Кремль використовує нещодавню угоду про всеосяжне стратегічне партнерство з Північною Кореєю, щоб якомога довше уникати додаткових хвиль мобілізації в росії.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

В Інституті зазначили, що не можуть підтвердити інформацію про створення батальйону з 3 тисяч громадян КНДР для проведення військових операції рф у Курській області, а також про дезертирство групи північнокорейських солдатів.

Натомість у звіті нагадали, що російський диктатор володимир путін 14 жовтня вніс на ратифікацію у Держдуму росії текст договору про всеосяжне стратегічне партнерство між росією та Північною Кореєю, який обидві країни підписали в червні 2024 року.

Зазначається, що речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі ТАСС підкреслив, що договір між росією та Північною Кореєю «недвозначний» в тому, що стосується «взаємного співробітництва у сфері оборони та безпеки».«Кремль, ймовірно, використовує положення угоди про «взаємну оборону», щоб надати юридичне обґрунтування розгортанню північнокорейських солдатів у зоні бойових дій в росії у відповідь на вторгнення ЗСУ в Курську область. Нещодавно з’явилися повідомлення про те, що невеликий контингент північнокорейських військовослужбовців діяв поблизу окупованого Донецька», – йдеться у звіті.

Однак, зазначають в ISW, окрім юридичного обґрунтування, готовність Кремля укласти угоду про взаємну оборону з КНДР свідчить про те, що путін продовжує покладатися на альтернативні шляхи формування Збройних сил замість оголошення часткової або загальної мобілізації.

В Інституті вивчення війни нагадали, що російський диктатор продовжує покладатися на криптомобілізацію та формування нових добровольчих формувань, щоб уникнути внутрішніх наслідків проведення загальної мобілізації в суспільстві або чергової хвилі часткової мобілізації.

В ISW вважають, що ця дилема стала особливо гострою для путіна після вторгнення України в Курську область у серпні 2024 року, коли російським військовим довелося рахуватися з новими потребами в особовому складі, зумовленими необхідністю захищати абсолютно новий фронт всередині самої росії.

Однак, ідеться далі у звіті, реакція диктатора рф на вторгнення в Курську область відповідала його підходам до формування російських збройних сил протягом усієї війни. Таким чином він зберіг своє небажання більш серйозно протистояти вторгненню за допомогою ширшої мобілізації.

Натомість, зазначають в ISW, путін зосередився на спеціальному створенні нових підрозділів територіальної оборони, передислокації чинних підрозділів з України, а також використанні призовників.

«Використання північнокорейського персоналу відповідно до пункту про взаємну оборону в російсько-північнокорейському договорі є частиною тих самих ширших зусиль. путін, схоже, більш охоче приймає північнокорейський персонал до російської армії та вдається до інших зусиль з формування нерегулярних сил, ніж закликає до ширшої мобілізації, щоб реально вирішити бойову ситуацію на театрі військових дій», – йдеться у звіті Інституту вивчення війни.