І діло вже дійшло до такого, що чоловік тиждень тому переїхав до неї жити. То я його виперла з квартири. 

Отож, все почалося ще в червні. У нашої донечки було якраз день народження, 2 рочки. Вирішили відсвяткувати у моїх батьків на дачі. Якраз літо, гарна погода, можна на дворі шашлики посмажити, тим паче, у них на подвір’ї є пісочниця та гойдалки, які ще тато сам колись змайстрував. 

Все було б добре, якби не свекруха. Марія Василівна тоді до нас зателефонувала і почала скаржитися, що нема грошей: 

– Я Нінці віддала, аби вона хлопцям велосипеди купила. А получку на роботі ще не дали. 

– Нічого, можете потім принести подарунок

Ага, аби всі гості та родичі дивилися на мене, як на якусь скупердяйку. Можете позичити мені бодай пару тисяч, аби я онучці купила подарунок?

Нінка – це молодша сестра мого Ореста. Отак цікаво свекруха бюджет рахує – онукам від доньки всі гроші віддає на все, що та скаже. Хоча сама знала, що ми будемо святкувати день народження нашої Іринки, можна було відкласти 2 тисячі хоча б.

Ми дали свекрусі аж 3 500. Я ще й натякнула, що за ці гроші можна купити гарний набір для малювання чи ліпки, бо донька таке дуже любить. В разі чого, є ще варіант конструктора, аби донька розвивала дрібну моторику рук та щось будувала. 

Однак, на ті гроші пані Марія купила…машинку. І не нову, а в сусідів взяла. Бо я помітила, що сидіння вже таке затерте, де-не-де фарба облізла, колеса погано крутяться та й пластик вигорів і потріскав

Буде онучка кататися, виросте гонщицею.

– Але ж я вам казала, що треба купити…

– Ті фарби та альбоми ти сама можеш в будь-якому магазині купити. А це такий пам’ятний подарунок. 

– Це гроші на вітер, а не подарунок.

– Не переживай, борг я поверну!Донька тільки пару хвилин покаталася на машинці, а далі все кинула та побігла гратися в пісочницю. Ми, звісно, той подарунок забрали додому, але він досі стоїть на балконі та пилюкою припадає

Так от, порахуємо – з червня по листопад вже минуло 6 місяців. А борг свекруха взагалі не збиралася повертати. То, виходить, що ми просто за свої гроші купити доньці такий поганий подарунок. Ну і за пів року могла все віддати, навіть якщо не одразу 3 500, а по 500 гривень щомісяця! 

Я б взагалі не згадувала за той подарунок і забула про борг. Якби не ситуація, яка трапилася минулої неділі. У старшого племінника було день народження, дитині 10 років виповнилося. Ми принесли гроші та пакунок з солодощами, бо не знаємо, чим зараз хлопець захоплюється. Та і краще, аби йому мама на ті кошти купила куртку на зиму, рукавиці, шапку або ж штани. Бо подарували ми 5 тисяч гривень.

А зате свекруха ще більше розкошелилася та купила…новий айфон з навушниками та чохлом. Така забаганка коштує ого-го, і не кожен українець може собі дозволити таку захцянку. Тим паче, нащо дитині така дорога модель? Борони Боже, десь загубить, розіб’є або ж вкрадуть. 

Та найбільше мене розлютило, що свекруха робить таку різницю між онуками – старшому дорогий телефон, а нашій Іринці просто машинку, ще й б/у! Якій матері за таке не стане образливо?

Того у мене дах зірвало і я одразу за столом почала сперечатися зі свекрухою:

– Ото гарно ви онучку любите, що аж слів нема! 

– А що тут такого!? Це телефон, потрібна річ. 

– Мене майже 30, а такої дорогої захцянки не маю. А дитині тільки 10. Тим паче, на ці кошти ви б могли борг повернути за подарунок для Іринки.

– Ну я купила їй машинку.

– Купили? Чи просто хтось викинув на смітник, а ви так повз йшли та вирішили забрати? 

– То тобі важливий цінник чи сам подарунок? Ми ж тоді так гарно на дачі посиділи разом.

– Важливо, аби бабуся любила онуків однаково. 

Взяла Іринку та й поїхала додому зі свята, а чоловік залишився. Але скандал продовжився, коли Орест приїхав. 

– Ти все свято зіпсувала! Нащо за столом почала про гроші говорити? Що, не можеш язика за зубами тримати? 

– А ти чого за свою мамашку заступаєшся? Не бачив, який подарунок вона зробила нашій доньці та іншим онукам? Для тебе це нормально.

– Це не дає тобі права її ображати.

– Дає. А ще дає право тебе просто вигнати з квартири. От поки мама не поверне гроші або ж не купить дитині гідний подарунок – не смій сюди навіть носа показувати.

Орест зібрав речі та поїхав геть. От вже тиждень сидить біля маминої спідниці та не хоче миритися. А я першою теж на поступки не йтиму! Що це взагалі за мода у свекрух пішла – так рівняти онуків. Наче наша донька не гідна її любові чи що? 

Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації? Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим почуттям: ❤️, 😠, 😢 чи 😄. Ваша реакція має значення!

Що ви думаєте про цю новину? ✍ Поділіться своєю думкою в коментарях та обговоріть з іншими!