У червні 1991 року Верховна Рада Української РСР прийняла резолюцію Про вибори Президента Української РСР. А вже 5 липня того ж року був ухвалений закон Про вибори президента України, який призначив перші президентські вибори на 1 грудня 1991 року. Посада президента України була заснована 5 липня 1991 року.

Хто був президентом України з 1991 року — читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Скільки президентів було в Україні

З моменту проголошення незалежності, в Україні було п’ять президентів. Наразі при владі — шостий президент України. Кожен із них запам’ятався гучними заявами, підписаними угодами, важливими стратегічними рішеннями тощо. Дізнаймося детальніше про кожного з них.

Усі президенти України послідовно:

• Кравчук Леонід Макарович (1991—1994)

Перший президент України після проголошення незалежності. Переміг на виборах у 1991 році з результатом 61,6% голосів. Він набрав найбільшу кількість голосів серед усіх обраних президентів — 19,6 млн, випередивши лідера Народного руху В’ячеслава Чорновола.

Його каденція ознаменувалася складними економічними та політичними реформами. 7-8 грудня 1991 року Кравчук разом із російським та білоруським лідерами підписав Біловезьку угоду про кінець Радянського Союзу і створення Співдружності незалежних держав (СНД).

14 червня 1994 року Леонід Кравчук підписав Угоду про співробітництво і партнерство з ЄС, що закладала основу європейської інтеграції України.

Він обіймав посаду президента України лише 32 місяці. Це був найкоротший термін серед усіх українських президентів.

У 1993 році в країні відбулися найбільші в історії шахтарські страйки, які призвели до передчасних виборів президента. Влітку 1994 року Кравчук програв вибори Леоніду Кучмі, але залишився в політиці й кілька разів ставав депутатом.

У липні 2020 року Володимир Зеленський, чинний президент України, призначив Леоніда Макаровича Кравчука головою української делегації в Тристоронній контактній групі щодо війни на сході України.

• Кучма Леонід Данилович (1994—2004)

Став другим президентом України, здобувши перемогу на виборах у 1994 році. Кучма обіймав цей пост два терміни — з 1994 до 2005 року. За часи правління запам’ятався своєю політичною стабільністю, а також скандалами, що супроводжували його другий термін.

Кучма запам’ятався ухваленням парламентом у 1996 році Конституції України, а також запровадженням гривні. Саме за президента Леоніда Кучми відбулася приватизація найбільших промислових підприємств України. Також тоді сформувався клас ″олігархів″, які сконцентрували у своїх руках значну частину економічних ресурсів країни.

У грудні 1994 року Кучма підписав Будапештський меморандум про неядерний статус України. В обмін на безпекові гарантії та гарантії суверенітету з боку США, Великої Британії та Росії наша країна відмовилася від ядерної зброї.

Леонід Кучма у 1997 році підписав Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО. У 2002 році — план дій Україна-НАТО, який визначав прагнення України до членства в альянсі.

У 2003 році в законодавстві країни закріпили прагнення членства в ЄС і НАТО. У вересні 2003 року Леонід Кучма підписав угоду про створення Єдиного економічного простору з Білоруссю, Казахстаном та Росією.

• Ющенко Віктор Андрійович (2005-2010)

Прийшов до влади внаслідок масових протестів під час Помаранчевої революції, які розпочалися проти масової фальсифікації на виборах 2004 року. Тоді спочатку перемогу отримав Віктор Янукович, проте після Помаранчевої революції президентом України став Віктор Ющенко.

Ющенко був першим президентом України, який розпустив Верховну Раду. За час його правління почала діяти нова версія Конституції України зі значно послабленими повноваженнями президента та посиленою роллю парламенту.

У 2008 році розпочав діалог із ЄС про отримання Україною безвізового режиму. Також прагнув отримання Плану дій щодо членства в НАТО. У 2008 році Ющенко спробував отримати томос про автокефалію Української церкви, але успіху це не принесло.

Найбільше Ющенко запам’ятався гуманітарною політикою. Зокрема, відродженням пам’яті про Голодомор, будівництвом меморіального комплексу в Києві, а також відродженням Арсеналу як центру культурного життя столиці та козацької столиці в Батурині.

• Янукович Віктор Федорович (2010–2014)

У 2010 році був обраний четвертий президент України. Його правління супроводжувалося протестами та значними змінами в політичному курсі країни. В результаті у 2014 році відбулася Революція Гідності. Після цих подій Янукович був змушений втекти з країни.

Віктор Янукович був єдиним в історії України президентом, який сидів у в’язниці за кримінальні правопорушення.

У 2010 році Віктор Янукович уклав із Росією Харківську угоду про пролонгацію перебування Чорноморського флоту РФ у Криму з 2017 по 2042 рік в обмін на знижку на газ. За його ініціативи із законодавства прибрали згадку про прагнення України інтегруватися в НАТО й додали норму про позаблоковий статус України.

Янукович ухвалив рішення про відмову підписати Угоду про асоціацію України з ЄС. Це рішення призвело до початку протестів у Києві, а саме до Євромайдану (Революції гідності).

У березні 2014 року Янукович написав листа з проханням до Володимира Путіна застосувати збройні сили Росії на території України для відновлення ″миру, законності та правопорядку″.

• Порошенко Петро Олексійович (2014–2019)

Після того, як у 2014 році Янукович втік з країни, новим, п’ятим президентом став Петро Порошенко.

Він був єдиним президентом, який на виборах переміг у всіх регіонах України, де проводилося голосування.

Термін його перебування при владі відбувався в умовах збройного конфлікту і протистояння України з Росією.

За час правління Порошенко укладав Мінські угоди, щоби зупинити активні бойові дії на Донбасі. Підписав Угоду про Асоціацію з ЄС. За його президентства Україна виконала вимоги для отримання безвізового режиму й він почав діяти.

Також за його ініціативою Україна призупинила дію Угоди про дружбу і співробітництво з Росією. Порошенко також ініціював закріплення в Конституції України курсу на вступ до НАТО та ЄС.

• Зеленський Володимир Олександрович (20.05.2019 — до тепер)

Став шостим президентом України у 2019 році, отримавши у другому турі виборів 73,22% голосів виборців.