Європейський Союз – це партнерство 27 держав Європи, охоплює значну частину Європейського континенту. У ЄС проживає близько 447 млн осіб або майже 6% населення світу. Громадяни країн Євросоюзу також є громадянами ЄС.

Україна також має намір розбудовувати відносини з Європейським Союзом, зокрема, стати повноправним членом блоку.

Однак за останні роки на долю ЄС випало немало випробувань, як от світова фінансова криза 2008 року, наплив мігрантів з Африки та Близького Сходу, вихід Британії з ЄС (Brexit) та економічні наслідки пандемії COVID-19.

Тепер до викликів додалася повномасштабна війна Росії проти України, адже саме до країн ЄС від війни втекло кілька мільйонів українських біженців. А ще багато європейських країн постачають нам зброю, амуніцію чи фінансують першочергові соціальні потреби.

Факти ICTV підготували детальний розбір про те, як працює Європейський Союз, які інституції має та за що вони відповідають.

Коли створили Європейський Союз

Після Другої світової війни, у 1950-х роках, європейські країни заговорили про об’єднання задля економічного зростання та майбутнього захисту миру.

Договір про Європейський Союз підписали 7 лютого 1992 року в місті Маастрихт, Нідерланди. Чинності Маастрихтський договір набрав 1 листопада 1993 року.

Нинішню структуру та повноваження ЄС отримав у 2007 році за Лісабонським договором, також відомим як Договір про реформування.

Згідно з цими документами, 27 членів блоку погодилися об’єднати свої суверенітети і делегувати ЄС багато повноважень.

Основні інституції ЄС

ЄС має сім основних інституцій, які можна умовно згрупувати за їхніми виконавчими, законодавчими, судовими та фінансовими функціями.

Також ЄС має десятки менших органів, які ухвалюють закони, координують зовнішню політику та торгівлю, керують  спільним бюджетом.

Європейська рада – група вищих політичних лідерів ЄС – складається з президента або прем’єр-міністра кожної країни-члена. На засіданнях ради визначають загальний напрям розвитку ЄС і розв’язують нагальні питання високого рівня.

Члени ЄС обирають президента, який може обіймати посаду до двох термінів по 2,5 роки. Нині президентом є колишній прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель.

Європейська комісія – головний виконавчий орган ЄС. Вона пропонує законопроєкти, керує бюджетом, виконує рішення, видає регламенти і представляє ЄС у всьому світі на самітах, переговорах і в міжнародних організаціях.

Члени комісії призначаються Європейською радою та затверджуються Європейським парламентом. Наразі Комісію очолює колишня міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн.

Європейський парламент обирається прямим голосуванням, а його представники призначаються населенням кожної країни-члена. ЄП не пропонує законопроєкти, але закони не можуть ухвалюватися без схвалення європарламентарів.

Європарламент також веде переговори і затверджує бюджет ЄС та здійснює нагляд за діяльністю комісії. Зараз парламент очолює мальтійський політик Роберта Мецола.

Рада Європейського Союзу, або Рада міністрів, є другою законодавчою гілкою влади, також бере участь в ухваленні законів. Рада складається з міністрів урядів усіх країн – членів ЄС.

Міністри збираються в групах за сферами своєї діяльності: очільники МЗС зустрічаються в одній групі, міністри сільського господарства – в іншій і так далі.

Суд Європейського Союзу (СЄС) є найвищим судовим органом ЄС, який займається тлумаченням законодавства блоку для національних судів, вирішує суперечки. СЕС складається з Європейського суду (ухвалює рішення щодо порушень державами-членами, тлумачить законодавство) та Загального суду – там широкий спектр розгляду позовів проти інституцій ЄС.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) займається керуванням євро для 19 країн, які використовують цю валюту, регулює банківську систему ЄС. Директоркою ЄЦБ є колишня очільниця Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.

Європейський суд аудиторів (ЄСА) проводить аудит бюджету ЄС, перевіряє витрачання коштів і повідомляє про випадки шахрайства парламент, комісію та національні уряди.

Офіси вищезазначених установ розташовані по всьому ЄС зі штаб-квартирами в Брюсселі, Франкфурті, Люксембурзі та Страсбурзі.

Повноваження Європейського парламенту

Хоча Європарламент не може ініціювати законопроєкти, закони для ЄС не можуть ухвалюватися без схвалення парламенту. У ньому проходить обговорення всіх законів, зокрема і бюджетних, з комісією та Радою міністрів у рамках процедури, відомої як спільне ухвалення рішень.

