А в мене взагалі інша думка. Нащо готувати, якщо є Сільпо, до ставка з ресторанів чи готові заморожені страви? 

А в мене взагалі інша думка. Нащо готувати, якщо є Сільпо, до ставка з ресторанів чи готові заморожені страви? 

Чесно кажучи, ніколи не мріяла про життя в ролі ідеальної господині. Я багато працюю – веду успішний бізнес як майстер манікюру та нарощування вій. Вдень та загалом за тиждень стільки клієнтів, що іноді ледве знаходжу час на сон. Разом із чоловіком ми виплачуємо кредит за машину, і тому ось так важко працюємо, аби вчасно погасити борг без відсотків.

А ще впевнена, що кулінарія — це талант, який далеко не кожному до душі. Звичайно, їсти щось треба, тому не морочусь. Зазвичай ми купуємо готові салати, котлети чи заморожені продукти у супермаркеті, а іноді просто замовляємо доставку. Мій чоловік Ігор чудово ставиться до цього. Розуміє, що не маю часу готувати. І, вибачте-пробачте, але я також важко працюю в салоні. 

Але Римма Павлівна ніяк не заспокоїться через це. Їй важко змиритися з тим, що Ігор одружився з жінкою, яка не стоїть біля плити.

На сімейних посиденьках вона відкриває кулінарні блоги, демонструє рецепти і, звісно, саркастично дорікає мені:

– А, це точно не для тебе. Ти ж лінуєшся навіть яєшню рано посмажити. 

– А ти бодай цими білими ручками картоплю вмієш чистити? 

– Ох, Боже-Боже, пощастило мені з невісткою! Скоро Ігоря вже вітер здуватиме – дивися, як схудА я думала, що краще буду заробляти, ніж морочитися над борщем. Коли познайомилася з Ігорем, то відразу попередила, що я не кулінарний талант. Він лише усміхнувся і сказав, що й сам чудово впорається зі стравами. 

І справді, Ігор іноді навіть робить романтичні вечері, і це неймовірно мило. Проте свекруха залишається категоричною.

Одного разу ми прийшли в гості до на сімейну вечерю. Уся родина була в зборі: сестра Ігоря з чоловіком, двоюрідні брати, навіть свекрухи найкраща подруга з онукою. Ледь ми сіли за стіл, свекруха почала свою улюблену тему.

– Ой, Ігорчику, ти такий у мене молодець! Працюєш, машину купив, і ще й сам собі їсти готуєш. А я все думаю: де ти такого терпіння набрався?

Усі за столом заусміхалися, і в кімнаті запала незручна тиша. Ігор підняв голову від тарілки й спокійно відповів:

– Мамо, ну ти ж знаєш, мені такі теми не дуже подобаються. Тим паче, я сам люблю готувати

Ну, слава Богу, — протягнула вона, зітхнувши. — Бо не кожен чоловік так зможе. У нас, от, Артем, — вона кивнула на чоловіка сестри Ігоря, — так він без супчика або борщику від Ксюші навіть обідати не сяде.

Сестра Ігоря підтримала тему:

– Так, Артем навіть пироги іноді замовляє, якщо в мене руки не доходять. Або каже: “Щось таке смачненьке зроби, щоб душу зігріло”. Правда ж, Артем?

Я мовчала, втупившись у свою тарілку. Відчувала, як всі погляди спрямовані на мене. І тут свекруха, не витримавши, додала

Знаєте, Ігор ще й до столу може щось вигадати. Ось недавно він мені розповідав, як лазанью сам зробив. Таку справжню, як в італійців! Молодець, синку. А ти, Олено, записуй рецепти хоч краєчком вуха, пригодиться.

Я ледь стримала іронічну посмішку й нарешті вирішила відповісти:

– Риммо Павлівно, ну навіщо мені рецепти? Ви ж і так знаєте, що Ігор у мене кулінарний геній. А я краще ще дві клієнтки візьму, ніж витрачу три години на лазанью.

Аби не зіпсувати свято остаточно, Ігор перевів тему. Однак, я почувалася білою вороною серед інших родичів

Можливо, коли вона стане бабусею, то її увага зосередиться на онукові, а не на моїй кулінарії.

А як у вас із кухнею? Ви готуєте самі, чи теж користуєтеся доставкою або готовими стравами?

“Ця історія залишила слід у вашому серці?