Термін ПТСР, на жаль, сьогодні вже може розшифрувати більшість українців. Нині в Україні найчастіше доводиться говорити про ПТСР у наших військових, які не раз дивилися смерті в очі і бачили загибель друзів.

ПТСР – це посттравматичний стресовий розлад, тобто складний психічний стан, який виникає у людини після переживання небезпечних для життя, болісних чи страшних ситуацій, насильства, або якщо їй довелося бути свідком подібних подій.

Факти ICTV звернулися до нашої постійної експертки відомої лікарки-психіатра, психотерапевта, кандидата медичних наук  Світлани Нетрусової з проханням розвіяти чи підтвердити міфи про те, що ПТСР – це на все життя, що стан цей не лікується, його можна лише стабілізувати.

– Для початку потрібне суттєве уточнення, – починає нашу розмову Світлана Нетрусова.

ПТРС чи просто стрес

Лікарка наголошує, якщо страх, тривога, гнів, фізичні прояви, притаманні організму під час небезпеки, трапилися ситуативно і минули, тобто були реакцією на стрес чи якусь травматичну подію – це не можна назвати ПТСР. Це нормальна, адекватна відповідь на реальну небезпеку, здебільшого швидкоплинну.

Якщо людина ніби проживає жахливу ситуацію “у власній голові” знову і знову, тобто у неї виникають так звані “флешбеки”, які раптово з’являються як спогад про травматичну подію, яку вона відчуває так, ніби та відбувається з нею в даний момент.

Флешбеки можуть виникати на різні тригери – несподіваний гучний звук, запах шашлика, різкий спалах світла тощо.

Коли людина продовжує боятися того, що вже трапилося і лишилося в минулому, якщо та травма керує сьогоденням, впливає на настрій, самопочуття, дії людини, заважає жити і працювати, тоді йдеться про ПТСР.

У такому разі без допомоги психіатра та психотерапевта не обійтися.

Причини виникнення ПТСР

Здебільшого головною причиною появи цього ментального розладу є загроза для життя. Це може бути пережита автомобільна аварія, сексуальне насильство чи складні пологи, які налякали жінку і зламали її уявлення про материнство, потрапляння до зони, де трапилося стихійне лихо, наприклад землетрус, пожежа, повінь тощо.

Але Світлана Нетрусова наголошує, що сьогодні в Україні найчастіше доводиться говорити про ПТСР у наших військових, які пережили пекло війни на нулі або жахіття полону, відчули реальний страх втратити життя, не раз дивилися смерті в очі, ховали друзів і зазнали болю і страждань під час поранень.

– Для виникнення посттравматичного стресового розладу не суттєво, скільки тривала травматична подія – годину чи цілий місяць, бо ПТСР може з’явитися в обох ситуаціях, – наголошує психіатр.

Лікарка стверджує, появу ПТСР складно передбачити у конкретної людини, бо це не залежить ні від віку, ні від статі, ні від конституції, ні від сфери діяльності. Одна людина після травми адаптується, поступово повертається до нормального життя, а інша потрапляє до пастки ПТСР.

Особливості лікування ПТСР

Перебіг розладу і тривалість лікування у разі тривалого перебування в такому стані будуть складнішими, бо суттєвий проміжок часу значно змінює саму людину зсередини, занурює її у хронічний стрес, що має більш небезпечний вплив на особистість.

На прогноз лікування впливає вид травматичного досвіду.

Зрозуміло, що кожному найбільше болить своє, але не можна порівнювати втрату зруйнованого бомбою будинку і загибель близької людини в тебе на очах. Хоча обидві події – надзвичайно травматичні, проте, зрозуміло, друга набагато важча і страшніша.

На перебіг ПТСР, а отже, і на прогноз лікування, також впливають характер і звички людини.

Якщо творча натура зіштовхнеться з ситуацією, пов’язаною із загибеллю людей, реакція її психіки, звісно, буде сильнішою ніж, наприклад, патологоанатома, який постійно з подібним має справу.

Дитина травмується сильніше, ніж дорослий, тому що вона ще не може зрозуміти багатьох причинно-наслідкових зв’язків, не має досвіду і потребує більшого захисту та підтримки ззовні.

Узагалі, наявність зовнішньої підтримки в особі людини, яка вислухає, підбадьорить і допоможе, також є одним із важливих чинників, що впливають на перебіг і стану, і лікування. Тож добре, коли хтось буде поряд і завжди підтримає.

