RE:СХЕМА

Історія будівництва садочка «Каштан» у Бишеві – показова. Тут є все: багатомільйонні тендери без конкуренції, «додаткові роботи» без чітких пояснень, підрядники з неоднозначним бекграундом і кошториси, які викликають більше запитань, ніж відповідей. І навіть більше. У цій історії є деталь, яка додає ще один шар – і без того непростої картини. Про все це – у новому матеріалі рубрики «RE:СХЕМА».

Садочок за 129 мільйонів: традиції, які нікуди не зникають

Почнемо з простого, але принципового питання: наскільки доцільно запускати новий проєкт вартістю понад 100 мільйонів гривень, коли в області досі залишаються незавершеними десятки об’єктів відновлення? Відповідь на це питання, схоже, кожен формує для себе самостійно. Факт залишається фактом – 7 липня 2023 року Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації оголошує тендер на нове будівництво Бишівського закладу дошкільної освіти «Каштан» у Фастівському районі. Бюджет – 129 818 449 гривень. І вже 1 серпня проєкт без жодної конкуренції отримує ТОВ «СК Магнат».

Компанія зареєстрована у 2010 році в Кривому Розі. У відкритих реєстрах вона фігурує у 13 судових рішеннях у кримінальних провадженнях. Тематика, м’яко кажучи, не нова – можливе завищення вартості робіт у тендерах. Але значно цікавішим виглядає інший епізод, який передує самому тендеру. Ще 9 червня 2023 року Голосіївський районний суд Києва виносить 21 ухвалу у кримінальному провадженні №752/9788/23. Майже всі вони закриті для публічного доступу в Єдиному реєстрі судових рішень. Відкритою залишається лише одна. Проте навіть цього достатньо, щоб рухатися далі по ланцюжку судових документів і зрозуміти суть: йдеться про надання дозволів на обшуки у підрядників, яких підозрюють у розкраданні бюджетних коштів у великих розмірах. І серед цих підрядників – компанії, які неодноразово з’являлися у подібних історіях.

На цьому фоні виглядає щонайменше дивно, що один із фігурантів подібних процесів отримує підряд на 129 мільйонів гривень без конкуренції. Не менш показовою є і ситуація з ресурсами компанії. У ТОВ «СК Магнат» – 15 працівників, із яких п’ятеро керівники. Частина персоналу формально закріплена за технікою, якої у підприємства фактично немає. У переліку обладнання – переважно ручний інструмент. Навіть шість вогнегасників внесені до списку як окрема позиція. І це виглядає як достатня база для реалізації багатомільйонного будівництва.

Втім, це лише початок історії. Уже 29 грудня 2023 року з’являється ще один тендер – на додаткові роботи по цьому ж об’єкту на суму 18 мільйонів гривень. Між першим контрактом і новим фінансуванням — менше ніж пів року. І тут виникає ключове питання: як за такий короткий час стало зрозуміло, що початковий кошторис потребує збільшення? Чи йдеться про помилки у плануванні, чи про свідоме «недорахування» на старті?

Особливо з огляду на те, що проєктно-кошторисну документацію розробляло ТОВ «Грант Проект Плюс». У назві закупівлі прямо зазначено: не лише виготовлення ПКД, а й проходження експертизи кошторисної частини з отриманням позитивного експертного висновку. І саме формулювання «отримання позитивного висновку» виглядає щонайменше дискусійно. Чи має експертиза заздалегідь гарантувати «позитив»? Чи все ж її функція – дати об’єктивну оцінку проєкту, навіть якщо вона виявиться незручною?

Ще більше запитань виникає після того, як 29 листопада 2023 року ця ж компанія отримує контракт на авторський нагляд за будівництвом. Фактично – контроль за реалізацією власної ж документації. І якщо вже за кілька місяців виникає потреба у додаткових роботах на 18 мільйонів гривень, то чи не означає це, що ці обсяги просто «не помітили» на етапі проєктування? І де в такому разі офіційне коригування кошторису, яке мало б це пояснити?

Завершення цієї історії виглядає не менш показово. За договором будівництво садочка мало завершитися 31 грудня 2024 року. У подібних проєктах саме напередодні дедлайну зазвичай з’являються нові угоди, продовження строків і додаткові роботи. Але тут ситуація розвивається інакше. 7 жовтня 2025 року, через дев’ять місяців після дати запланованого завершення, договір між Департаментом регіонального розвитку КОВА і ТОВ «СК Магнат» розривають. За взаємною згодою сторін. Без публічних пояснень причин і без чіткої відповіді, що відбувалося з проєктом протягом цього часу.

У підсумку маємо класичну, але від того не менш показову картину. Підрядник із кримінальним бекграундом отримує контракт без конкуренції на 129 мільйонів гривень. Через кілька місяців – ще 18 мільйонів додатково. Без прозорого коригування кошторису. Зі зривом строків і фактичною відсутністю зрозумілого фіналу. А далі – спокійне розірвання договору «за згодою сторін».

Схема, яка щоразу виглядає трохи інакше, але працює за однаковими принципами. Кінець першої дії. Завіса.

