Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 про регулювання діяльності Telegram та подібних платформ в Україні. Щойно профільний Комітет одноголосно його підтримав. Проєкт запропонував нардеп Микола Княжицький, який пояснив, що пропонує не закрити Telegram, а лише розкрити інформацію про його власників. 

Це рішення давно перезріле. Але після останніх терактів воно стало безальтернативним.

Сьогодні ми маємо ситуацію, коли російські спецслужби масово використовують Telegram та інші цифрові платформи для вербування українців, координації диверсій, поширення фейків і дестабілізації країни.

Частина злочинів — від шахрайства до замовлень терактів — прямо організовується через ці мережі.

І проблема не лише в телеграмі. Останній теракт, наприклад, був організований через відеогру, яка фактично стала ще однією соціальною мережею. Ми також бачимо системні ризики від TikTok, які вже визнають у багатьох країнах.

Водночас українське законодавство у сфері медіа не встигає за реальністю. YouTube — регулюється, а Telegram ні. Хоча, за даними останнього опитування Ipsos для 62% українців саме телеграм є джерелом інформації. Інші дослідження називають понад 80 відсотків . Для порівняння: у країнах ЄС цей показник — від 5% до 30%.

Нагадаю, що пропонує мій законопроєкт.

Він не забороняє месенджери і не встановлює цензуру. Також він не зачіпає анонімність користувачів. Йдеться про базову відповідальність платформ.

Законопроєкт передбачає, що платформи повинні офіційно розкрити, хто їхні власники та як вони фінансуються; вони повинні мати контакт із українською державою через уповноважений орган; у випадках тероризму, шахрайства чи загроз національній безпеці такі платформи зобов’язані оперативно реагувати і співпрацювати.

Якщо цього не відбувається – передбачені санкції: від фінансових до обмежень у використанні цих платформ державними органами, банками та структурами, що працюють із персональними даними громадян.

Ключове: ми регулюємо не контент і не користувачів.

Ми регулюємо поведінку платформ. Бо сьогодні частина з них або не реагує взагалі або реагує повільно, або реагує тоді, коли шкода вже завдана.

Українська держава має мати інструменти, щоб захистити своїх громадян. Це перший, я б сказав, максимально м’який крок. Якщо потрібно — до другого читання закон може бути посилений.

Важливо також зауважити, що Законопроєкт не протирічить європейському законодавству. Немає негативних висновків Ради Європи. Також, за інформацією Мінцифри, після консультацій з Єврокомісією, там є принципове розуміння і підтримка такого підходу з урахуванням воєнних умов України.

Цей закон — в першу чергу, про безпеку українців. Вірю, що парламент це розуміє, ми швидко його допрацюємо і ухвалимо вцілому.

Читайте також: протерміновані продукти будуть роздавати ?