Ну, зрозуміло все мені тепер, поки мій син гроші великі в дім приносив, невістку мою все влаштовувало, – скаржилася Марина. – Звичайно, чоловік її далекобійник, завжди при грошах хороших і вдома відсутній практично.

– Такі зараз часи, нічого не вдієш, вся молодь зараз лише про матеріальне думає, – підтримувала її подруга. – Ми раніше інші якісь були, й справді і в горі, і в радості разом були. А зараз розлучаються по сто разів, зради ці часті і взагалі сім’я нічого не означає, не має такої цінності, як колись.

– Артем у мене зовсім не такий, а от із дружиною синові моєму, на жаль, не пощастило, – продовжувала Марина. – Це ж якою бути потрібно, зараз у людини проблеми на роботі, а вона вирішила просто піти від нього, залишила його.

– Значить, так буде краще для нього, така доля, йому з нею не було б добре життя, якщо вона така, – висловлювала свою думку подруга. – Артем у тебе дуже чоловік видний, знайде собі іншу дружину з легкістю.

Марину такі перспективи в принципі влаштовували, лише все одно на невістку була вона ображена і за найменшої нагоди усім скаржилася на неї і розносила недобрі плітки.

Просто вже майже тиждень жінка не могла заспокоїтись та після новини про розлучення сина була зовсім засмучена.

– А я одразу тобі казала, що ця твоя Тетяна крутиться навколо лише твоїх грошей і не більше, я це відразу відчувала, – Марина все виказувала синові. – Даремно тільки ти на неї свої найкращі п’ять років життя витратив.

– Мамо, не треба так, – відповідав Артем. – Я не хочу тебе завантажувати ще нашими з Тетяною проблемами і подробицями нашого спільного життя. Просто поставив перед фактом про розлучення наше і все, далі цю тему не треба піднімати і обговорювати.

Марина зовсім не могла заспокоїтись, постійно себе накручувала, синові все виказувала і всім про корисливість невістки розповідала.

Все почалося з того, що в Артема щось з роботою не складалося, а потім зовсім фірма збанкрутувала його.

Керівництво пропонувало йому тимчасово роботу на якісь посаді низькій, обіцяючи вирішити згодом це питання. Але, звісно, Артем розумів, що це вже все і заробляти він добре не буде, зарплата у нього геть копійчана уже.

Марина дуже за свого сина хвилювалася, знала, як він любить свою роботу, стежить за технічним станом автомобіля і взагалі радіє кожній поїздці, тим паче завжди хотів добре заробляти для сім’ї.

А тепер він мав не просто осісти вдома, так ще й Тетяна так себе повела не по-людськи.

– Я їй ще викажу все, що думаю, – обурювалася Марина. – Треба ж знайшла час чоловіка залишати, коли йому й без того важко, йому підтримка дружини потрібна.

– Не втручайся, мамо, в наші справи, ми самі з усім розберемося, – якось холодно відповідав Артем. – Сотні сімейних пар у світі розлучаються та нічого, тож не потрібно влаштовувати велику проблему на рівному місці.

– Одна справа розлучатися, бо чоловік поганий, гуляє, чи зрадив, інша річ, залишати його одного під час матеріальних труднощів, – обурювалася мати.

Артем тоді просто вважав за краще мовчати та й взагалі не хотів цю тему розвивати більше ніколи з матір’ю. Насправді, ідея з розлученням не виникла спонтанно у нього на рівному місці на рівному місці, а зріла давно.

Просто для Тетяни ця історія з роботою чоловіка стала останньою краплею у чаші терпіння, хоча дружина не могла поскаржитися на це нікому і воліла й далі просто мовчати.

Вона ніколи не була особливо близька з своєю свекрухою та чудово знала про її позицію зараз, але воліла нічого не коментувати, не хотілося обговорювати свій сум з чужою людиною, яка її не зрозуміє.

– Вона ж плітки пускає тебе, недобрі речі говорить усім знайомим та родичам, – обурювалася мати Тані. – Я від спільних знайомих стільки всього вислухала, вони таке мені розповідали, що вітатись з цією свахою більше не захочу.

– Не треба звертати уваги, якщо їй так простіше, нехай це все робить і далі, я не хочу навіть думати про це, – байдуже мовила Тетяна.

– Але ж вона, – не встигла домовити мати Тетяни, оскільки її перебила дочка.

– Вона просто ідеальна мати ідеального сина і вистачить про це, мамо, не хочу більше чути про них, – просила вона. – Наше розлучення питання вирішене вже остаточно, нехай усі думають, що хочуть, а я лише про одне шкодую, що раніше цього не зробила.

Тані було важко, вона втомилася та ледве знаходила сили відповідати на питання усіх людей про її шлюб. Деякі висловлювали співчуття, інші виявляли одну цікавість, треті намагалися дати непрохану пораду.

А самій Тані просто хотілося якнайшвидше закрити цю тему та почати нове життя. Вона вирішила просто відгородитися від усього. Це вдавалося робити, доки свекруха не прийшла до неї додому і не влаштувала суперечку.

