Світлана залишила синочка з мамою та вирушила по магазинах. З маленькою дитиною це робити не дуже зручно, та й просто прогулятися хочеться.

Ілля був бажаною дитиною, народився через два роки після весілля. Чоловік Олег допомагав чим міг, робив суміш, купав, іноді вставав до сина вночі. Світлана вважала себе щасливою жінкою, адже у неї міцна сім’я, дбайливий і люблячий чоловік, і найкращий у світі синочок.

Її мати часто приходила до них, молоді батьки могли спокійно піти в гості або в кафе. Світлані були дуже дорогими ці виходи з дому. Хоч Ілля був і спокійною дитиною, але хотілося іноді відпочити від побуту та материнських буднів.

Світлана неспішно йшла вулицею і насолоджувалася весняним яскравим сонечком, легким вітерцем. Раптом хтось гукнув її ззаду:

– Світлана!

Вона обернулася і побачила Ігоря, чоловіка своєї давньої подруги Алли. Його обличчя було напруженим, а погляд невдоволеним.

– Привіт, Ігоре! Як справи?

Ігор підійшов ближче, його голос став жорстким.

– Ти взагалі розумієш, що робиш? Знахабніла зовсім! Скільки ще використовуватимеш мою дружину для своїх справ?

Світлана насупилась, не розуміючи, про що він говорить.

– Що означає «використовувати»? Я навіть не пам’ятаю, коли востаннє бачила Аллу.

– Ага, звичайно! – пирхнув Ігор. – Ледь не кожен день їй дзвониш і просиш доглянути дитину! У тебе є совість? Ви що, не можете знайти няню? Алла замість того, щоб проводити час вдома, зі мною, сидить із твоїм сином!

Скільки можна користуватися її добротою? Ще й нездужає він у вас постійно, Алла від нього все додому приносить, також нездужає потім. А сказати тобі прямо соромиться, надто добра і порядна!

Світлана була приголомшена. Вона справді давно не дзвонила Аллі, та й ніколи не просила її допомагати з Іллею. Все це здавалося якимось дивним непорозумінням.

– Але я нічого такого не робила… – пробурмотіла вона, почуваючись незручно.

Ігор не слухав її виправдань, його очі виблискували невдоволення.

– Годі вже обманювати! Ходиш незрозуміло куди, і дружину мою вплутуєш в це! Цікаво, що думає Олег із цього приводу? Коротше, я сказав, що думав, більше не лізь до Алли! Народила дитину, ось і сиди з нею сама чи маму проси!

Ігор розвернувся та пішов. Світлана стояла мовчки, намагаючись зрозуміти почуте. Потім, зібравшись з думками, вирішила зателефонувати Аллі прямо зараз. Та не відповідала.

Світлана була шокована. Це ж треба таке придумати? Останній раз вона спілкувалася з Аллою кілька місяців тому телефоном. Та вихвалялася, що вийшла на нову роботу, де їй дуже подобається, колектив чудовий, і начальник просто неймовірний.

З Аллою вона була знайома давно, але найкращими подругами вони не були, зрідка зідзвонювалися. Що її спонукало обманути чоловіка саме про Світлану?

Дивна ситуація, треба розібратися. Ще не вистачало вислуховувати безпідставні звинувачення її чоловіка. Та з яким невдоволенням все це говорив… Мабуть, справді накипіло в нього.

Світлана швидко купила, що треба, і йшла додому з повними сумками. Настрій був зіпсований. Неприємна історія, звісно. Пролунав дзвінок. Алла.

– Алло, Світлана! Як чудово, що ти зателефонувала! Не змогла відповісти одразу, зайнята була. Як твої справи?

Світлана не стала ходити навкруги.

– Алла, поясни мені одну річ. Чому твій чоловік думає, що я постійно прошу тебе сидіти з моєю дитиною? Адже це неправда, я жодного разу тебе не просила про це! Що у вас там відбувається?

– Світлано, будь ласка, зрозумій мене… Я… я зустрічалася з іншим чоловіком. І щоб приховати це від Ігоря, казала, що ходжу до тебе. Не видавай мене. Якщо він дізнається правду, то точно розлучиться. Прошу тебе, скажи Ігореві, що це правда. Ну що тобі варте?

Світлана відчула, як у ній піднімається хвиля гніву. Її подруга обманювала свого чоловіка, використовуючи її ім’я, і ​​тепер просить обманювати за неї.

– Ні, Алла, я не можу так зробити. Я не збираюся обманювати. Вирішуй свої питання сама. Навіщо мене приплела? Думаєш, приємно було вислуховувати гнівні тиради твого чоловіка?

– Світлана, розумієш… Ігор… Він… Ну, скажу як є. Він не влаштовує мене як чоловік. Ти розумієш, про що я… Але як чоловік чудовий. Допомагає мені, дбає. Було б безглуздо йти від такого. Ось я знайшла вихід. Інший чоловік – мій колега. Він теж одружений, і залишати дружини не збирається.

