Чоловік виглядав задоволеним. Свекруха, хоча й жила недалеко, до нас з порадами не лізла. У нас завжди було смачно наварено, чисто, діти не мали проблем із навчанням і гарно поводилися. Це я вважала своїм досягненням. У наш час зберегти таку гармонію в сім’ї – велика рідкість.

Та одного дня усе змінилося. До свекрухи приїхала її сестра, яка довго жила за кордоном. Ось ця пані, побачивши нашу сім’ю, вирішила поділитися своїм досвідом. Свекруха, звісно, запросила її до нас. “Потрібно познайомити родичку з племінниками й невісткою”, – сказала вона.

Спочатку все було добре. Я накрила гарний стіл, приготувала свої фірмові страви. Всі милувалися, яка в нас гарна сім’я. Але не минуло й години, як гостя почала розмову, яка перетворилася на справжній екзамен.

– Чому ти не працюєш? – спитала вона з недовірою.

– Як ти проводиш день?

– Які ти маєш заощадження?

Її тон мені зовсім не сподобався. Вона явно вирішила, що знає, як правильно жити.

– Віро Михайлівно, – звернулася я до неї, намагаючись зберігати спокій. – Я не вважаю, що не працюю. Ви ось зараз їсте вишукані страви, у гарному посуді, в затишній атмосфері. Це ж рівень ресторану, хіба ні? А за це в Європі, до речі, ще й додатково платять за гарний краєвид!

Я вказала рукою на сад за вікном.

– Це я посадила, я доглядаю, і все для нашої родини.

Родичка фиркнула, даючи зрозуміти, що мої слова її не переконали. Їй явно хотілося, щоб я побігла влаштовуватися на роботу, сліпо виконуючи її поради.

Після цього візиту я помітила, що змінилося ставлення до мене вдома. Спочатку свекруха, яка завжди мовчала, раптом почала натякати:

– Діти вже дорослі. Ти могла б іти на роботу. Хоч трохи допомагала б, щоб вони могли вчитися в кращих умовах.

Я стрималася й промовчала, але наступного дня чоловік підтримав її:

– Досить сидіти вдома. Я тебе більше не потягну. Ти маєш підтримувати сімейний бюджет.

Це було несподівано. Усі ці роки я виконувала свою частину угоди, а тепер мене звинувачують у тому, що я недостатньо “корисна”?

Я хотіла влаштувати “розмову”, але вирішила, що краще не сперечатися. “Час усе покаже”, – подумала я.

Тоді я вирішила влаштуватися на роботу, яка б справді приносила мені задоволення. У мене завжди добре виходило працювати з рослинами, і я знала, як створювати затишок у саду. Тому я пішла в компанію з ландшафтного дизайну.

Мій графік змінився: вранці – на роботу, ввечері – ледве вистачало сил на найпростіші обов’язки. Замість запеченого м’яса з медовим соусом я варила куплені пельмені або макарони з сосисками.

Чоловік почав крутити носом:

– Чому в нас тепер такий простий обід? Де твої фірмові страви?

Я мовчки знизувала плечима. Нехай бачить, як воно, коли дружина працює. У дітей теж почалися проблеми. Їхня успішність упала, бо я більше не могла допомагати їм із навчанням. Я поверталася з роботи такою втомленою, що ледве знаходила сили просто заснути.

Минуло кілька місяців. Я помітила, що чоловік став пізно повертатися додому. Спочатку я не звертала уваги, але одного разу почула на його одязі запах жіночих парфумів.

– Що це? – запитала я, дивлячись йому прямо в очі.

Він почав виправдовуватися:

– Ти змінилася. Ти більше не та, що була раніше. Ти зовсім не приділяєш мені часу.

Це було наче холодний душ. Я не спинялася, продовжувала працювати, але розуміла, що наш шлюб тріщить по швах. І ось одного дня я таки побачила його з іншою.

Після розлучення я відсудила половину майна. Хата з садом залишилася мені. Коли чоловік забирав свої речі, свекруха прийшла, щоб висловити мені все, що вона думає.

– Це ти все зруйнувала! – почала вона.

Але я випередила її:

– Стоп. Ви обоє хотіли, щоб я працювала. Ви слухали порад вашої мудрої сестри й думали, що це вирішить усі проблеми. Ви хотіли – я зробила. А тепер у вас вистачає сміливості звинувачувати мене?

– Ти мала все поєднувати! – вигукнула свекруха, а чоловік закивав.

Я гірко засміялася:

– Поєднувати? Я тримала наш дім у комфорті, у затишку. Я це робила всі ці роки, і ви цього не оцінили. Тож більше про те, що я мала робити, мовчіть.

Тепер я почуваюся зовсім інакше. Я найняла домробітницю, щоб не витрачати сили на побут. У мене є час для дітей, і ми будуємо нові стосунки. Я добре заробляю, реалізуючи проєкти, які мені подобаються. А головне – у мене є стосунки, де цінують мене й мої зусилля.

І знаєте, я дякую тій європейській тітці. Її поради, хоч і змінили моє життя, виявилися для мене справжнім подарунком.