Сьогодні багато українських бізнесів зіштовхуються із податковими перевірками – за даними   бізнес-омбудсмена, лише 15% донарахувань за наслідками податкових перевірок визнаються правомірними в суді. Адвокат компанії Dynasty Law & Investment Марина Грищенко в інтерв’ю UA.NEWS розповіла, як діяти бізнесу, до якого прийшли із перевіркою; які можуть бути санкції за недопуск податківців; якою є судова практика щодо перевірок податкової, а також що зміниться для платників після набуття чинності положень закону про “Клуб білого бізнесу” з 1 жовтня. 

 

 

Фактично бізнес мав невеликий проміжок часу у декілька місяців без проведення жодних перевірок. Частка необґрунтованих перевірок є досить значною. Відповідно до звіту бізнес омбудсмена, проведеного за власної ініціативи в квітні 2024 року лише 15% донарахувань, за наслідками податкових перевірок визнаються правомірними в суді, а відповідно 85% усіх перевірок, з висновками яких не погодився платник податків є необґрунтованими, що підтверджується відповідним рішенням суду

Наскільки часто бізнес сьогодні зіштовхується із податковими перевірками? Чи почастішали такі перевірки з початком повномасштабної війни? Із якими законодавчими змінами це пов’язано? 

Марина Грищенко: Доволі часто. Незважаючи, що з початком повномасштабної війни та до грудня 2023 року діяв мораторій на проведення деяких перевірок, говорити про відсутність їх проведення було б некоректно. Можна констатувати про їх певну трансформацію, бо з літа 2022 року розпочались масові фактичні перевірки суб’єктів господарської діяльності що здійснюють виробництво та обіг підакцизних товарів, в подальшому зі зміною мораторію податкові органу почали проводити також документальні та планові перевірки. 

Таким чином, в загальному вигляді можна стверджувати, що фактично бізнес мав невеликий проміжок часу у декілька місяців без проведення жодних перевірок. 

Який відсоток перевірок як правило необґрунтовані? 

Марина Грищенко: На мою думку, частка необґрунтованих перевірок є досить значною.

Так, відповідно до звіту бізнес омбудсмена проведеного за власної ініціативи в квітні 2024 року лише 15% донарахувань, за наслідками податкових перевірок визнаються правомірними в суді, а відповідно 85% усіх перевірок, з висновками яких не погодився платник податків є необґрунтованими, що підтверджується відповідним рішенням суду. 

Як на мене, це високий показник, що підтверджує формальність підходу податкової під час призначення та проведення перевірок. Необхідно зважити й на інший показник, про який зазначено у звіті, зокрема, 85% усіх перевірок закінчуються донарахуванням! Це колосальний показник, який підтверджує твердження бізнесу, що вихід на перевірку закінчиться неминучим виявлянням порушень.

Також слід зазначити, що під час перевірки платник податків позиціонується як потенційний порушник, що безумовно відображається на комунікації між платником та податківцями під час її проведення. 

Присутність адвоката під час проведення перевірки це 50% її успішного оскарження в суді

Як діяти бізнесу, якщо до нього прийшли з необґрунтованою перевіркою? Чи допоможе терміновий виклик адвоката? 

Марина Грищенко: На мою думку, підприємству потрібно прийняти зважене рішення щодо допуску чи відмови від допуску на перевірку платника податків.

Про вихід контролюючого органу на документальну перевірку платник податків знає до початку її проведення, оскільки повинен отримати наказ про її призначення у порядку передбаченому податковим кодексом. Що стосується проведення фактичних перевірок то підприємство дізнається про її проведення одночасно з її початком. А від так до документальної перевірки платник має потенційну можливість підготуватись та оцінити можливі ризики завчасно.

Проте, на моє переконання будь-яка перевірка повинна супроводжуватись в обов’язковому порядку відповідальним бухгалтером та адвокатом. Бо до можливого судового процесу необхідно готуватись вже з початку проведення перевірки, і саме адвокат, як його учасник може розпочати збирати докази для підтвердження своєї правової позиції вже на стадії її проведення. 

