11 Гру, 07:15
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради у справі «МіндічГейту» працює одразу за кількома напрямками — у фокусі держпідприємства, державні банки, бізнес та правоохоронні органи. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, інформують журналісти «Новини.Live».
За його словами, частину матеріалів, які вже отримала ТСК, планують розглянути на найближчому засіданні, яке проходитиме у закритому режимі через наявність секретної інформації.
Голова ТСК також розкритикував відповіді Державного бюро розслідувань і Державної служби фінансового моніторингу, назвавши їх незадовільними. Водночас Держприкордонслужба, за словами Железняка, взагалі не з’явилася на засідання та надіслала «хамську відповідь», у якій заявила, що питання виїзду Міндіча не належить до компетенції ТСК. У комісії очікують, що голова ДПСУ все ж з’явиться на засідання, інакше буде застосовано примусовий привід.
Серед ключових очікувань від роботи комісії — не лише публічні звіти, а й реальні законодавчі зміни. Железняк повідомив, що ТСК уже долучена до підготовки законопроєкту щодо «перезавантаження ДБР» за моделлю БЕБ, а також до аналогічної реформи Держфінмоніторингу. Окремим напрямком роботи визначено посилення діяльності антикорупційних органів.
Раніше у ДБР підтвердили, що фігуранти справи «Мідас» відвідували бюро, зокрема Ігор Миронюк, який «перебував 1,5 години у фоє». Попри це, жодного зі співробітників ДБР до відповідальності не притягнули. Тим часом НАБУ встановлює походження коштів застав, внесених фігурантами справи «Мідас».
Що відомо
Нагадаємо, детективи Національного антикорупційного бюро України вранці 10 листопада проводять обшуки у бізнесмена та співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча, який відомий як соратник президента Володимира Зеленського. За даними видання, слідчі дії відбуваються у Києві. Інших деталей наразі не розголошують. Редакція УП звернулася до НАБУ із запитом про офіційний коментар і пообіцяла оприлюднити відповідь, щойно її отримає.
Пізніше цього ж дні стало відомо про обшуки і у міністра юстиції Германа Галущенка та в офісах, пов’язаних із «Енергоатомом». Про це 10 листопада повідомив Ярослав Железняк, натякнувши на можливий зв’язок між цими слідчими діями та іншими розслідуваннями. За словами Железняка, бізнесмен та співвласник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч був вивезений з України безпосередньо перед обшуками у його помешканні.
Крім того, 10 листопада Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять масштабну операцію з викриття корупційних схем у сфері енергетики. За даними відомства, слідчі протягом 15 місяців документували діяльність високорівневої злочинної організації, зібравши понад 1000 годин аудіозаписів. За попередньою інформацією, учасники цієї організації створили масштабну корупційну схему впливу на стратегічні державні підприємства, зокрема на АТ «НАЕК «Енергоатом».
Вже наступного дня, 11 листопада, в Україні розкрили масштабну корупційну схему у державній компанії «Енергоатом», яка, за даними НАБУ та САП, діяла на найвищих щаблях енергетичної галузі. Операція під кодовою назвою «Мідас» тривала понад півтора року та завершилася десятками обшуків у фігурантів злочинної організації. Слідчі задокументували понад тисячу годин записів розмов, на яких так звані «смотрящі» без офіційних повноважень вирішували, хто отримає державні контракти, а кому заблокують виплати.
Того ж дня стало відомо, що дружина колишнього керівника Генеральної прокуратури Дмитра Басова, який наразі фігурує у розслідуванні НАБУ щодо можливих корупційних схем в енергетичному секторі, активно купує елітну нерухомість та автомобілі класу люкс. Протягом своєї кар’єри він очолював управління Генпрокуратури з розслідування злочинів, скоєних організованими групами, а згодом перейшов на посаду виконавчого директора з питань фізичного захисту та безпеки «Енергоатому». Журналісти відзначають, що за цей час його родина значно збагатилася.
Пізніше Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) повідомили про викриття злочинної організації високого рівня, що діяла у сфері енергетики. За даними НАБУ, до її складу входили як чинні, так і колишні посадовці стратегічних підприємств державного сектору, відомий бізнесмен та інші особи. За даними правоохоронців, учасники організації вибудували масштабну схему отримання неправомірної вигоди та відмивання коштів, впливаючи на діяльність АТ «НАЕК «Енергоатом».
Водночас Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) задокументували, як учасники злочинної організації передавали кошти колишньому віцепрем’єр‑міністру, якого у внутрішньому спілкуванні називали «Че Гевара». За повідомленнями ЗМІ, ймовірно йдеться про Олексія Чернишова.
Також стало відомо про те, що 11 листопада член Наглядової ради ДП «Енергоатом» подав офіційне звернення про скликання позачергового засідання ради з метою реагування на ситуацію, що склалася навколо компанії. У своєму зверненні член ради наголосив, що суспільна увага та матеріали розслідувань є достатнім приводом для таких кроків, адже наглядова рада має діяти в моменти, коли потрібна відповідальність і прозорість.Через відсутність рішучих дій та бюрократичні процедури він вирішив скласти свої повноваження.
12 листопада адвокат Басова прокоментував обвинувачення у корупції в енергетиці. Віталій Наум заявляє, що у справі про корупцію в енергетиці не встановлено жодної шкоди державі, а матеріали не містять доказів отримання хабаря чи існування злочинної групи. Однак адвокат підозрюваного назвав розмір застави «космічним», оскільки в матеріалах справи не оголошено шкоду державі.
А 13 листопада у одного з фігурантів справи про масштабні розкрадання у державній компанії «Енергоатом» під час обшуку на конспіративній квартирі детективи виявили матеріали з інформацією про керівництво Національного антикорупційного бюро України. Серед знайдених документів — дані про директора НАБУ Семена Кривоноса та керівника Головного управління детективів Олександра Абакумова, який очолює операцію «Мідас».
Того ж дня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 95 млн грн ще одному працівнику бек-офісу, Людмилі Зоріній, з легалізації коштів у межах масштабної антикорупційної операції «Мідас».
17 листопада голова НАБУ Семен Кривонос заявив про систематичний тиск на детективів та спроби саботувати розслідування, пов’язані з окремими фігурантами кримінальних проваджень. Невідомі особи відстежували роботу співробітників НАБУ через систему відеоспостереження «Безпечне місто» та отримували доступ до внутрішніх реєстрів бюро.
Крім того, під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради виникла напружена дискусія між народним депутатом Григорієм Мамкою (екс-«ОПЗЖ») та представниками НАБУ. Голова ТСК Ярослав Железняк повідомив, що Мамка чотири години тримав підняту руку в Zoom, аби висловити свою версію щодо витоку інформації в межах спецоперації «Мідас».
Однак вже 24 листопада стало відомо, що після оприлюднення перших частин розслідування НАБУ «Мідас» щодо можливої корупції в оточенні президента, глава Офісу президента Андрій Єрмак нібито дав вказівку підконтрольним силовим структурам готувати підозру керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександру Клименку.
Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою бізнесмену Тимуру Міндічу, який фігурує у розслідуванні НАБУ щодо розкрадань в Енергоатомі.
Читайте також: БЕБ викрило групу службових осіб постачальника Міноборони, які ухилилися від сплати понад 35 млн грн податків
Фото: «Київщина 24/7»
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.
