Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала Катерина Слабецька.

Василь Турчинюк народився 23 червня 1989 року в селі Ворокомле Камінь-Каширського району Волинської області в багатодітній родині Надії та Володимира Турчинюків.

У 2008–2010 роках він проходив строкову військову службу. З 20 жовтня 2014 року до 2 січня 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України, захищаючи рідну землю.

11 березня 2022 року Василь Турчинюк був призваний за загальною мобілізацією та проходив службу у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді (в/ч А1556) у місті Мукачево. Під час виконання бойових завдань він проявляв сміливість і рішучість, завжди підтримуючи своїх побратимів.

12 травня 2022 року під час запеклого бою поблизу Сіверськодонецька Луганської області Василь Турчинюк, бувши важко пораненим, виніс свого побратима з поля бою, врятувавши йому життя. Однак сам отримав смертельні поранення.

Про цей подвиг згадує його побратим Сергій Ваврик (позивний «Волиняка»):

«Доля звела нас в Ужгороді, звідки ми разом були мобілізовані. Служба була важкою. Ми працювали в парі: він — кулеметник, я — гранатометник. Завжди відчував його надійну підтримку. У запеклому бою 12 травня 2022 року нас обох поранили, але саме Василь, стікаючи кров’ю, виніс мене з поля бою. Він врятував мені життя, а сам… Сміливий, добрий, щирий, веселий — таким він назавжди залишиться у моїй пам’яті.»

Василь Турчинюк помер 11 червня 2022 року від отриманих вогнепальних осколкових поранень.

Підтримати петицію можна за посиланням.