Захисниця, яка стала одним із символів безстрашності та вірності своїй державі, дотепер не залишається осторонь подій кривавої війни та співпрацює з військовими.

У свій День народження парамедикиня вийшла на зв’язок в Instagram, де оприлюднила допис, у якому попросила не писати їй повідомлення із побажаннями, адже, за її словами, вони ніколи не збуваються. Натомість “Пташка” закликала своїх підписників донатити на допомогу воїнам ЗСУ, адже це зможе наблизити втілення її найбільшої мрії – перемоги.Мені рідко щастить. То С-300 в приміщення над моїм бліндажем, то обстріл такий, що аж гай шумить, то руку зламаю і запалення легень зловлю. Але хоча б за школою не били – іменинниця ж. Я хочу, щоб сьогодні мені пощастило. І я хоча б тиждень не думала, чим мені закривати потреби хлопців. Будь ласка, не телефонуйте і не пишіть мені побажання. Вони всеодно ніколи не збуваються. А дрони – збуваються. В мій день подаруйте мені репост і посильну суму, хоч 2 гривні, на дрони. І це виконає решту моїх мрій: Перемога, Перемога і Перемога”, – написала захисницяКатерина Поліщук разом з іншими захисниками “Азовсталі” потрапила у російський полон 19 травня 2022 року та провела там 4 місяці і 1 день. Незважаючи на жихливі подій того періоду, українка зізнавалася: не може жити спокійним, “мирним” життям. Вона зазначала, що “народжена для війни” і точно знає, де її місце. “Пташка” дуже часто проводить благодійні збори для захисників, які виконують бойові завдання на різних напрямках. А в День українського добровольця, 14 березня, вона поділилася світлиною, де постала перед камерою у формі поблизу зупинки в селищі Новотошківське Луганської області

Звісно, жахливі події повномасштабної війни та умови російського полону вплинули на психологічний стан Катерини Поліщук. Парамедикиня зізнавалася, що має серйозні проблеми зі сном, через які змушена приймати сильні снодійні препарати.

Незважаючи на свій молодий вік, “Пташка” вже написала заповіт, де закликала співгромадян любити все українське та ненавидіти російське. Вона зауважила: хотіла би, щоб люди приходили на прощання із нею у яскравому одязі та не несли квіти. Замість цього, як зазначила Поліщук, краще подарувати букети матерям та піклуватися про сім’ї полеглих.Співайте гучно. Співайте українською. Розмовляйте українською. Живіть українською. На прощанні співайте дурнуваті пісні і памʼятайте, як любила співати я. Заспівайте про бабу, що накурила журавля, про файне місто Тернопіль, про що завгодно. І про Маріуполь заспівайте. Там я залишилась. Там я правда жила. Плекайте ненависть до всього російського. Це перманентно, не залежно від моменту моєї смерті”, – написала українка