Ексклюзив

Податок на нерухомість, який колись сприймали як символічний платіж для власників «зайвих метрів», стрімко перетворюється на повноцінне джерело наповнення місцевих бюджетів. За підсумками 2025 року українці сплатили понад 12,7 млрд грн цього податку — майже на 20% більше, ніж роком раніше. Хто і скільки платитиме у 2026-му — розбиралася «Київщина 24/7».

Податок, який більше не можна ігнорувати

За даними Державної податкової служби, у 2025 році податок на нерухомість сплатили майже 1,1 млн українців. Загальна сума надходжень сягнула 12,7 млрд грн, що на 2,1 млрд грн більше, ніж у 2024-му.

Лідерами за обсягами сплати традиційно стали великі міста та економічно активні регіони:

1. Київ — 2,5 млрд грн.
2. Львівська та Київська області — по 1,3 млрд грн.
3. Дніпропетровська область — 1,2 млрд грн.

Для місцевих бюджетів це один із небагатьох стабільних податкових ресурсів під час війни. Для власників житла — дедалі відчутніша стаття витрат, особливо на тлі зростання комунальних платежів і вартості утримання нерухомості.

За які «метри» доводиться платити

Механізм оподаткування житла залишається незмінним уже кілька років. Податок нараховується не на всю площу, а лише на так звані «зайві» квадратні метри:

• квартира — понад 60 кв. м;
• житловий будинок — понад 120 кв. м;
• квартира + будинок — якщо сумарна площа перевищує 180 кв. м.

Ставку податку встановлюють органи місцевого самоврядування, але вона не може перевищувати 1,5% мінімальної зарплати за 1 кв. м станом на 1 січня звітного року. Саме тому у 2025 році податок рахували ще за «старою» мінімалкою — 6 700 грн, а отже максимальна ставка становила 100,5 грн за квадрат.

На практиці це означає: власник квартири у Києві площею 65 кв. м платить податок лише за 5 «зайвих» метрів — трохи більше 500 грн на рік. Але для великих квартир, будинків або кількох об’єктів суми швидко зростають. Наприклад, у Коцюбинському за квартиру у 110 кв м потрібно зплатити понад 3200 грн. на рік.

До речі, ви можете самі розрахувати свій податок на нерухомість у спеціальному калькуляторі, який дозволяє точно визначити розмір податку на конкретне житло в особистому кабінеті на сайті податкової. 

Коли суми можуть сягати сотень тисяч і навіть мільйона

Податок на нерухомість давно перестав бути суто «побутовим». У 2024–2025 роках громади дедалі активніше донараховують великі суми власникам значних площ, особливо нежитлової нерухомості.

Показовий випадок — Стрийська громада на Львівщині, яка нарахувала одному з платників понад 1 млн грн податку за об’єкти нежитлової нерухомості. У самій Львівській громаді іншому власнику виставили рахунок на 813 тис. грн за житлові й комерційні площі, навіть попри те, що ставка податку там була знижена.

Ці приклади чітко демонструють: для бізнесу та великих власників нерухомості податок стає системним фінансовим навантаженням, а не формальністю.

Чи можуть донарахувати податок «заднім числом»

Податкова служба має право перевіряти коректність даних про площу, тип об’єкта та право власності. Якщо виявляються помилки або невраховані квадратні метри, податок можуть донарахувати — але в межах строків, передбачених Податковим кодексом.

На практиці найчастіші проблеми виникають через:

• застарілі дані в реєстрах;
• перепланування без внесення змін у документи;
• зміну власника або часток у спільній власності.

Саме тому юристи радять регулярно перевіряти інформацію в електронному кабінеті платника податків і не ігнорувати повідомлення від ДПС.

Пільги: хто може не платити 

Попри загальну фіскалізацію, перелік пільг залишається досить широким. Податок на нерухомість не сплачують власники житла, яке:

• розташоване на тимчасово окупованих територіях;
• знаходиться в зоні активних бойових дій;
• стало непридатним для проживання внаслідок війни.

Окремі пільги мають багатодітні сім’ї, одинокі батьки, учасники бойових дій, особи з інвалідністю, а також освітні та релігійні установи.

Податок на нерухомість як нова реальність ринку

Податок на нерухомість в Україні поступово перестає бути винятком для заможних власників. Він стає елементом нової реальності ринку — разом із високими цінами, дорожчими угодами та спробами держави легалізувати всі сегменти житла.

Питання лише в балансі. Бо поки бюджети рахують мільярди надходжень, для багатьох українців власні квадратні метри дедалі частіше перетворюються не на актив, а на фінансовий тягар.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Плюс 5 у квартирі: як тип будинку в Києві визначає, хто мерзне цієї зими