Схвалення Європарламентом потребують і міжнародні угоди, зокрема торговельні. Голова ЄП, який обирається цим органом, також повинен підписувати закони для їхнього остаточного ухвалення.

Європарламент затверджує членів Європейської комісії, а також може змусити комісію піти у відставку. Хоча такого ще не траплялося, та у 1999 році комісія масово подала у відставку через корупційний скандал.

Вибори до Європейського парламенту

Прямі вибори до Європарламенту проходять у всіх країнах – членах Європейського Союзу. Кожна з країн має свою квоту депутатів, яка обчислюється з огляду на чисельність населення. Територія Євросоюзу ділиться на виборчі округи, кожен з яких займає територію лише однієї держави.

У кожній з держав депутати обираються за національними правилами, тому квота членів Європарламенту може по-різному розподілятися всередині країни і ділитися на кілька виборчих округів.

Нині більше одного виборчого округу мають: Бельгія, Ірландія, Італія, Польща і Франція. У решті держав кордони збігаються з межами єдиного округу.

Європейський парламент складається із 751 депутата. Але обирають лише 720, бо звільнилися місця після виходу Британії із ЄС. Тепер в парламенті ці місця тримають на випадок розширення.

Чим займається Європейська комісія

Комісія складається з 27 комісарів, по одному від кожної держави-члена, очолюється президентом. Президент обирається Європейською радою та затверджується Європейським парламентом після кожних парламентських виборів, керує комісією протягом п’ятирічного терміну.

До складу колегії комісарів входять:

• верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки;
• комісар з питань торгівлі, який веде торговельні переговори;
• комісар з питань конкуренції, відповідальний за корпоративне регулювання на рівні всього блоку;
• та 23 інших комісарів, які займаються питаннями енергетики, зайнятості та зростання, клімату та фінансового регулювання.

Комісія відповідає за розробку законопроєктів, складання і розподіл бюджету ЄС, виконання законів ЄС.

Як ЄС здійснює зовнішню політику

Спільна зовнішня та безпекова політика стосується дипломатії, безпеки та оборонного співробітництва. Керівництво на найвищому рівні здійснюють національні уряди країн – членів блоку через Європейську раду та Раду міністрів.

Зовнішня політика здійснюється верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Ця посада ще відома як міністр закордонних справ ЄС. Зараз її обіймає іспанський політик Жозеп Боррель.

Варто зауважити, що ЄС відігравав провідну роль у переговорах щодо Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном, які були укладені у 2015 році. У 2016 році Євросоюз уклав угоду з Туреччиною про обмеження приймання біженців.

ЄС запровадив санкції проти РФ після анексії Криму у 2014 році. Проте до початку російсько-української війни у 2022 році члени блоку сперечалися щодо того, наскільки тісно співпрацювати з Москвою в енергетичній та інших сферах з огляду на залежність Євросоюзу від російських нафти і газу.

Та з початком війни Росії проти України у 2022 році Німеччина зупинила масштабний російський проєкт газопроводу Північний потік-2, а ЄС загалом посилив санкції проти російських фінансових установ та фізосіб, і Путіна зокрема.

Чи є в Євросоюзі своя армія

Країни ЄС співпрацюють у військових місіях на добровільній основі. Проте постійної армії ЄС, незалежної від армій країн-членів, не існує.

До речі, членство країн в ЄС та військовому блоку НАТО частково збігається. У вересні президент Володимир Зеленський заявив, що Україна підписала заяву на вступ до НАТО у пришвидшеному порядку.

Лісабонський договір визнає НАТО головним засобом колективної оборони Європи.

Бюджет ЄС

Витрати Європейського Союзу у 2020 році (останньому році, за який Єврокомісія оприлюднила повну звітність) становили понад 197 млрд доларів.

Близько 35% йде на сільське господарство, зокрема на виплати фермерам, розвиток рибальства, лісництва, сільських громад.

Гроші виділяються і на економічну, соціальну та територіальну згуртованість, покликану допомогти менш розвиненим країнам ЄС. Близько 14% бюджету йдуть на галузі наукових досліджень і розробок, енергетики, транспорту і телекомунікацій.

Бюджет ЄС щорічно переглядається.

Шенгенська зона

Шенгенська зона охоплює країни, які домовилися скасувати всі види прикордонного контролю між собою і посилити співпрацю в правоохоронних органах.

