Щойно стало відомо: п0меrла народна артистка України – вся країна в траурі…
У неділю, 15 лютого, зупинилося серце видатної української оперної співачки, народної артистки України, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка Людмили Юрченко. Їй було 83 роки.
Про її відхід повідомили у Національна опера України імені Т. Г. Шевченка. Причину не оприлюднили. У театрі наголосили, що українська культура втратила одну з ключових постатей оперної сцени.
Шлях довжиною у понад сорок років
У Нацопері згадали головні віхи її творчої біографії.
“Після закінчення Київської консерваторії 1969 року понад чотири десятиліття, до 2011 року, Людмила Юрченко співала на головній оперній сцені України. Практично не було жодної прем’єри, в якій би не брала вона участь, хіба що в опері не було мецо-сопранових партій”, – зазначили у Нацопері.
Після завершення навчання у 1969 році вона одразу стала солісткою Київського театру опери і балету. На сцені головного оперного театру країни виступала до 2011 року. За цей час виконала понад 30 партій.
Її голос мав широкий діапазон – близько 2,5 октави. Вона впевнено почувалася як у глибокому низькому регістрі, так і у верхніх нотах, наближених до сопрано. Колеги відзначали її сценічну культуру та внутрішню дисципліну.
Визнання глядачів і колег
Після звістки про смерть під повідомленням театру з’явилися десятки коментарів. Слухачі, учні та партнери по сцені згадують її як “зірку світового рівня” і “гордість України”. Пишуть про благородний тембр, інтелігентність і людяність.
Дехто зазначає, що мав честь виступати з нею або навчатися у неї. Вона залишила по собі пам’ять не лише як солістка, а й як педагогиня, яка вимагала досконалості, але водночас підтримувала молодих артистів.
Від Харкова до великої сцени
Людмила Юрченко народилася 14 лютого 1943 року в Харків. Дитинство провела у Полтава. Саме там зробила перші кроки у музиці – закінчила музичну школу.
Втім спочатку обрала технічну спеціальність. Навчалася у технікумі легкої промисловості за фахом “випробувач електродвигунів” і працювала на полтавському заводі “Електродвигун”.
Рішення вступати до консерваторії було непростим. Перед іспитами їй відмовили через недостатній стаж відпрацювання після технікуму. Лише після звернення до відповідного відділу Ради міністрів вона отримала дозвіл складати вступні іспити. Зрештою успішно стала студенткою Київської консерваторії.
Найвідоміші партії
На сцені вона створила десятки образів. Серед найпомітніших:
Настя в опері “Тарас Бульба” Микола Лисенко, Джемма в “Ярославі Мудрому” Георгій Майборода, Йохаведда у “Мойсеї” Мирослав Скорик.
Міжнародне визнання прийшло ще на початку кар’єри. У 1971 році вона виступила на міжнародному конкурсі в Барселоні, де змагалися провідні вокалісти Європи, і здобула золоту медаль. Це стало важливою подією як для самої співачки, так і для української оперної школи.
Педагогічна діяльність
Після завершення сценічної кар’єри Людмила Юрченко перейшла до викладання у Національній музичній академії України. Вона передавала досвід новому поколінню співаків, працювала з молодими виконавцями, формувала професійну школу.
Її учні нині виступають на різних сценах, продовжуючи традицію, закладену нею.
Смерть Людмили Юрченко – це завершення цілої епохи для української опери. Вона прийшла у професію в період, коли формувався сучасний репертуар національної сцени, і залишалася її частиною понад чотири десятиліття. Її творча біографія показує, наскільки сильними були українські вокальні традиції і як важливо передавати їх наступним поколінням. Саме завдяки таким постатям формується культурна пам’ять країни та її авторитет у світі.
Копіювати