2024 рік для західних партнерів України став роком випробувань їхньої єдності та рішучості у протистоянні російській агресії. Хоч і з затримкою, але узгодили фінансування та військову допомогу від США. Україна отримала очікувані F-16, але не дочекалася розширення радіусу далеких ударів по військових цілях в тилу росії.

Проти агресора посилили санкції, щоб підготувати підґрунтя для переговорів про завершення війни. Загалом багато подій 2024 року були підготовчими до 2025-го, який може стати критично важливим для встановлення миру. Про ключові події у відносинах України з її основними союзниками – у першій частині огляду міжнародних подій 2024-го року.

Україна – Сполучені Штати Америки

Конгрес погодив допомогу на $61 млрд
США залишаються найбільшим постачальником військової допомоги, а тому будь-які зміни в американській політиці є чутливими для Києва. Початок року ознаменувався напругою у зв’язку з тим, що Конгрес США затягував рішення про підтримку України. Пакет безпекового фінансування на $61 млрд кілька місяців блокували республіканці. Зрештою, у квітні спікер Палати представників Майк Джонсон поставив на розгляд чотири окремі законопроєкти про допомогу Україні, Ізраїлю, Тайваню та фінансування національної безпеки. Упродовж кількох днів пакети іноземної допомоги поетапно обговорили та ухвалили у Палаті представників, Сенаті та в Конгресі в цілому.

24 квітня президент США Джо Байден підписав ухвалений Конгресом закон. У своєму зверненні до американців із Білого дому він запевнив, що військові ресурси направлять Києву якнайшвидше.

«У наступні кілька годин, я зроблю все, щоби передати ці документи у наші відповідні органи документи, щоби ракетні системи, зброя були направлені в Україну. Оскільки це допоможе не тільки Україні, а також безпеці в Європі», – заявив Байден.

Виділених коштів має вистачити Україні до осені 2025 року. Щоб вистояти проти росії у війні на виснаження Києву потрібна стабільна допомога Вашингтона на роки вперед. Однак вона опинилася під питанням через президентські вибори у США, призначені на 5 листопада 2024 року.

Тема України на американських виборах

У кандидатів на пост президента від Республіканської та Демократичної партій були разючі відмінності у позиціях щодо України. Республіканець Дональд Трамп обіцяв припинити допомогу. Демократка Камала Гарріс, яка балатувалася замість Джо Байдена, вважала допомогу Україні необхідною, особливо у контексті європейської безпеки.

Своє бачення подальшої ролі США у врегулюванні війни кандидати озвучували, як у окремих виступах, так і під час телевізійних дебатів.

«Я хочу, щоб війна припинилася, хочу врятувати життя… Я добре знаю Зеленського, добре знаю путіна — у нас хороші стосунки, мене поважають. Байдена не поважають. Я вирішу це питання (закінчення війни — ред.) ще до того, як стану президентом, коли люди за мене проголосують. Я поговорю з одним президентом та з другим — все вирішиться», – заявив Трамп на дебатах. При цьому не відповів прямо на запитання, чи хоче він, щоб Україна перемогла.

Натомість Камала Гарріс стверджувала: «Завдяки ППО, боєприпасам, артилерії, «джавелінам», танкам «Абрамс», які ми надали, Україна стоїть як незалежна і вільна країна. Порядок денний путіна стосується не лише України…Ми розуміємо важливість НАТО, і того, що зробили, щоб зберегти здатність українців боротися за незалежність. Інакше путін сидів би в Москві і дивився на решту Європи, починаючи з Польщі».

Політичний скандал під час візиту Зеленського

Офіційний Київ у своїх заявах намагався триматися нейтралітету під час передвиборчої кампанії у США. «Кого обере американський народ, з тим і будемо працювати», – твердив президент Зеленський. Утім, без політичних скандалів не обійшлося.

У вересні, під час завершального етапу виборів, Зеленський відвідав з візитом Сполучені Штати. Мета візиту – презентувати План перемоги Джо Байдену, Конгресу та поспілкуватися з командами обох кандидатів у президенти, щоб заручитися підтримкою.

У США Зеленський поїхав на завод боєприпасів у Пенсильванії, де зустрівся із робітниками та подякував «президенту Байдену, Конгресу США та всім працівникам таких заводів». Річ у тім, що Пенсильванія, була так званим «хитким» штатом, де голоси виборців могли визначити результати президентських виборів. Отже, після візиту Зеленського на завод республіканці звинуватили його у підігруванні кандидатці від демократів Камалі Гарріс. А спікер Палати представників Майк Джонсон вимагав звільнити посла України у США Оксану Маркарову, яка була дотична до організації поїздки.

