Оголошено програму 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, який пройде з 13 по 23 лютого. Цьогоріч за головний приз – Золотого ведмедя – змагатиметься й український фільм Стрічка часу режисерки Катерини Горностай.

Основна програма Берлінського кінофестивалю 2025:

• Арі, реж. Леонор Серрай
• Блакитний місяць, реж. Річард Лінклейтер
• Безпечний дім, реж. Ліонель Байєр
• Мрії, реж. Мішель Франко
• Мрії (Секс і кохання), реж. Даг Йоган Гьоугерд
• Що природа говорить тобі, реж. Хон Сан-су
• Гаряче молоко, реж. Ребекка Ленкевич
• Якби у мене були ноги, я б тебе штовхнула, реж. Мері Бронштейн
• Континенталь ’25, реж. Раду Жуде
• Послання, реж. Іван Фунд
• Мамине дитя, реж. Джоанна Модер
• Блакитна стежка, реж. Габріель Маскаро
• Відображення в мертвому алмазі, реж. Хелен Каттет, Бруно Форзані
• Жити на землі, реж. Хо Мен
• Стрічка часу, реж. Катерина Горностай
• Крижана вежа, реж. Люсіль Хадзіхалілович
• Що знає Маріель, реж. Фредерік Хамбалек
• Дівчата на дроті, реж. Вівіан Кью
• Юнань, реж. Амір Фахер Ельдін

Що відомо про фільм Стрічка часу

Стрічка часу – це документальний повнометражний фільм Катерини Горностай, який розповідає про українські школи в часи повномасштабної війни.

Стрічка знята без закадрового голосу, інтерв’ю та реконструкцій. Сюжет пропонує глибокий погляд на боротьбу українського народу за збереження освіти, за своє існування та ідентичність. Фільм показує, як вчителі та учні навіть під час військових дій продовжують навчати та навчатися, зокрема на деокупованих і прифронтових територіях.

– Ми акцентували увагу на буденності і простих шкільних досвідах, як-от сльози на святі першого дзвоника, старшокласник у ролі святого Миколая, різнобарвні стрічки в руках випускників. Усе це, звісно ж, містить контекст війни тепер: школярі часто вчаться в укритті через тривогу, директор показує зруйновану й законсервовану частину школи, поки в іншому крилі ідуть уроки, а на онлайн-випускному звучить дзвоник, евакуйований з Бахмуту. Війна увійшла в цю буденність дуже глибоко, але нам нічого не лишається, окрім як продовжувати жити і навчатись, – каже режисерка і сценаристка фільму Катерина Горностай.

Варто зазначити, що це перший з 1997 року фільм української режисерки, що потрапив до основного конкурсу Берлінале – востаннє це була картина Кіри Муратової Три історії.