“Принциповий момент у Стратегії – визначення пріоритетних галузей… Чому це важливо? Бо ми розуміємо, що грошей на розвиток всього й відразу, тим більше в умовах війни, у держави не вистачить. Потрібно визначити, куди інвестуємо в першу чергу? А в першу чергу варто вкладати гроші туди, де вони почнуть швидше працювати на збільшення ВВП. Стратегія, з бюрократичної точки зору, дозволяє державі, чиновникам,  створювати відповідні додаткові стимули, наприклад податкові, щоб ці сектори швидше розвивалися та трансформували економіку всієї країни”

“Окремий позитив цього документа, що роботу над ним ним починали саме  з великого публічного діалогу. Що є найкращим інструментом пошуку ефективних рішень”

“Kharkiv IT Cluster та наші експерти активно брали участь у процесі розробки та обговорення цієї стратегії. Завдяки залученню провідних спеціалістів, було запропоновано конкретні ідеї та рекомендації, які враховували реальний стан ІТ-індустрії, потреби бізнесу та перспективи розвитку ключових технологічних напрямів.

“Стратегія інновацій виглядає амбітною та вкрай важливою для майбутнього України. Її реалізація може стати фундаментом для створення технологічної економіки, що інтегрується у глобальні ринки. Для країни це шанс забезпечити стійке економічне зростання та підвищити конкурентоспроможність. Для людей — це нові робочі місця, якісна освіта, доступ до сучасних технологій і сервісів. А для ІТ-індустрії — це прямий поштовх до розвитку, адже вона отримує підтримку в таких ключових напрямках, як кібербезпека, штучний інтелект, цифрові технології та стартап-екосистема. Це також можливість для українських компаній масштабуватися на міжнародному рівні”

“На мій погляд, реалізація стратегії дозволить Україні стати регіональним лідером у сфері технологій, посилити обороноздатність, інтегруватися в глобальні ринки та зміцнити міжнародні партнерства, зокрема з ЄС і НАТО.  Економічний ефект ми можемо побачити через залучення інвестицій, розвиток високотехнологічних галузей, стимулювання наукових розробок і створення нових класних стартапів. Малий та середній бізнес отримає доступ до нових фінансових інструментів, грантових програм, знизиться рівень зарегульованості окремих сфер” 

“В Європі розвиток екосистеми інновацій – пройдений етап. Країни ЄС втілили його ще у нульових або десятих роках. Коли Польща та Угорщина пірнали у цей процес, ЄС багато інвестував у розвиток системи інновацій. Найперш через розбудову системи інкубаторів, акселераторів та створення венчурних фондів. Добре, що зараз Україна в цьому плані наздоганяє сучасний світ. Так, в нас немає такого обсягу фінансування, але застосування цього функціоналу дозволить інноваційним секторам бути більш успішними та прибутковими і з часом залучати фінансування з фондів ЄС”

“Стратегія здатна покращити інвестиційний клімат, особливо якщо буде реалізовано пункти щодо вдосконалення законодавчої бази, створення інноваційної інфраструктури та впровадження дерегуляції. ІТ-індустрія є однією з найбільш привабливих сфер для іноземних інвесторів, і з впровадженням цієї стратегії їхній інтерес лише зросте. Крім того, акцент на трансфері технологій та розвитку GovTech може зробити Україну більш привабливою для глобальних венчурних фондів і корпорацій”

“Стратегія цифрового розвитку інновацій є важливим кроком для України, адже в умовах війни може виступити фундаментом для створення нової цифрової економіки та забезпечити країні економічний прорив. Інвестиції в оборонні, кібербезпекові та медичні технології, передбачені нею, не лише посилять безпеку, а й перетворять Україну на технологічного лідера, привабливого для інвесторів і підвищить конкурентоспроможність українських компаній на міжнародному ринку”

“У шапці документа Мінцифри зазначено: “Стратегія інновацій, що виграє мир”, що є цілком справедливою тезою. Через велику потребу у бюджетному фінансуванні на такі збільшенні статті, як безпека та оборона, соціальна підтримка та відновлення, Україна не має іншого варіанту для стійкості під час війни та успішного відновлення окрім, як подвоїти ВВП. Для цього необхідні інвестиції та інновації. Якщо Україна робить ставку на інноваційні високотехнологічні сектори, не сподівається лише на торгівлю сировиною, це дає нам шанс суттєво підвищити продуктивність праці та зростати економічно. Тому Стратегія вже є великим кроком вперед. У документі закладені конкретні механізми для розвитку інновацій та високотехнологічних галузей”