До зони належать: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Греція, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Швеція, Італія, Естонія, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, а також Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія, Ісландія (останні чотири країни не є членами ЄС).

Інші інституції ЄС

Європейський механізм стабільності (ESM) – це агентство ЄС, яке надає екстрені кредити безпосередньо урядам або приватним банкам, що перебувають у скрутному становищі.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), заснований у 1958 році, є офіційним інвестиційним банком ЄС, який надає дешеві кредити, інвестиції в акціонерний капітал та інше фінансування тисячам підприємств, урядовим програмам тощо.

Європейський економічний простір (ЄЕП) – це угода 1994 року, яка поширює єдиний ринок ЄС на три країни, що не є членами ЄС: Ісландію, Ліхтенштейн та Норвегію. Ці три країни, а також Швейцарія утворюють Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ), окрему зону вільної торгівлі.

Україна – ЄС

Наша держава межує з чотирма членами ЄС: Угорщиною, Польщею, Словаччиною та Румунією.

5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо нової угоди. 9 вересня 2008 року на Паризькому саміті Україна та Євросоюз домовилися укласти Угоду про асоціацію.

Політичну частину Угоди про асоціацію підписали 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року.

16 вересня 2014 року Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію. Вона набула чинності 1 вересня 2017 року.

28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі. 17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала Європейській раді надати Україні статус кандидата. Водночас офіційний Брюссель висунув сім вимог щодо проведення реформ в Україні.

23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

25 червня 2024 року Євросоюз розпочав переговори про вступ України та Молдови, заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що процес буде непростим і позбавленим коротких шляхів.

Звіт Єврокомісії щодо України від 30 жовтня 2024

30 жовтня Європейська комісія опублікувала звіт щодо стану євроінтеграційних прагнень України, в якому зазначається, що вже у 2025 році, за умови виконання подальших необхідних кроків, можуть бути відкриті перші переговорні кластери.

У звіті наголошується, що Україна приділяє увагу захисту прав національних меншин. На цьому пункті дуже наполягала Угорщина. Також Україна активно працює над доброчесністю судової системи та зміцненням антикорупційних інститутів. Значно зросли випадки розслідування корупції серед чиновників. Та попри прогрес, в Єврокомісії закликають й надалі активно боротися із корупцією й організованою злочинністю.

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що звіт Єврокомісії щодо євроінтеграційних прагнень України є позитивним для нас. За її словами, прогрес є у всіх сферах.

Угорський єврокомісар Олівер Варгеї заявив, що Україна, за умови виконання всіх необхідних реформ, зможе впродовж п’яти наступних років стати членом Європейського Союзу – тобто до 2030 року. За його словами, для України, Молдови та країн Західних Балкан створили додаткові інструменти, які допоможуть прискорити реформи.

Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента, у коментарі Фактам ICTV наголосив, що 2030 рік раніше називали й інші керівники Європейського Союзу – Жозеп Боррель та Урсула Фон дер Ляєн.

– Я так розумію, що це приблизний політичний орієнтир для керівництва Європейського Союзу з огляду на досвід переговорів, наприклад, з Румунією, Болгарією, ще раніше з Польщею та країнами Балтії. Це орієнтир з огляду на темпи переговорів, імплементацію змін, про які домовились на переговорах, і фінальну процедуру ухвалення вступу України, коли кожна країна Європейського Союзу має дати згоду, – говорить політолог.

Загалом від сьогоднішнього етапу, тобто від моменту початку переговорів по окремих кластерах, виходить приблизно 5 років. Процедура переговорів, до речі, теж коригується, змінюється.

Тож 2030 рік – це орієнтир для Європейського Союзу. І це достатньо реалістична позиція, вважає Володимир Фесенко.

Війна може вплинути на темпи вступу

На думку Володимира Фесенка, стан війни, без сумніву, буде впливати на темпи і на остаточне рішення щодо вступу України в ЄС.

– Якщо, наприклад, війна затягнеться не на 2-3 роки, а років на 5, це буде заважати, поза сумнівами. І деякі країни в Європейському Союзі будуть висувати головним аргументом проти вступу України сам стан війни, – говорить політичний експерт.

З іншого боку, якщо війна закінчиться і почнеться відновлення нашої країни, навіть якщо не буде мирної угоди, а просто угода про припинення бойових дій, і все матиме достатньо стабільний вигляд, то це буде сприятливою передумовою, як мінімум, для більшості країн ЄС.

