Робочі руки на вагу золота: 170 тис. грн водіям — нова реальність ринку праці

Політика

Ексклюзив

25 Бер, 12:00

Український ринок праці стрімко перекроює баланс сил: роботодавці піднімають ставки, робітничі професії виходять у зарплатні лідери, а дефіцит кадрів штовхає бізнес у справжнє полювання на людей. Поки частина компаній лише планує індексацію, водіям вантажівок уже пропонують до 170 тисяч гривень на місяць — і це нова економічна реальність воєнного часу. Ринок остаточно став «ринком кандидата».

Бізнес у пастці: людей бракує, ресурсів — теж

Українські компанії готуються переглядати зарплати, проте роблять це обережно. Після кількох років турбулентності бізнес навчився рахувати кожну гривню й закладає в бюджети не стрибки, а помірну індексацію.

За дослідженням «Барометр ринку праці 2025. Прогнози на 2026 рік» від сайта з пошуку роботи GRC.ua, понад 80% компаній планують підвищення зарплат, але здебільшого в межах 11–20%. Символічну індексацію до 10% розглядає майже третина бізнесів, а на відчутне зростання доходів погоджуються лише одиниці. Частина роботодавців узагалі ставить процес «на паузу»: майже 13% не змінюватимуть оплату праці, ще майже 5% допускають скорочення виплат.

І це ключовий сигнал для працівників: формальне зростання зарплат не означає фінансової безпеки. Ризик втрати доходів залишається реальним, особливо в галузях, чутливих до економічних коливань — виробництві, страхуванні, сфері безпеки.

Показово, що негативні тенденції вже матеріалізувалися: торік 15% працівників зіткнулися зі скороченням зарплат. Бізнес одночасно змушений утримувати команди й економити ресурси.

Водночас, понад 60% роботодавців називають конкурентну оплату праці серед головних пріоритетів. Причина проста: закривати вакансії дедалі складніше, а очікування кандидатів зростають. Компанії бояться втратити фахівців, у яких уже інвестували час і навчання.

Скільки коштує година української роботи

З 2026 року мінімальна погодинна ставка в Україні становить 52 грн — трохи більше долара. Формальна цифра, яка мало що говорить про реальний ринок.

У приватному секторі година некваліфікованої праці коштує в середньому 80–120 грн. Кваліфіковані спеціалісти заробляють у кілька разів більше, а в ІТ та топменеджменті погодинні ставки давно перевищили тисячу гривень.

Та варто поглянути за кордон — і контраст стає разючим. У країнах ЄС година роботи в середньому коштує майже 40 євро, у США — близько 37 доларів. Український працівник у масових професіях програє кратно.

Цей розрив особливо помітний у медицині, будівництві, роздрібній торгівлі. Водночас висококваліфіковані фахівці, насамперед в ІТ, майже наздогнали глобальний ринок: різниця в оплаті вже не десятикратна, а в межах двох-трьох разів. Навички стали універсальною валютою, яка працює без кордонів.

Київ: місто, де вакансій більше, ніж людей

Столиця переживає найгострішу кадрову кризу за роки великої війни. За даними Державної служби зайнятості, на одного шукача роботи тут припадають 24 вакансії — рекордний показник для країни.

Бізнес відчуває нестачу людей фізично. Про кадровий дефіцит заявляють майже три чверті компаній, опитаних Європейською бізнес-асоціацією.

Та всередині ринку — дисбаланс. Робітничі професії в дефіциті значно сильніше, ніж офісні. На одне резюме робітника припадає п’ять вакансій.

Наприклад, в енергетиці ситуація критична — пропозицій у десятки разів більше, ніж кандидатів. Сотні відкритих позицій слюсарів та електриків означають одне: країні банально не вистачає рук для відновлення інфраструктури.

Підприємства недоукомплектовані, колективи старішають, молоді фахівці не заходять у професії. А відновлення після обстрілів спирається на людей пенсійного віку.

Робітничі професії ламають стереотипи

За підсумками року, які оприлюднив сервіс OLX Робота, медіанна зарплата в Україні зросла майже на чверть і сягнула 25 тисяч гривень. Київ і область — серед лідерів за рівнем оплати: 30 000 та 29 300 грн відповідно. Але саме тут активність ринку просіла: вакансій і відгуків стало менше. Кількість оголошень з пропозиціями роботи за рік зменшилась на 10%, а відгуків — на 12%.

Ринок відповів на дефіцит кадрів грошима. Найшвидше зростали доходи в робітничих і сервісних професіях.

Середня пропозиція для робітників — близько 34 тисяч гривень. Для інших спеціалістів — 36 тисяч. Теза про те, що юристи й економісти заробляють більше, поступово стає міфом.

Найвищі медіанні зарплати при частковій зайнятості пропонують плиточникам — до 85 тис. грн, пилорамникам — 50 тис., менеджерам з продажу нерухомості та мулярам — по 47,5 тис. грн. Трактористи можуть розраховувати на 42,5 тис. грн, а далекобійники — у середньому на 100 тис. грн.

У 2026 році транспортні компаніях пропонують до 170 000 грн водієві з власною вантажівкою. Автосервіси дають до 80 000 грн автомеханікам і автослюсарям, а будівельні компанії платять 65–90 тисяч грн екскаваторникам та штукатурам.

При цьому найнижчі пропозиції за рівнем заробітку при частковій зайнятості у сторожа – 5 375 грн, двірника – 6 750 грн, прибиральниці  – 7 000 грн.

2026: ринок кандидата

Український ринок праці остаточно змінив баланс сил. Тепер роботодавці змагаються за людей. В OLX Робота вважають, що у 2026 кадрова криза поглиблюватиметься, тож роботодавцям, окрім заробітних плат, також доведеться переглядати підходи до найму, диверсифікувати їх, більш активно залучати різні групи населення.

Компанії вже стають більш відкритими до працевлаштування ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку; активно залучають жінок на традиційно чоловічі спеціальності. Водночас зростає фокус на перенавчанні й адаптації працівників, що дозволятиме закривати вакансії за рахунок наявних працівників та кандидатів. Також зростає увага до іноземців як потенційного джерела робочої сили, зокрема в робітничих професіях.

Але ще швидше зростатиме конкуренція за фахівців. Поки побороти серйозний дефіцит кваліфікованих фахівців не допомагає ні підвищення окладів, ні впровадження соціальних пакетів для співробітників. І головне питання цього року звучить не «де знайти роботу». Головне — кого бізнесу вдасться втримати.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Казарми, а не дитинство: чому дітям не місце в інтернатах і що з цим робити

Залишити відповідь