Сьогоднішня судова практика надала платнику податку, як на мене дуже велику преференцію, а саме можливість оскарження податкового повідомлення – рішення, зокрема, й на підставі незаконності проведення самої перевірки. А отже у адвоката з’явились додаткові важелі, які останній може реалізувати саме під час проведення перевірки, як – то подання запитів від підприємства з метою визначення підстав проведення перевірки, встановлення її дійсного предмету, перевірки повноважень підписантів наказу на проведення перевірки, тощо. Все це надає додаткові можливості для подальшого оскарження. 

До того ж, хочу акцентувати увагу й на тому, що будь-яка координація з перевіряючими повинна проходити виключно в письмовому вигляді, це в подальшому забезпечить можливість доведення фактів надання для ознайомлення певних документів та допоможе спростувати можливі твердження перевіряючих відображені в акті. Також не слід нехтувати й можливістю подання заяв про процесуальні порушення перевіряючими, зокрема й на гарячу лінію «пульс податкової».

Але всі ці дії повинні бути системними та обґрунтованими конкретними обставинами, доцільність яких може оцінити саме адвокат. Саме тому присутність адвоката під час проведення перевірки це 50% її успішного оскарження в суді.

Якщо раніше механізм недопуску на перевірку був доволі дієвим, а ризик можливого адміністративного арешту фактично нівелювався оперативним поданням позовної заяви про оскарження наказу на її проведення. То після зміни правової позиції Верховного суду в лютому 2023 року, згідно якої оскарження наказу на проведення перевірки не є підставою для закриття провадження у справі щодо застосування адміністративного арешту, платник податків фактично позбавлений можливості недопуску

Які санкції передбачено за відмову податківцям у допуску? Чи правда, що за недопуск податкової можуть арештувати майно?

Марина Грищенко: Відповідно до вимог Податкового кодексу України не допуск на проведення перевірки є підставою для застосування адміністративного арешту майна. Так, контролюючий орган у разі не допуску на проведення перевірки складає акт про не допуск, в якому платник податків засвідчує свої підстави не допуску та підписується. У разі відмови останнього від підпису, про це також складається відповідний акт. В подальшому податковий орган приймає рішення про застосування адміністративного арешту, який може бути повним та умовним. Обґрунтованість вказаного рішення протягом 96 годин повинна бути підтверджена судом.

І якщо раніше механізм недопуска на перевірку був доволі дієвим, а ризик можливого адміністративного арешту фактично нівелювався оперативним поданням позовної заяви про оскарження наказу на її проведення, то після зміни правової позиції Верховного суду в лютому 2023 року, згідно якої оскарження наказу на проведення перевірки не є підставою для закриття провадження у справі щодо застосування адміністративного арешту, платник податків фактично позбавлений можливості недопуску. 

Також, слід зважити, що не допуск на проведення перевірки може слугувати самостійною підставою для анулювання ліцензії на виробництво та обіг підакцизного товару, що також фактично невілює можливість його застосування для таких підприємств.

Тому на моє особисте переконання найбезпечнішим механізмом на сьогодні є саме допуск на проведення перевірки з подальшим детальним документуванням та фіксуванням порушень податкового органу щодо призначення перевірки та процесуальних порушень щодо її проведення, з метою формування самостійної підстави для скасування податкового повідомлення – рішення на стадії судового оскарження.

Які порушення найчастіше вчиняє податкова під час перевірки? Чи може підприємець якось фіксувати їх або оскаржувати дії податківців на місці?

Марина Грищенко: Так, звісно, фіксація порушень є обов’язковою та вкрай необхідною, вона може відображатись у запитах на адресу контролюючого органу, в поясненнях які надає платник податків під час проведення перевірки. У разі найбільш кричущих порушень це може бути звернення до гарячої лінії податкової, факт якого в подальшому може бути підтверджений в суді та навіть скарги на конкретних посадових осіб з метою проведення дисциплінарних розслідувань. До того ж, процес проведення перевірки це й безпосередня комунікація посадових осіб платника податків з перевіряючими, й встановлення такої моделі відносин, що передбачає, виключне спілкування у письмовому вигляді, може слугувати превентивним заходом для уникнення процесуальних порушень з боку перевіряючих. 