Є питання, яке часто підіймається – як бути з окупованими частинами української території? Володимир Фесенко зазначив, що, як показує досвід, це не повинно завадити вступу України до ЄС. Адже Кіпр свого часу став членом Європейського Союзу, хоча Північний Кіпр був окупований Туреччиною.

– Тож тут головне — саме припинення війни, – зауважив Володимир Фесенко.

Чи може інтеграція України змінити домінування в ЄС

За словами Володимира Фесенка, в Європарламенті немає коаліції слов’янських країн. Там є коаліції за ідеологічним принципом, за політичною подібністю. Тобто є коаліція правоцентристських партій – це Європейська народна партія – найбільша фракція в Європарламенті. Є соціал-демократичні партії або партії, близькі до них. Є коаліція ліберальних партій, до якої належить, зокрема, партія Слуга народу.

– Нема коаліції слов’янських країн. Ба більше, від слов’янських країн в ЄП представлені різні політичні сили, іноді протилежні за своєю позицією. Є правопопулістські партії, наприклад в Угорщині. А є партії центристські, які підтримують Україну. До речі, правопопулістські партії, як в Італії, теж підтримують Україну. Тому тут ситуація неоднозначна, – наголосив Володимир Фесенко.

До того ж ми бачимо, як різниться позиція деяких слов’янських країн – Чехії і Словаччини – щодо України. (Нагадаємо, що президент Чехії усіляко підтримує Україну та надає військову допомогу Києву. Уряд Словаччини, зокрема прем’єр Роберт Фіцо, виступає проти військової допомоги та антиросійських санкцій).

На думку політичного експерта, поява в Європейському парламенті України, безумовно, внесе зміни, бо ми найбільша країна Європи.

За словами Володимира Фесенка, раніше саме масштаби нашої країни були певною перешкодою. Багато хто в Європі побоювався, що така велика країна і за населенням, і за територією буде занадто великим об’єктом для інтеграції в Європейський Союз.

Наприклад, викликом для ЄС може стати субсидіювання українського аграрного сектору. Це викликає занепокоєння низки країн, наприклад Польщі.

– І тут виникає парадокс. З політичного погляду ми близькі з поляками. А економічно – ми конкуренти. І ця конкуренція лише посилюється, – говорить Володимир Фесенко.

Тож чи змінить Україна розклад політичних сил в Євросоюзі, краще говорити тоді, коли ми будемо наближатися до вступу. Ми будемо бачити, які політичні сили в Україні тоді домінуватимуть.

Перешкоди під час переговорів про вступ України в ЄС

До речі, саме економічна конкуренція може бути чи не головною перешкодою під час переговорів про вступ України в ЄС. Наприклад, поляки і деякі інші країни в окремих галузях розглядають нас як потужних конкурентів, адже в Україні велика аграрна галузь. І тут нашому уряду треба буде шукати складні компроміси, наголошує політолог.

– Якщо ми входимо в Європейський Союз за нинішніми правилами, ми маємо стати головним споживачем аграрних субсидій з боку Європейського Союзу. А це левова частка їхнього бюджету. І це означає, що інші країни не отримають ці субсидії, – говорить Володимир Фесенко.

За його словами, у наших аграрників є хороше розуміння ситуації і вони готові відмовитися від частини цих субсидій.

Також у нас можуть бути проблеми з інтеграцією нових екологічних стандартів ЄС – так званий зелений курс Green Deal. Та заради справедливості варто зауважити, що і в Європі ця робота йде доволі складно.

Це ключові проблеми, які зараз виникають і будуть впливати на переговорні процеси надалі, підсумував Володимир Фесенко.

Цікаві факти про ЄС

• Європейський Союз має 24 офіційні мови.
• Валюту євро використовують 19 країн із 27.
• Гасло ЄС – Єдність у різноманітті (Unity in diversity).
• Німеччина з близько 83 млн жителів є найбільшою країною ЄС за чисельністю населення, а Мальта з населенням у 500 тис. мешканців – найменшою.
• У 2004 році до ЄС приєдналися вісім країн Центральної та Східної Європи: Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словаччина й Словенія.
• Велика Британія вийшла із ЄС у 2020 році.
• Зараз країнами – кандидатами на членство в ЄС є Україна, Албанія, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Туреччина, а потенційними кандидатами – Боснія і Герцеговина та Косово.

Джерело: CFR, Міністерство юстиції