«Прощальний удар» Байдена

Починаючи із лютого 2024 року, коли адміністрація Джо Байдена оголосила про 500 нових санкцій проти росіян через війну в Україні та смерть Навального, США поступово посилювали обмеження. Головний приціл був на компанії, які допомогали росіянам обходити існуючі санкції та постачали заборонені технології агресору. Проте певні сектори, зокрема енергетичний, не зазнавали посиленого тиску.

В останні тижні свого президентства у грудні 2024-го Байден вирішив посилити санкції проти російського енергетичного сектора, а також оголосив про фінансову допомогу Україні на $20 млрд. ЗМІ вже назвали нові жорсткі санкції «прощальним ударом» Байдена по військових потужностях путіна. Очікується, що обмеження проти російської нафти дадуть новій команді Трампа важелі впливу на переговорах щодо України.

Дотепер Білий дім не хотів надто обмежувати російський експорт енергоносіїв, оскільки боявся різкого підвищення світових цін на нафту, зокрема цін на бензин для американських автомобілістів та посилення інфляції. Після завершення президентських виборів стало зрозуміло, що інфляція залишилася контрольованою, і ці побоювання втратили актуальність.

Трамп спробував почати переговори

Тим часом новообраний президент США Дональд Трамп теж почав шукати дипломатичні шляхи діалогу із російським режимом. Американські ЗМІ дізналися від оточення Трампа, що 7 листопада він мав телефонну розмову з диктатором путіним. У тій розмові Трамп, нібито «порадив путіну не загострювати війну в Україні та нагадав йому про значну військову присутність Вашингтона в Європі». Трамп також висловив зацікавленість у подальших бесідах для обговорення «якнайшвидшого розв’язання війни в Україні».

Через місяць після тієї розмови, 7 грудня 2024-го, Дональд Трамп був запрошений на відкриття реконструйованого собору Нотрд-Дам у Парижі. Там він провів тристоронню зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном та президентом України Володимиром Зеленським.

Лідери обговорювали шляхи припинення російсько-української війни. Переговори тривали 35 хвилин за зачиненими дверима у Єлисейському палаці. Підсумкового брифінгу не проводили, але досить красномовними були фото цієї зустрічі.

Як повідомляли західні інформагенства, Зеленський наполягав на безпекових гарантіях для України та висловив побоювання, що наміри якнайшвидше закінчити війну можуть призвести до угоди на умовах більш вигідних кремлю. Трамп під час зустрічі у Парижі не розкрив свого бачення можливої мирової угоди.

Україна – Європейська спільнота

Фінансування: Ukraine Facility та заморожені активи рф

1 лютого 2024 року лідери 27 країн-членів ЄС, подолали протидію угорського прем’єра Віктора Орбана і домовилися про започаткування Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро. В рамках Фонду протягом 2024-2027 років Україна отримає близько 39 млрд євро прямого бюджетного фінансування, з яких понад 5 млрд – гранти. Грантові кошти фінансуватимуть за рахунок заморожених російських активів.

Саміт лідерів ЄС у Брюсселі відбувся на тлі невизначеності у Вашингтоні, коли Конгрес блокував допомогу Києву. Переговори були напруженими, насамперед  через «егоїстичну гру» Орбана. Гучну заяву, яка загалом характеризує ставлення лідерів ЄС до угорського прем’єра, тоді зробив глава уряду Польщі Дональд Туск.

“Немає так званої проблеми втоми від України, а є проблема втоми від Віктора Орбана. Ми маємо вирішити стільки проблем, і звичайно, що нам сьогодні потрібно зміцнити нашу єдність навколо України”, – зазначив Туск у Брюсселі.

Європейським лідерам довелося переконувати Орбана навіть за лічені години до початку саміту. Під час сніданку він зустрічався з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні та керівниками інституцій ЄС Урсулою фон дер Ляєн і Шарлем Мішелем.

Досягнувши угоди про фінансування України, лідери ЄС підтвердили єдність політики  Євросоюзу. Започаткування Ukraine Facility 26 лютого також було підтримане Європейським Парламентом, а 28 лютого – Радою Європейського Союзу.

Ще одне важливе фінансове рішення було ухвалене у травні 2024-го. Рада Європейського союзу схвалили використання доходів від заморожених активів Центробанку рф на користь України. За розрахунками, лише у 2024-му році від санкційних активів на потреби України можна було б направити близько 3 млрд євро.

За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, станом на грудень 2024-го допомога Україні від Євросоюзу сягнула майже 130 млрд євро, що допоможе забезпечити економічну стабільність до кінця 2025 року.

«Це гарна новина, а завдяки Ukraine facility та кредиту G7 ми навіть покриваємо більшу частину дефіциту фінансування України на 2025 рік — це велике досягнення, яке також дозволить Україні мати більше фіскального простору для закупівлі вкрай необхідного військового обладнання», – заявила президентка Єврокомісії.