“Щоб бути стійкою та відновитися, Україна має подвоїти ВВП. Його можна подвоювати, збільшуючи кількість робочих рук або збільшувати продуктивність. Над збільшенням кількості робочих рук працюють інші міністерства, інші інституції. Але другий величезний напрямок – збільшення продуктивності праці — це завжди про інвестицій та інновацій, і правове поле. Сектори, які визначені у стратегії як пріоритетні, точно виграють від реалізації документу. І ми бачимо, які це сектори. Що між ними спільного? Все це сектори з високою доданою вартістю. Заявлена мета – частка інноваційних продуктів у ВВП країни не нижче 15–20%. Це багато, але саме такий показник може забезпечити якщо не заявлений “економічний та технологічний стрибок”, то принаймні стійкість та впевнене економічне зростання”

“Це вплине на якість освіти, що створить нові можливості для самореалізації та розвитку ринку послуг” 

“На практичному рівні, перше, що передбачає Стратегія, — це зміни, пов’язані з розвитком інноваційної системи у закладах освіти. І ці запропоновані зміни виглядають дуже реалістичними. Їхнє впровадження має бути завершене вже, здебільшого, у 2025. Фактично йдеться про фундаментальну перебудову наших навчальних планів і механізмів таким чином, щоб готувати більше інноваційно спрямованих і високоосвічених фахівців. Це гарна та правильна мета. Ефект від реалізації цих змін стане помітним уже за 3–5 років, коли студенти, навчені за новими підходами, почнуть працювати. Це матиме довготривалий позитивний вплив”

“Окрема тема – напівпровідники. Стратегія автономності Європи передбачає ліквідацію зовнішньої залежності ЄС у ключових секторах, як-от напівпровідники та критичні матеріали.  Півтора роки тому Європейський Союз ухвалив Акт про чипи та заявив про мету до 2030 року забезпечувати на 20% світовий ринок напівпровідників. У цьому контексті ухвалення профільного закону CHIPS Act UA та створення першої фабрики чипів сприятиме розвитку галузі напівпровідникових технологій в Україні. Тож маємо шанси  доєднатися до зміцнення стратегічної автономії ЄС” 

“Штучний інтелект є технологією, яка буде визначати майбутнє країн. Провідні держави світу вкладають значні ресурси в розвиток екосистем ШІ, що включає в себе потужну обчислювальну інфраструктуру, навчання майбутніх фахівців, розробку правового регулювання технологій. Українська держава ставить перед собою амбітні цілі щодо впровадження технологій ШІ у різні сфери діяльності нашої країни: освіта, охорона здоровʼя, безпека та кібербезпека, енергетика та інші. Стратегія інновацій, яка була представлена командою Міністерства цифрової трансформації, підтверджує ці амбітні плани та дає певне уявлення, як це може бути досягнути”

“Зараз основним рушієм галузі є штучний інтелект загального призначення (General Purpose AI), зокрема великі мовні моделі (LLM, large language model). Тож будь-яка робота, яка передбачає обробку текстової інформації, має значний потенціал бути доповненою або зміненою за допомогою ШІ. В цьому контексті наміри стратегії інновацій щодо автоматизації створення і подання заявок на об’єкти інтелектуальної власності, аналізу таких заявок, аналіз карток пацієнтів щодо стану здоровʼя, створення ШІ-тюторів для учнів та студентів повністю відповідають глобальному тренду”

“Тут хочеться поставити питання щодо походження мовних моделей, які ляжуть в основу згаданих вище сервісів. А саме хто буде їх розробниками та головне – на яких даних вони будуть тренуватися. Відомо, що LLM мають системну ваду – неточності та недетермінованість у відповідях, що проявляється, зокрема, через галюцинації. Важливо, щоби LLM, якими будуть послуговуватися громадяни України, мали бути україноцентричними. Простіше кажучи, відповідь на запитання “Чий Крим?” була узгодженою з Конституцією України. Для досягнення цього необхідне створення національної великої мовної моделі, яка би тренувалася для українців на текстових корпусах, відібраними українцями за контролем держави разом з громадянським суспільством. Наявність подібної української LLM є частиною цифрового суверенітету нашої держави, так само, як кіберзахист інформаційної інфраструктури державних реєстрів тощо”

“Все це неможливо без значного інвестування в цифрову інфраструктуру (створення потужних обчислювальних кластерів для навчання та роботи мовних моделей на основі GPU/TPU), зміни до законодавства (наприклад, про дозвіл використання україномовних текстів для тренування моделей), навчання фахівців-інженерів, поширення загальної грамотності серед населення щодо відповідального застосування ШІ, починаючи з загальноосвітньої школи”

“Патентування та трансфер технологій. Тут коротко скажу, що давно пора було робити ці зміни. Врегулювання нормативно-правової бази, захист прав інтелектуальної власності – аналогічно. Українське законодавство, рівень обізнаності та інфраструктура в нинішньому вигляді дійсно суттєво відстають від сучасних світових практик. І часто це стає каменем спотикання. Коли йдеться про створення інноваційних продуктів та розробки із застосуванням штучного інтелекту, багато хто не співпрацює з українськими компаніями через не захищену інтелектуальну власність. Очевидно, що зміни на часі відучора. Саме тому ще у 2021 році Мінцифра розпочала розробку Стратегії екосистеми інновацій. Радий, що Civitta Україна теж долучилася до цього процесу три роки тому”