В свою чергу, ідентифікувати та систематизувати найчастіші порушення доволі складно, адже все залежить від конкретної перевірки та обставин справи. Щодо фактичних перевірок можна виділити відсутність визначення підстав для проведення перевірки у наказі на її проведення, доволі частим є непред’явлення посвідчення посадової особою податкової, замість якого пред’являються довідка про те, що вказаний працівник дійсно працює в податковій, можна відзначити й відсутність чіткого періоду, що перевіряється та строку проведення перевірок.

Щодо позапланових документальних перевірок, то необхідно перевірити також наявність підстав для виходу на перевірку, адже інколи податковий орган ототожнює відсутність відповіді на запит з відповіддю про ненадання пояснень та документів у зв’язку з незаконністю самого запиту. Що стосується планових перевірок, то найчастіше підстави виходу перевіряючих є законними. 

На моє переконання незалежно від виду перевірок адвокат повинен здійснити максимальну перевірку законності останньої, не тільки ознайомившись з наказом та направленням, а й у разі необхідності  й поданням адвокатських запитів для визначення повноважень підписантів наказу та повноважень самих перевіряючих. 

Виявлення порушень норм податкового законодавства під час призначення і проведення перевірки, підтвердження їх істотності з визначенням прав платника податків які були порушені та тягар їх доказування повністю лежить на платнику податків

Що говорить нинішня судова практика у спорах підприємців із податковою щодо перевірок, їх результатів, обґрунтованості та скасування санкцій?

Марина Грищенко: На теперішній час судова практика щодо виявлених під час розгляду справи порушень норм податкового законодавства, допущених контролюючим органом під час призначення і проведення перевірки, полягає в тому, що кожне заявлене в межах конкретної справи порушення оцінюється судом на предмет його «істотності» чи «не істотності».

Істотні порушення норм податкового законодавства як- то, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки спричинює наслідок у вигляді скасування рішень, прийнятих за її наслідками. В свою чергу, не істотні порушення, тобто ті процедурні порушення, які за своїм змістом не порушують прав платника податків не можуть мати своїм наслідком скасування рішень, прийнятих на їх підставі.

Водночас виявлення вказаних порушень, підтвердження їх істотності з визначенням прав платника податків які були порушені та тягар їх доказування повністю лежить на платнику податків.  

Чи є у вашій практиці успішні кейси вирішення спорів із податковою? 

Марина Грищенко: Так безумовно, в моїй практиці є успішні кейсі оскарження податкових повідомлень – рішень прийнятих на підставі проведення фактичних, планових та позапланових перевірок.

Що зміниться для підприємців після вступу в силу законодавства про “Клуб білого бізнесу” (закон #11084 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства)?

Марина Грищенко: Вказаний закон прийнятий з метою підвищення довіри до податкових органів, який на думку законотворця може бути досягнутий шляхом введення системи управління комплаєнс – ризиками, що дозволить диференціювати платників податків з точку зору моделі їхньої податкової поведінка, внаслідок чого знизиться зайвий податковий контроль стосовно платників, що мають високий рівень дотримання податкового законодавства. Що в подальшому, при досягнені позитивних результатів на практиці, дозволить в добровільному порядку заохотити інших платників переглянути свою податкову політику. 

Які критерії з’являться для платників?

Марина Грищенко: Законотворець вводить такі поняття як платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, комплієнс – ризик та комплаєнс.

Так, до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства відносяться платники, які одночасно відповідають усім визначеним критеріям, зокрема:

•  не мають податковий борг або заборгованість у розмірі більше 3 000,00 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та з дня виникнення якої минуло не більше 30 днів, а також відсутня заборгованість за сплати єдиного внеску;
• відсутність порушень щодо подання звітності; 
• відсутність провадження про банкротство чи розпочатої процедури припинення юридичної особи; 
• відсутність в структурі власності підсанкційних осіб, осіб, що мають громадянство або місце проживання (місцезнаходження) держави – агресора; 
• відповідність показникам зі сплати податків та зборів, що ставляться до платника в залежності від системи оподаткування на якій він перебуває;
• відсутність винесених щодо платника податків податкових повідомлень – рішень про порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД протягом останніх 12 місяців;
• відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків на додану вартість;
• відсутність змін видів економічної діяльності протягом останніх 12 місяців.

Як відбуватиметься затвердження таких платників?