Загалом із загального обсягу фінансування, яке ЄС надав від початку повномасштабного вторгнення рф, близько 60 млрд євро – фінансова, бюджетна підтримка і гуманітарна допомога; 45,5 млрд євро – допомога на військо; 1,5 млрд євро – із заморожених активів рф, які скерували на оборонні контракти.

Політична підтримка: переговори про членство в ЄС

25 червня 2024 року у Люксембурзі відбулася міжурядова конференція України та Євросоюзу, під час якої офіційно оголосили початок переговорів про вступ України до ЄС. Це передостанній та найскладніший етап євроінтеграції. У разі його успішного завершення, Україні залишиться очікувати на схвалення Радою ЄС, Європарламентом  та підписання договору.

До початку переговорів Євросоюз затвердив переговорну рамку для України. Перемови проходитимуть за 35 різними розділами щодо економіки, прав людини, екології, юстиції та інших сфер. Під час обговорення кожного розділу будуть з’ясовувати, як привести українські закони у відповідність до стандартів блоку.

Тобто Україні потрібно буде повністю ухвалити законодавство ЄС і забезпечити його повне дотримання. Цей процес завершиться тільки після закриття усіх переговорних розділів. У Брюсселі передбачають, що Україна може пройти всі етапи до членства в ЄС до 2030 року.

Військова допомога: винищувачі F-16 та інвестиції у ВПК

Яскравий епізод західної підтримки був помічений багатьма українцями 4 серпня 2024-го. Президент Зеленський у зверненні до дня Повітряних сил оголосив, що Україна отримала перші винищувачі F-16. Він також подякував – Данії, Нідерландам, Сполучені Штатам та іншим країнам-партнерам, які надали літаки та навчали пілотів. 7 грудня Україна отримала другу партію F-16 від Данії. Усі ці винищувачі зараз допомагають відбивати російські ракетні атаки.

Посилити українську авіацію ще у червні обіцяв і президент Франції Еммануель Макрон. Він оголосив про надання винищувачів Mirage 2000 та навчання пілотів. У листопаді французька сторона підтвердила, що літаки передадуть Україні на початку 2025 року. 25 грудня стало відомо, що українські пілоти завершили навчання у Франції та готові до бойової роботи.

???? | After six months, the training of Ukrainian pilots and mechanics on the Mirage 2000-5F has come to an end.

Щасливого Різдва ! pic.twitter.com/3BCfmICYkQ

— French Aid to Ukraine ?? ?? ?? (@aidefranceukr) December 25, 2024

 Двічі за рік президент Макрон також виступав з ідеєю направити до України миротворчий контингент. У західних столицях такий варіант відкинули, але не виключили такого сценарію у майбутньому у разі досягнення мирної угоди між Україною і рф.

У 2024-му складні дискусії точилися і довкола поставок озброєння для ЗСУ. Країни ЄС визнали, що не встигають вчасно виробляти у потрібній кількості зброю та боєприпаси, а тому вирішили інвестувати в оборонну промисловість України.

У жовтні західна преса повідомила, що ЄС виділив на розвиток українського ВПК 440 млн євро. Кошти візьмуть від прибутку із заморожених російських активів, частину суми виділить уряд Данії.

Передбачається, що фінансування піде на виробництво далекобійних ракет та безпілотників. Це дасть можливість ЗСУ не залежати від політичних рішень на Заході, і бити вглиб росії засобами українського виробництва.

Підтримка Великої Британії

18 липня президент Зеленський прилетів до Великої Британії для участі у четвертому саміті Європейської політичної спільноти. На ньому зібралися 47 голів держав та урядів: 27 країн-членів Євросоюзу та 20 інших країн континенту. Європейський саміт був першим для новопризначеного тоді прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. Щодо України він запевнив у підтримці з боку Британї «стільки, скільки буде потрібно».

Президент України своєю чергою не лише подякував союзникам за єдність, але й наголосив, що не варто боятись ескалації війни з росією, варто зняти обмеження на далекі удари по території агресора. «Військові аеродроми, із яких злітають російські літаки з бомбами проти наших міст, місця запуску російських ракет – усе це має бути знищено. Це не тільки ліквідує деякі цілі, а й зменшить можливості росії продовжувати цю війну», – наголосив тоді Зеленський.

Ввечері того ж дня президент України був прийнятий королем Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Чарльзом ІІІ. Напередодні, 17 липня, король Великої Британії виголосив промову з програмою діяльності нового лейбористського уряду, у якій також заявив про підтримку України у її поступі до НАТО.

«Мій уряд продовжить надавати повну підтримку Україні та її народу, а також прагнутиме відігравати провідну роль у наданні Україні чіткого шляху до членства в НАТО», – промовив монарх.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.