Я вже одружена, маю дітей і невеличкий бізнес. У мене є сестра, Христя 5 років тому вийшла заміж, теж має дітей, живе в батьківському домі. Після весілля я з Максимом переїхала на орендовану, а потім ми своє житло купили.

Мама ще обіцяла віддати дім бабусі, але поки вона жила, я нічого не вимагала. Та рік тому бабці не стало і ми з цим всім якось так закрутились. З бабусею Марією в мене пов’язані найкращі дитячі спогади, я часто приїздила в село і ми добре проводили час.

Та нещодавно сестра заявила про розлучення і плани батьків різко помінялись не в мою сторону. Не знаю, що у них так у сім’ї сталось, але батьки тепер кружляють навколо моєї сестри, ніби коло збитого яйця. Навіть квартиру свою готові продати, аби та життя собі влаштувала:

– Все-таки 2 дітей у Христини!

У мене теж 2 дітей.

– Але в тебе чоловік і бізнес, а Христя сама!

До слова, сестра ще ніколи не працювала, так і сидить у декреті. А мій бізнес зараз переживає не найкращі часи. Та мама просто поставила мене перед фактом: будинок бабусі вже продано, за ці гроші вони куплять собі однокімнатну, а свою трикімнатну віддадуть сестрі. 

Про те, що мало бути інакше, мама навіть слухати не хоче.

– Сестрі більше треба! Вона зараз у складній ситуації.

– А мені не треба?

– Доню, не нарікай, ти і так отримала те, що хотіла. 

Я відчуваю себе зрадженою. Мама вважає, що робить правильно. Сестра теж дивиться на мене спідлоба. Досить з того, що спадщину у мене забрала. Певно, ще й заздрить.

А я просто шокована. Як можна потурати дорослій дочці, мов маленькій дитині. Поясніть, дайте пораду. Хіба я не права?Ця історія залишила слід у вашому серці? Покажіть це своїм емодзі — нам важлива ваша думка!” 💜, 😢, 😂, 😐