Зима нагадує про себе рясними снігопадами. Однак дні вже довші. І за ясного неба сонце добряче припікає у віконце. Тож саме пора створити собі весняний настрій. 

Пробуджуються квіти, часник і цибуля

Бруньки плодових дерев за сонячної і теплої погоди починають бубнявіти. Тож гілочки вишні, черешні чи й аличі у вазі з водою через якийсь час потішать білим цвітом. А гілочка верби, берези ще й дуже швидко випустить зелені листочки. 

Однак усе це для настрою. Але треба й чогось для поживи.

ЙПочнемо з традиційної для зимової вигонки культури – цибулі. Невеликі цибулини можна так само поставити в ємності з водою і стежити, щоб корінь не пересихав. Тоді зелені пера ростимуть швидко та потішать першим вітамінним урожаєм. 

Добре підходить для висаджування цибулі пластикова упаковка для яєць. Цибулю беремо в селян, а не в торговій мережі. Бо тут насіння зазвичай протравлене для захисту від хвороб. Для відкритого ґрунту то не страшно, бо там процес росту тривалий, і хімічні речовини виводяться.

Лушпиння, що легко відділяється, краще почистити, щоб не гнило опісля та не додавало неприємного запаху. Голу цибулину замочити в слабкому розчині марганцівки. Відрізати суху частину, але обережно, щоб не пошкодити проріст рослини. 

Господині примудряються використати для висаджування цибулі пластикові упаковки для тортів. У боках ємності вирізають округлі отвори. Можна брати звичайний ґрунт. Або ж розпускають кокосовий брикет окропом. Закладають підготовлені цибулини на дно форми, засипають субстратом.

Тоді ще закладають один ряд в отвори на стінках ємності. І знову засипають. Накривають дном-кришкою від тієї ж пластикової коробки і перевертають. Залишається зволожувати пульверизатором, поливати і вчасно зрізати зелені пера. 

Для вигонки господині беруть і часник. Технологія висаджування подібна. Якщо маєте пророслі зубчики, то можна їх і використати. Або ж спеціально купити зимові сорти. Якщо корінці довгі, то треба їх трохи підрізати, зібрати зайве лушпиння, щоб не гнило у воді. Вирощувати можна і в садовому грунті для кімнатних рослин чи в кокосовому субстраті. 

Мінігород для зелені на підвіконні

За належного догляду матимете на підвіконні і власноруч вирощену зелень петрушки і кропу. У крамницях порадять, які ранні сорти підходять. А ще краще брати запасене власноруч, із минулого врожаю. Щоправда, насінини проростають довго, тож треба запастися терпінням. Потрібно й додаткового освітлення, приміром, від флуоресцентної лампи. 

На дно низької посудини насипають дренаж. Це може бути ракушняк, попередньо промите дрібне каміння і навіть подрібнений пінопласт. Грунт поливаємо, закладаємо насіння та вкриваємо тонким шаром ґрунту, злегка утрамбовуємо і зволожуємо пульверизатором.

Робимо мініпарник, тобто вкриваємо посудину плівкою чи склом. Накриття знімаємо аж після появи перших сходів. Не забуваємо зволожувати грунт і терпеливо чекаємо результату. 

Варто спробувати для мінігороду на підвіконні й крес-салат та листові сорти салату. Ґрунт підходить як універсальний, так і спеціальний для овочів. Біогумус ще змішують із кокосовим субстратом. Знезаражують розчином марганцівки. Зелені росточки мінізелені крес-салату можна отримати вже через 2 тижні. Насінини висівають у зволожений ґрунт і накривають плівкою для створення парникового ефекту. 

Розсада, вирощена власноруч

“Я вже посіяла на розсаду насіння перцю і баклажанів, – ділиться досвідом мешканка Дрогобича Ольга Литвин. – Ґрунту трохи городнього, трохи універсального, піску для доброго дренажу. Закладаю його в горщик, зволожую і сію насіння. Засипаю тоненьким шаром землі і накриваю полотняним мішечком. Ставлю на батарею опалення, щоб було тепло. Час від часу відкриваю для провітрювання. Коли проростуть – відкриваю і переношу на підвіконня. Процес довгий, тому перці і баклажани сію першими. Зате в травні маю свою розсаду. Можна висаджувати кожну окрему насінину в стаканчики, але тоді вони займають багато місця на підвіконні. Зате якість розсади краща, ніж пересадженої з горщика”. 

Пані Ольга має скляну мінітепличку з підсвіткою. Там у другій половині лютого посіє помідори. Цьому насінню треба більше світла.

Перед закладанням кожен сорт окремо в полотняному мішечку занурює на кілька годин у слабкий розчин марганцівки для знезараження. А буває, що сіє сухе, то обробку розсади проводить уже на городі. 

“Так само в січні сію садову ремонантну суницю, – додає співрозмовниця. –  Насіння закладаю зверху на ґрунт у довгих пластикових ємностях, як-от від рулетів. У них треба зробити дірочки для дренажу. Зволожую, трошки втискаю, але не присипаю зверху. Цієї пори можна закладати на розсаду насіння квітів, приміром еустому, примули та цикламен. А от огірки – аж у березні”.

У січні закладають розсаду ранніх сортів капусти. Ця культура потребує доброго освітлення, тож треба подбати про люмінесцентну лампу. 

Вибір рослин, адаптованих до зимового посіву

Досвідчені господарі шляхом проб вибирають найпридатніші для зимового вирощування рослини. А от початківцям варто порадитися з фахівцями: чи то в спеціалізованих насіннєвих крамницях, чи на віртуальних форумах. 

Можна спробувати вирощувати навіть редиску: врожай із ранньостиглих сортів можна збирати вже за місяць. Але для цього бажано мати теплицю. 

Сіють у січні і шпинат, бо насіння добре переносить низькі температури й брак освітлення. Його так само не засипають зверху шаром ґрунту, а лише злегка утрамбовують і зволожують пульверизатором. 

Отож не бійтеся експериментувати. Від такої необтяжливої праці і користь, і неабияка насолода.

Людмила Стражник. Фото авторки

Читайте нас у тг