1920 року – в тих румунських передгір’ях Карпат опинилася величезна кількість угорського населення, яке власне і називає себе секеями.

Чисельність угорців у сьогоднішній Румунії – близько 1, 2 мільйони, секеїв з них – біля 700 тисяч (до речі, у тому 1920 році Угорщина втратила 2/3 своєї території на користь Румунії).

Нині угорські політичні партії і організації Румунії чим раз настирливіше вимагають від румунського уряду не культурної чи політичної, а саме – територіальної автономії у межах так званого Секейського краю та порубіжних із Угорщиною земель Парціуму.

Секеї вже навіть почали було вивішувати угорські прапори на румунських адмінбудівлях, але тодішній прем’єр-міністр Румунії, Михай Тудосе заявив, що “…якщо прапор секеїв буде вивішений на державних установах, то всі хто до того буде причетний, будуть висіти поряд з тим прапором. Про ніяку автономію секеїв не може бути й мови” – резюмував румун-державник.

В контра до такої румунської позиції, Орбан нині заявляє, що його ціль – створити за межами сучасної Угорщини низку угорських автономій, які б дали змогу не лише зберегти національну ідентичність мадярів, але й у перспективі стали основою для відновлення “Великої Угорщини”.

Розуміючи, яку бомбу сповільненої дії на території Румунії представляють секеї, у 1952 році соціалістичний уряд Румунії спеціально створив для угорців на території Східної Трансільванії окрему Угорську область, яку згодом перейменували у Муреш-Угорську автономну область, яка була ліквідована Ніколає Чаушеску.

Ви можете спитати: а яким боком то все стосується України..? На це я відповім так: нині в Українському Закарпатті поблизу угорського кордону налічується близько 150 тисяч етнічних угорців, а також невідоме число колишніх українців із угорським громадянством. Отож, не використати цей “ресурс” (“у разі чого”) нинішній Орбан просто не може.

Залишається питання: чи допоможе нині російська федерація – якщо складуться до того сприятливі обставини – збройним шляхом відвоювати, для Орбана, угорські етнічні землі у сьогоднішньої Румунії..?

Можу тут лишень припускати, що існує обіцянка, дана московським кремлем Орбану, раз і назавжди вирішити це вкрай болюче для угорців питання. І тому Орбан до останнього свого подиху плазуватиме перед однокровними з ним росіянами з надією відновити, за допомогою військової підтримки рф, існуючу колись Велику Угорщину…