Тим паче вона вагітна. А він дуже активний, як і я. Ось ми й знайшли одне одного. Задовольняємо свої потреби і не більше. Це нормально.

Але треба було якось пояснити Ігореві, куди йду. Ось і згадала про тебе. Шансів, що він побачить тебе десь майже не було, телефонного номера твого у нього немає. І взагалі, ти така вся позитивна, чоловік, дитина, викликаєш довіру, коротше.

Звідки я знала, що він тебе випадково зустріне і почне сварити? Неприємно, звісно, ​​вийшло. Але нічого страшного. Ну, наговорив різного, не звертай уваги! Адже ми подруги, і повинні виручати один одного.

Якщо раптом тобі знадобиться прикриття – звертайся, завжди допоможу, віддячу, так би мовити. Адже ми, дівчатка, маємо виявляти солідарність.

– Чудово ти вигадала, звичайно! Зраджуєш чоловікові, а з мене зробила зухвалу матінку, яка експлуатує бідну Аллу! Яка замість того, щоб бути з чоловіком, сидить із дитиною подруги!

Шляхетно ти мене підставила! І хоч би я знала про твої стосунки, а то ні сном, ні духом, і тут таке виявляється. Некрасиво ти вчинила, розумієш? І Ігоря мені шкода. Адже хороший чоловік. Не влаштовує – розлучайся, навіщо обманювати?

Коротше, більше мене не вплутувати в свої справи! Якщо раптом знову Ігор почне висувати претензії, доведеться все розповісти йому. Не потрібна мені така солідарність!

Алла спробувала щось заперечити, та Світлана просто скинула дзвінок. Їй стало нудно від усього, що відбувається.

Увечері після того, як Світлана поклала сина спати, Олег покликав її на кухню. Весь вечір він був мовчазний і задумливий, Світлана вирішила, що втомився після роботи і не турбувала його питаннями та розмовами.

– Нащо на кухню покликав? Романтичну вечерю вирішив влаштувати? – грайливо спитала вона.

– Ні. Побалакати хотів. Я зустрів сьогодні Ігоря Мельника, чоловіка твоєї подруги Алли. На роботу до мене прийшов. Розповів, що ти часто кудись ідеш і просиш Аллу посидіти з Іллею. Це правда?

Олег уважно дивився на Світлану. Вона розгубилася. Не очікувала почути таке.

– Звісно, ​​неправда! Я сама сьогодні лише дізналася про це, коли зустріла Ігоря! Я Аллу давно вже не бачила, ми з нею по телефону в основному спілкуємося останнім часом. І тут він мені видає – що я безсовісна, прошу його дружину доглядати малюка.

Я сама в шоці була. Подзвонила Аллі, і та сказала, що в неї інший чоловік, для любовних втіх, з Ігорем розлучатися не хоче. Просила прикрити її перед чоловіком, я відмовилася, звісно. У мене немає слів. Яке нахабство!

Причому виставила мене незрозуміло ким, виходить, у мене на стороні стосунки, а вона мене прикриває по-дружньому! Нісенітниця якась! Ще й до тебе прийшов… Бідний Ігор! Жаль його.

Олег тяжко зітхнув.

– Ти що, мені не віриш? Та я з дому тільки в магазин ходжу, та в салон іноді. І все. Ти ж знаєш, що моя мама сидить з Іллею. А Алла була в мене пару разів тільки, і то, коли Ілля  маленький був зовсім. Олег, ну ти чого… Повірив чужій людині?

– Та неприємно було вислуховувати його звинувачення та докори на твою адресу. На секунду я навіть повірив. Так він переконливо говорив. Я ж часто затримуюсь на роботі і не знаю, що тут відбувається. Вирішив з’ясувати все з тобою. Хороша в тебе подруга…

Світлана підійшла до чоловіка і він міцно обійняв її.

– А що мені тепер робити, Олеже? Знайти номер телефону та зателефонувати йому? Розповісти всю правду?

– Не треба. Це їхня родина, хай самі розбираються. Незважаючи на те, що нас втягли. Якщо він продовжить висувати претензії, тоді й розкажеш. Тільки думаю, що він не повірить. А їй повірить. Адже він любить її та переживає втратити.

– Добре, коханий. Не робитиму нічого. Але таке почуття, що в багнюці виваляли. Неприємно. Ще й з тобою мало не посварилися. А час розставить все на свої місця.

– Вибач, що мало не засумнівався в тобі. Знаю, що ти б ніколи не вчинила так. Ми завжди довірятимемо один одному, правда?

– Правда. Завжди. Ходімо вже спати, втомилася щось…

Ігор більше не турбував родину Світлани. Як і Алла. Світлана з Олегом швидко забули цю історію, вони проживали своє щасливе життя і чужі проблеми були їм не цікаві.

Через деякий час Світлана дізналася від знайомих, що Ігор дізнався правду про дружину, але пробачив її. Вона звільнилася і народила двійнят. Світлана в глибині душі сподівалася, що все в них буде добре, як би там не було.

джерело