Є й ще одне лікарське спостереження: особа, яка мала тривожний розлад раніше, найімовірніше, складніше перенесе травматичні події, ніж “товстошкіра” людина з досить високим порогом витривалості.

Симптоми ПТСР пропустити важко, бо вони дуже псують життя. Прояви їх стосуються не тільки психіки, а й фізичного стану.

– Тому терпіти не можна, необхідно звернутися до психіатра, не чекати, що якось саме мине, бо, на жаль, найімовірніше, ситуація лише погіршиться та може призвести до суїцидальних спроб, – застерігає Нетрусова.

І про це мусять пам’ятати близькі, що перебувають поряд з людиною в такому стані.

Спеціально для них – для дружин, матерів, друзів, які бачать, що з близькою людиною коїться щось незрозуміле, Світлана Нетрусова називає симптоми ПТСР, наявність яких – сигнал, що потрібна термінова лікарська допомога.

Симптоми ПТСР

Лікарка називає дві групи симптомів, які можуть проявлятися одночасно, а можуть нарізно.

Психічні симптоми: страх, тривога, передчуття біди, безсоння, поверхневий сон, “флешбеки” (яскраве повернення в травматичний спогад), замкненість, агресія дратівливість, виснаження, порушення сну та нічні кошмари, погіршення когнітивних функцій, сльозливість, зміни настрою, неможливість контролювати емоції, небажання спілкуватися, брати участь у звичній діяльності, житті родини тощо.

Фізичні симптоми: тремор, нудота, пітніння долонь, задуха, прискорене серцебиття, підвищений тиск та інші вегетативні прояви.

Нетрусова наголошує – діагностувати і лікувати ПТСР може лише психіатр. Самостійно цього робити в жодному разі не варто.

Терапія може продовжуватися місяцями

– На прийомі психіатр буде цікавитися наявністю флешбеків (небажаних “картинок”) травматичної події, розладами сну, харчовими звичками, змінами настрою тощо, – пояснює лікарка.

Лише професіонал має повне уявлення про картину цього розладу і може робити діагностичні висновки.

Немає якогось певного терміну для лікування ПТСР, все залежить від важкості перебігу, виду та стадії розладу в момент звернення пацієнта по допомогу.

Терапія  може продовжуватися місяцями, а може й роками.

Головне – хворого з ПТСР не можна залишати без лікування, яке у поєднанні з психотерапією та підтримкою близьких і рідних людей є ефективним та допомагає ресоціалізуватися та повернути людині повноцінне життя.

Лікування ПТСР на початку зазвичай потребує використання медикаментів. Але в будь-якому разі, наголошує Нетрусова, і під час медикаментозного лікування (залежно від стану пацієнта), і після закінчення курсу приймання препаратів обов’язково необхідна психотерапевтична допомога.

Вона націлена на повернення до болючого досвіду, його усвідомлення, формування нових переконань, які не змушуватимуть звинувачувати себе, а навпаки – будуть націлені на підтримку і продукування любові до себе.

Цілюща сила підтримки близьких

Також разом із психотерапевтом можна знайти такі техніки самодопомоги, які даватимуть можливість віднайти дієві способи подолання ПТСР та повернутися до повноцінного життя. А не шукати порятунку в шкідливих звичках – алкоголі, наркотиках чи самоізоляції від світу.

– Одна з таких вправ – створення копінгових карток, – зазначає психіатр.

Вона пояснює, що на таких картках записуються слова любові й підтримки, які треба повторювати собі щоразу, коли в голові виникають самозвинувачення чи агресія проти самого себе.

Можуть допомогти і вправи, що пов’язані з тілом. Приміром, “на заземлення”, щоб відчувати себе тут і зараз, а не тонути в минулому. Про них детальніше розкаже вам психотерапевт.

Можна використовувати дихальні техніки, вправи з напруження та розслаблення м’язів, з відволікання. А ще – медитацію та релаксацію.

Тобто ПТСР – це не вирок, якщо звернутися до лікаря і працювати під його керівництвом над собою.

Зрозуміло, що для цього треба докласти зусиль і мати підтримку близьких.

– У подібних випадках така підтримка має справді цілющу силу, – наголошує Світлана Нетрусова.