Загалом пошкоджень завдали 21 пам’ятці культурної спадщини, які розташовані в межах об’єкта всесвітньої спадщини під загрозою “Історичний центр Одеси” і його буферної зони:

• будівля технологічного інституту, в якому під час оборони міста Одеси розміщувався загін моряків-розвідників Одеського оборонного району (1936–1938 роки, архітектор Мінкус А.Б.);
• будівля Рішельєвського ліцею (Новоросійського університету) (1852–1857 роки, архітектор Шашин О.С.);
• житловий будинок Заріфі (1840-ві, 1851 рік, архітектор Черкунов Н.Н., Моранді Ф.Й.);
• житловий будинок і флігель Ковалевського, в якому жив Веріго Б.Ф. – фізик, професор (1846 рік, кінець XIX ст., архітектор Даллаква К.Й., Шашин О.С.);
• житловий будинок Машевського, в якому народився Коптюх А.І. (1850–1860 роки, архітектор Гонсіоровський Ф.В.);
• прибутковий будинок Толстого (1880 рік, архітектор Гонсіоровський Ф.В.);
• прибутковий будинок Латрі (перша половина XIX ст.);
• прибутковий будинок (кінець XIX ст.), в якому жив Малишевський В.М. – польський композитор, диригент і педагог;
• прибутковий будинок Міхельсона (1890 рік, архітектор Влодек Л.Л.);
• прибутковий будинок (1901 рік, архітектор Токарєв П.Д.);
• будівля гуртожитку (початок ХХ ст., архітектор Чернігов Л.М.) (правоворотня споруда);
• житловий будинок Вургафта, у якому жив Ямпольський С.М. – економіст, засновник факультету радіоелектроніки Одеського політехнічного інституту (1845 рік, архітектор Козлов І.С.);
• житловий будинок, у якому жили: Ланге М.М. – психолог; Бурксер Є.С. – хімік-неорганік і геохімік; Бобинін М.М. – математик (1845 рік, архітектор Козлов І.С.);
• будівля фізико-хімічного інституту Новоросійського університету (1897–1899 роки, архітектор Толвінський М.К.);
• житловий будинок Інбера (готель “Савой”) (1870-ті роки, архітектор Влодек Л.Л.);
• житловий будинок Ринк-Вагнера (1881 рік, архітектор Вейтко А.К.);
• прибутковий будинок Весле (1881 рік, архітектор Мазиров Д.Є.);
• прибутковий будинок Леонарді (1913 рік, архітектор Прохаска В.І.);
• адміністративна будівля (у складі комплексу “Млин Вейнштейна”) (1888–1890 роки);
• будівля училища Вейнштейна (у складі комплексу “Млин Вейнштейна”) (1896 рік);
• пам’ятка історії місцевого значення: будинок Дур’яна (готель “Вікторія” з паровою пекарнею)У МКСК додали, що прокурори спільно з іншими правоохоронцями документують наслідки збройної агресії РФ, щоб жоден злочин не залишився без покарання