“Є серйозний пункт, якого бракує із зрозумілих причин: грошей, достатнього фінансування. Якби подібна стратегія реалізувалася в ЄС, тоді б десятки мільярдів євро йшли на фінансування інновацій, Європа свого часу заливала цей ринок інновацій грошима в спробі зрівнятись з США та Китаєм, і продовжує це робити. Україна поки що не може забезпечити такої фінансової підтримки. Але сама по собі підготовка цієї інфраструктури – індустріальних та інноваційних парків, акселераторів — дасть можливість по мірі поглиблення євроінтеграції залучати величезні ресурси на розвиток інновацій. Як це зробила Польща, Угорщина та інші країни ЄС. Так, спочатку фінансування буде обмежене, але поступово прийдуть більші гроші, ті самі приватні іноземні інвестиції”

“Стратегії бракує деталізованого плану дій із чіткими термінами й відповідальними установами та механізмів швидкого реагування на виклики, пов’язані з повномасштабною війною. А головне, що хоч регулювання віртуальних активів вже на підході, у ній ігнорується сфера криптовалют, які мають величезний потенціал для розвитку економіки та можуть революціонізувати нашу фінансову систему. Блокчейн-технологіям приділяється мінімальна увага, лише в контексті інтелектуальної власності. І це, на мою думку, її великий недолік. Україна в рейтингу прийняття криптовалют точно не пасе задніх, а без їх інтеграції стратегія ризикує залишитися неактуальною в сучасному світі”

“Попри комплексність, вважаємо що реалізація  стратегії може бути посилена, по перше, за рахунок визначення конкретних механізмів моніторингу реалізації стратегії. Бо без чітких індикаторів успіху буде важко оцінити її ефективність. По друге, сфера інновацій потребує додаткових заходів для утримання та повернення українських талантів із-за кордону, адже «відтік мізків» залишається серйозною проблемою”

“Поки невідомо які будуть дедлайни та відповідальні за проєкт. І, як на мене, добре було б залучити бізнес, бо без його підтримки реалізувати стратегію буде важче. Зі свого боку, ми хотіли би долучитися та використати нашу експертизу в єкомерс та фінансових технологіях для розвитку цифрових сервісів та їх доступності для підприємців”

“Реалізація стратегії суттєво ускладнюється в умовах війни через нестабільну економічну ситуацію та обмеженість ресурсів. Основними перешкодами, на мою думку, можуть стати нестача кваліфікованих кадрів, бюрократичні труднощі та обмежений доступ до інвестицій. Однак без інтеграції криптовалют і блокчейн-технологій достатньою мірою, стратегія може втратити можливості для фінансових інновацій, які могли б прискорити відновлення економіки”

“У документі прописані дієві механізми, які вже випробувані. Цей шлях проторений Європою. Є також операційний план, який у найближчі 3 роки передбачає реалізацію більшості цих заходів. Тому можу сказати, що стратегія реалістична. Залишається сподіватися, що за нею таки прийде суттєве фінансування. І напевно, ми не маємо іншого способу зробити Україну багатою та щасливою країною. Ми не пройдемо відновлення за рахунок “вдалого географічного розташування” та “великої кількості дешевої робочої сили”, як це писали в стратегічних документах двадцять років тому. Ці сумнівні конкурентні переваги залишилися в минулому столітті.” 

“На сьогодні, я бачу кілька ризиків. Ключовий з них, звісно, військові дії через які ми втрачаємо людей, йде руйнування інфраструктури, а закордонні інвестори бояться “заходити” в країну.  Друге – недостатнє фінансування. Якщо не підуть інвестиції, то стратегія не реалізується в таких масштабах. І ще один потенційний ризик, який може вплинути, – корупція. Загалом, стратегія  справді дуже хороша, але для її успіху потрібна політична воля, міжнародна підтримка та залучення приватного сектору”  

“Реалізація стратегії можлива, проте повною мірою досягти всіх цілей буде непросто. Основні перешкоди — це російська агресія, економічна нестабільність, обмежені фінансові ресурси та ризики бюрократії. Крім того, реалізація залежатиме від координації між різними структурами та прозорості впровадження. Однак навіть часткова реалізація може дати значний поштовх для розвитку ключових галузей, і це вже буде великим досягненням. Реалістичність стратегії залежить від того, наскільки держава зможе залучити до цього процесу бізнес та його об’єднання, зокрема, ІТ-кластери, наукову спільноту та міжнародних партнерів.