Із дощу – та під ринву

Для правоохоронців у цій історії, здавалось би, достатньо було й першого епізоду. Але на ньому все не закінчилося. Після розірвання договору з попереднім підрядником нового забудовника почали шукати вже за півтора місяця – 18 листопада 2025 року. І вже 7 грудня з’являється новий переможець: столичне ТОВ «Ягуар», засноване ще у 2001 році. Знову без конкуренції, без боротьби пропозицій і без будь-якої інтриги. Бюджет – 108 437 745 гривень.

Не будемо навіть ставити очевидне запитання: куди поділися 18 мільйонів гривень «додаткових робіт», якщо основний обсяг робіт так і не був виконаний більш ніж на 100 мільйонів. У подібних історіях такі «дрібниці» чомусь завжди залишаються без відповіді. Краще подивимось на можливості нового виконавця.

Якщо коротко – виглядає так, ніби разом із бюджетом зменшилися і вимоги. ТОВ «Ягуар» заявляє на проєкт у чотири рази менше ручного інструменту, ніж попередній підрядник. Із техніки – лише одна бортова автомашина. У штаті – 12 працівників, із яких п’ятеро керівники. При цьому з наданих документів абсолютно незрозуміло, чи це штатні працівники, чи сумісники, чи люди на цивільно-правових договорах. Жодних додаткових ресурсів для реалізації проєкту компанія залучати не планує. Принаймні, у документах про це не йдеться. Хіба що цього разу вирішили не включати в перелік вогнегасники – вже прогрес.

Втім, питання не лише до техніки та людей. Якщо навіть відкласти вбік журналістські розслідування про можливі зловживання під час реконструкції стадіону у Деснянському районі Києва у 2019 році, достатньо просто зазирнути у відкриті реєстри. Там – 80 судових рішень у кримінальних провадженнях, у яких фігурує ТОВ «Ягуар». І серед них – цілком «свіжа» ухвала від 26 серпня 2025 року у справі про розкрадання бюджетних коштів, де компанія також згадується серед фігурантів.

У підсумку виникає вже знайоме відчуття дежавю. Чи це принциповий підхід – обирати виконавців, щодо яких у відкритих джерелах накопичується така кількість запитань? Чи, можливо, серед сотень будівельних компаній просто випадково знову знаходяться ті самі «перевірені» учасники з кримінальним бекграундом? І чи обов’язково в історіях із бюджетними мільйонами рухатися за сценарієм «із дощу – та під ринву»?

Хоча заради справедливості варто відзначити одну деталь. І ТОВ «СК Магнат», і ТОВ «Ягуар» у цій історії виглядають навіть дещо чесніше за інших учасників подібних тендерів. У їхніх пропозиціях немає звичних довідок від МВС чи НАЗК про «відсутність проблем». Тих самих довідок, які часто стають формальним щитом у значно більш скандальних історіях.

Кошторис із запасом: мільйони переплат у трьох позиціях

Переходимо до нашого традиційного аналізу кошторису. І, як показує практика, достатньо трьох позицій, щоб зрозуміти загальну логіку формування ціни.

Почнемо з блоків із ніздрюватих бетонів В2,5. У кошторисі ТОВ «Ягуар» їх вартість становить 4 026 гривень за кубометр (з ПДВ). Водночас ринкова ціна – близько 3 050 гривень. Різниця – майже тисяча гривень на кожному кубі. У масштабах об’єкта це дає ймовірне завищення майже у 600 тисяч гривень лише на одному матеріалі.

Далі – категорія, яка вже стала класикою у наших матеріалах. Металопластикові вікна. У роздрібній торгівлі продукція з аналогічними характеристиками коштує приблизно 3 945 гривень за квадратний метр. У кошторисі ж підрядника ціна зростає до 9 272 гривень за квадратний метр (з ПДВ). Тобто більш ніж удвічі дорожче. У підсумку – понад 1,5 мільйона гривень ймовірного «запасу» лише на вікнах.

І нарешті – двері. Специфічні, вогнестійкі, з додатковими технічними параметрами і механізмами закриття. Так, це не найдешевша позиція. Але навіть із поправкою на характеристики різниця виглядає відвертою. Ринкова ціна подібних конструкцій – близько 10 340 гривень за квадратний метр. У кошторисі ТОВ «Ягуар» – 65 705 гривень. Тобто у 6,5 разів дорожче. У грошах це дає 4 мільйони 761 тисячу гривень ймовірного завищення лише на дверях.

І це – лише три позиції. Підсумовувати ці суми і рахувати, скільки можна було б закупити необхідного для оборони чи відновлення за ці гроші, ми не будемо. Тут арифметика проста. Хто захоче – порахує сам.

Можна довго сперечатися про ринкові ціни, інфляцію чи складність будівельних проєктів. Можна пояснювати зміну підрядників і навіть «додаткові роботи». У це все за бажанням можна повірити. Але як компанія без техніки і з мінімальним штатом отримує підряд на понад 120 мільйонів гривень? Як за кілька місяців без звіту за виконані роботи з’являється ще плюс 18 мільйонів? І за якою логікою через дев’ять місяців після дедлайну договір просто розривають «за згодою сторін»? Про законність тут можна дискутувати. Але покажіть, будь ласка, де тут хоча б здоровий глузд.  

Читайте також: Не врятував і європейський нагляд: компанія з кримінальним шлейфом уже другий рік будує укриття для ліцею у Баришівці

Фото: колаж «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.