Марина Грищенко: Затверджувати вказаний перелік буде ДПС України з подальшим його оприлюдненням на сайті та повідомленням платників податків про включення чи виключення з Переліку через електронний кабінет платника податків.

Що отримають бізнеси, які будуть віднесені до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Марина Грищенко: Віднесення платника податків до вказаного критерію передбачає певні преференції, що полягають, зокрема, у скороченні строків отримання податкової консультації, можливість отримати інформацію про наявну податкову інформацію щодо платника, персональний комплаєнс – менеджер, який буде надавати консультації стосовно виконання податкових обов’язків. До того ж, зменшено чисельність підстав для проведення перевірок таких платників та строки проведення перевірок у разі подання заяви до бюджетного відшкодування. 

В реаліях сьогодення бізнес потребує налагодження відносин з податковою, для якої, первинним повинно бути не знаходження порушень в діях платника податків, а формування податкової політики таким чином, щоб належна поведінка підприємства була значно вигіднішою для останнього.

Наскільки ефективно нове законодавство стимулюватиме до сумліннішої сплати податків?

Марина Грищенко: Незважаючи на включення в Перелік платників податків що здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор, платників податків, які надають фінансові та платіжні послуги, щодо них діють виключення з переліку преференцій, що надають можливість проводити документальні та фактичні перевірки. Таким чином, реальна ефективність від внесених змін для вказаних підприємств, навіть за умови включення до переліку, є дещо сумнівною. 

До того ж, на мій погляд передчасно прогнозувати певні позитивні чи негативні наслідки, адже щоб вказаний закон реально працював необхідно прийняти на його виконання низку підзаконних актів, зокрема, визначити повноваження комплаєнс – менеджерів та чіткий порядок взаємодії з підприємством, включеним до Переліку.

І хоча мета прийняття аналізованих змін є доволі позитивною, хочеться мати надію, що її реалізація також буде такою. Оскільки в реаліях сьогодення бізнес дійсно потребує налагодження відносин з податковою, для якої, на мій погляд, первинним повинна бути не знаходження порушень в діях платника податків, а формування податкової політики таким чином, щоб належна поведінка підприємства була значно вигіднішою для останнього.

Зміна політики податкової можлива двома способами: переоцінка цінностей служби всередині самого апарату або зміна під впливом роботи бізнесу та адвокатів, що може бути досягнуто шляхом систематичних оскаржень противоправних дій та рішень контролюючого органу, який не одразу, але неминуче призведе до зміни підходів

Чи можна назвати нове законодавство дискримінаційним?

Марина Грищенко: Щодо наявності дискримінаційних факторів хочу зважити, що на мою думку, суспільство оцінює їх наявність через призму фіскальної поведінки податкової, задаючи собі питання, що буде з іншими підприємствами, які не увійдуть до цього Переліку, чи будуть вони однозначно сприйняті як потенційні порушники, на яких звалиться весь можливий адміністративний ресурс.

На жаль, вказані побоювання є обґрунтованими та вкрай реалістичними, у зв’язку з чим зміна суспільної думки в цьому аспекті можливо виключно зі зміною моделі поведінки самою податковою. І я маю надію, що задекларовані постулати зміни підходу від фіскального до партнерського знайде своє підтвердження. 

Чого в майбутньому варто очікувати бізнесу у зв’язку із перевірками податкової? Чи анонсовані ще якісь законодавчі зміни або зміни на рівні актів уряду? Чи є шанс на законодавчі послаблення?

Марина Грищенко: Не зважаючи на численні зміни, що постійно вносяться до податкового кодексу, останній передбачає доволі демократичний порядок проведення перевірок. Найголовніше, щоб вказані норми виконувались податковим органом, а не формально декларувались.

В свою чергу, зміна політики податкової можлива, як на мою думку двома способами, зокрема, переоцінка цінностей служби всередині самого апарату або зміна під впливом роботи бізнесу та адвокатів, що може бути досягнуто шляхом систематичних оскаржень противоправних дій та рішень контролюючого органу, який не одразу, але неминуче призведе до зміни підходів. А відтак, думаю, в нас багато роботи, яка маю віру, призведе до позитивних змін в політики податкового органу.