Не дуже тішиться Валентина Степанівна тим, який чоловік став обранцем її доньки Людмили. Душею відчувала, що він не гідна людина. Увесь такий улесливий, притворно позитивний. Ну не може людина завжди бути на такому підйомі. Видно було, що він просто намагається сподобатись, приховуючи за посмішку свою істину натуру.

Але Людмила зачарована ним. Навіть пригрозила матері, що коли та не прийме зятя, то втратить доньку. Валентині Степанівні не лишалось нічого, окрім як поступитись.

Два роки подружжя жило у щасливому шлюбі. За цей час у них народився синочок Макар. Валентина Степанівна дуже любить онука й часто приносить йому гостинці, але у гості приходить тільки тоді, коли зятя Дениса немає вдома. Сімейне життя Людмили, матір з донькою не обговорюють. Але важко не звернути увагу, як молода дружина змарніла за останні пів року. Вона завжди була життєрадісною дівчиною, сповненою енергії, а зараз ходить, як у воду опущена. А, що трапилось – не допитатись.

Валентина Степанівна не знала, що й думати. Хвилювалась, чи не занедужала її донька. Та сусідка підказала, що у Людмили з чоловіком останнім часом не ладнається. Часто через стіну чує, як вони сваряться до самісінької ночі.

Тепер все стало на свої місця і Валентина Степанівна зрозуміла, що треба діяти – рятувати доньку.

Якось зважилась прослідкувати за Денисом. Дочекалась доки він вийде з під’їзду та попрямувала за ним. Це була восьма ранку, чоловік в цей час завжди пішов на роботу.

Та виявляється, перед роботою у нього є важливіші справи. Дорогою Дениса наздогнала якась молода дівчина. Вони обійнялись при зустрічі та палко поцілувались і взявшись за руки пішли неспішно.

Валентина Степанівна намагалась бути непомітною, але так, щоб не випустити парочку з виду. Зять із незнайомкою пішли до якогось будинку та увійшли всередину. Жінка попрямувала слідом за ними. Послухала, на який поверх підіймаються ліфтом та пішла сходами, щоб побачити номер квартири, у яку вони зайдуть.

Після цього спустилась до під’їзду та запитала бабусю, що сиділа на лавці, хто живе у тридцять восьмій квартирі?

— Там мешкає Катя,- відповіла старенька.- Дуже хороша дівчина. Скоро заміж збирається. Вони тільки-но прийшли з нареченим. Розказувала мені, що весілля відгуляють, як тільки коханому велику премію на роботі виплатять.

Валентині Степанівні все стало зрозуміло і вона не гаючи ні хвилини пішла до Людмили, щоб все їй розповісти. Дівчина не хотіла в це вірити, але й справді Денис недавно говорив про якусь премію. Тільки не казав, що там буде велика сума. Подзвонила на фірму де працює її чоловік. Та запитала у спільної знайомої за грошову винагороду. І справді, сьогодні мали виплатити чималі преміальні, а Денис навіть не натякнув, що там настільки значуща сума.

Того ж дня, Людмила посадила до возика їхнього маленького синочка Макарчика і вони вирушили на прогулянку до татової фірми.

Денис здивувався несподіваній зустрічі. Та йти додому він не поспішав. Дружині сказав, що має ще якісь невідкладні справи. Людмила вже знала, які це справи.

Тому, коли чоловік повернувся пізно ввечері, вона дочекалась поки той засне, взяла його кредитну карту і пішла з нею до банкомата. На рахунку справді виявилась чимала сума. Дівчина не вагаючись зняла все до копійки. Повернулась додому, поклала карту на місце, а сама, як ні в чому не бувало, лягла спати.

Наступного дня, коли Денис пішов на роботу, зібрала речі, забрала Макара і переїхала до мами. Ти грошей на перший час вистачить — за моральні збитки, так сказати. А потім піде на роботу, щоб забезпечувати себе та свого синочка.

Совість у Людмили чиста — саме так потрібно вчиняти з підлими зрадниками.