– Я ніколи й подумати не могла, що ти з моїм сином жила лише через фінанси, – говорила Марина. – Ти використала гроші мого сина, а з появою у нього перших серйозних проблем вирішила втекти.

– Це неправда зовсім, і ви самі можете все дізнатися у Артема всю правду, якщо він визнає за потрібне розповісти вам цю правду, – намагалася зберігати спокій Тетяна.

– Звісно, мій Артем порядна людина і не хоче тебе ні в чому звинувачувати тебе, – не могла заспокоїтись мати.

– Якщо вам так простіше думати, я сперечатися не стану, ви краще за всіх все знаєте й так, – тільки й сказала Тетяна.

– Тоді ти й житло маєш з ним розділити після розлучення, адже ти всі ці роки за його рахунок й жила, – не заспокоювалася жінка.

– Ви ж чудово знаєте, що ця квартира дісталася давно ще мені від моєї бабусі у спадок, тож вона не має до вас жодного відношення і до вашого сина також, – боялася втратити контроль над собою Ліза.

– Ну звісно, лише в ній ремонт робився за рахунок Артема, і більша частина техніки куплена за його лише гроші, – стояла на своєму свекруха.

– Він може забрати все, що вважає за потрібне, що йому дійсно належить по праву, але вас це історія не стосується зовсім, – відповіла Таня. – Ви особисто за весь час нашого сімейного життя подарували нам набір кухонних рушників маленьких, який я готова повернути вам зараз, якщо потрібно.

– Невдячна людина, – сердито сказала Марина. – В цьому житті кожному доведеться відповідати за свої вчинки.

У цей момент Тетяні дуже відчайдушно захотілося розповісти свекрусі всю правду про її “ідеального” син.

А правда була в тому, що ці всі п’ять років сімейного життя він просто гуляв, і вона навіть не встигала запам’ятовувати імена тих подруг.

Тетяна щиро кохала Артема, тому намагалася закривати очі на все і сподівалася, що чоловік зміниться, стане серйознішим.

А коли вже задумалася таки про розлучення, то дізналася, що чекає дитину. Це й зупинило її, адже вона сподівалася, що з появою малюка чоловік зміниться і вони будуть щасливою повною сім’єю, адже в дитини має бути й тато також.

А одного разу вона раніше повернулася від мами, їздила до неї на тиждень, але довелося повернутися через 2 дні. Таня забула попередити чоловіка. Коли повернулася додому, то побачила в них квартиру якусь пані разом з Артемом і все стало зрозуміло.

Потім все було, як в тумані, прокинулася Тетяна в стаціонарі, але дізналася, що мамою вона вже не стане, на жаль, вийшло дуже прикро, вона перехвилювалася.

– Вибачте, ми не змогли нічого зробити, на жаль, ви не станете мамою цього розу, – сказали фахівці Тетяні. – Та ви молоді, так що все ще буде добре у вас, не хвилюйтеся.

Тетяна, на жаль, так не думала та більше Артема бачити не могла. Того ж дня вона виставила його за поріг власної квартири і повідомила про рішення подати на розлучення.

За цим збігом обставин Артем, на той час, дійсно мав якісь проблеми на роботі, але Тетяну вони не особливо хвилювали, байдуже було їй до нього зовсім.

Не заради грошей вона виходила заміж, як сказала свекруха, сама працювала і точно не стала б обирати собі чоловіка тільки з такого приводу.

А тепер вона дуже змінилася, ні з ким не хоче спілкуватися, нікому не стала розповідати про дитину, лише Артем все добре розумів та знав правду від фахівців стаціонару. Але йому теж не хотілося розповідати про це комусь, тим паче мамі, він не хотів, щоб хтось дізнався про це.

– Я просто впевнена, що наступна ваша невістка буде ідеальною та гідною вашого сина, – лише й сказала Тетяна майже колишній свекрусі. – Прошу мене більше не турбувати, бо мені це вже не цікаво, сил у мене більше немає для вашої сім’ї.

Марина ще щось сперечалася біля дверей квартири невістки, потім на сходовій клітці та у дворі, але Тетяна вже її не слухала, їй байдуже до неї було.

Звичайно, вона могла розповісти цій жінці всю правду правду, але свекруха, швидше за все, їй не повірила б ніколи своїй невістці та лише б розпускала про неї недобрі плітки.

Цього Тетяна точно не хотіла, давши собі обіцянку не зв’язуватися з Артемом і його матір’ю.

Вона, правда, була готова віддати Артему все куплене ним в її квартиру, але він не став забирати нічого, крім грошей, які сам відкладав на покупку нового автомобіля.

Тетяну це влаштовувало, вона не збиралася змінювати рішення щодо розлучення.

Але їй було образливо за свекруху, вона ж сама жінка, чому не намагалася зрозуміти. Чому матері синів дуже часто думають, що вони ідеальні, а в розлученні винні невістки? Що потрібно було зробити Тетяні, щоб свекруха перестала розносити плітки по усіх родичах?

Джерело