ПІК продовжує розповідати, які цікаві події відбувалися у Станиславові, Станіславі та Івано-Франківську (або пов’язані з ним) в минулому.

А також хто з відомих містян народився/померли у цей день. На черзі – одразу чотири дати, з 1 по 4 квітня! 

1 квітня

1667 – 1 квітня король Ян ІІІ Собеський на загальному сеймі у Варшаві підтверджує привілей вірменам Станиславова

1889 – 1 квітня у Станиславів на запрошення адвоката Івана Мандичевського, для участі у святкуванні 75х роковин з дня народження Тараса Шевченка, до міста приїздить Іван Франко.

Захід влаштовує місцева філія товариства «Руська бесіда». Подія відбувається у великому залі міщанського казино (Галицька, 7а), який вміщує 200 людей. З вступною промовою виступає голова товариства Теодор Стахевич (1853– 1906).

Доповідь Івана Франка справляє на присутніх велике враження. У вечері беруть участь аматори  вокалісти, читці, інструменталісти. Свою поему «До України» читає станиславівський поет Корнило Устиянович (1839–1903).

Після офіційного святкування відбувається спільна вечеря за участі 80 осіб. На ній свої вірші читає активіст української громади міста, вчитель реальної школи поет Остап Левицький (1839–1903).

1890 – 1 квітня серед інших питань магістрат розглядає питання щодо потреби створення у місті громадського парку. Обирають комісію з 6 радних, докторів права і медицини Єленя, Катцеленбогена, Затея, а також Єгермана, Регенштрайфа та Новицького для визначення місця, придатного для закладання парку (Робота комісії триває кілька років).

1906 – 1 квітня ресторатор з Кракова Анджей Лігенза відкриває свій ресторан у готелі «Центральний» Леона Кесслера, що на вулиці Собеського, 4 (Січових Стрільців).

Він першим у Станиславові, для зручності клієнтів, вводить таке французьке поняття як меню, у народі його називають «стравоспис». Їх два варіанти. Одне містить п’ять страв і коштує один злотий, а інше – чотири, але ціна нижча – 70 центів.

1906 – 1 квітня молодь Станиславівської гімназії влаштовує концерт, присвячений 55м роковинам смерті Тараса Шевченка.

1907 З метою запобігання захворюваності на віспу у місті оголошують про обов’язкове щеплення для дітей народжених між 1 квітня 1906 року та 31 березня 1907 року.

Медичні процедури  проводять щодня у міській санітарній службі на площі Потоцького, 4 (тепер на цьому місці сквер «Руської трійці» біля медичного університету).

1908 – 11 квітня відбувається остаточне вселеннябанкірів у новозбудовану у 1907 році за проектом архітектора Яна Товаша Кудельського будівлю філії «Австро Угорського банку» на вулиці Шидловського (Грушевського, 4).

1918 – 1 квітня у великій залі товариства «Бесіда» на вулиці Собеського (Січових стрільців) відбуваються загальні збори філії товариства «Просвіта» за участю 200 представників громад Станиславівського повіту, на яких за пропозицією доктора Лева Бачинського утворюють новий виділ, який переймає керівництво товариством. Головою обирають Миколу Лепкого.

1928 1 квітня розпочинає свою діяльність Станиславівське окружне земельне управління, створене згідно з розпорядженням Ради міністрів Польщі від 6 грудня 1927 року.

Свою діяльність розповсюджує на територію Станиславівського воєводства. Йому  ідпорядковують повітові земельні управління, створені у 1920 році. (Ліквідовано 31 грудня 1933 року).

1929 1 квітня у Станиславові відбувається концерт з нагоди відзначення 60ліття «Просвіти».

1932 Станом на 1 квітня у Станиславівському воєводстві налічується 28 міських і 827 сільських гмін.

1932 1 квітня на підставі розпорядження Міністерства землеробства від 7 березня 1932 року розпочинає у місті свою діяльність створене Станиславівське воєводське бюро з фінансово
земельних питань. Діє як виконавчий орган воєводського комітету з фінансово земельних питань (ліквідоване 1 квітня 1939 року). Одночасно створено Станиславівське повітове бюро з фінансово земельних питань.

1933 1 квітня згідно з розпорядження міністерства віросповідань і освіти припиняється прийом в учительські семінарії, оскільки головними закладами з підготовки вчителів визначають педагогічні ліцеї. (До 1938 року учительські семінарії були закриті).

Станом на 1 квітня у Станиславівському воєводстві працює 1387 поліцейських. Станиславівське повітове управління державної поліції було створене у 1919 році. Комендатура Станиславівської повітової поліції розташовується на вулиці Матейки, 53. В межах повіту підрозділами державної поліції керує повітовий комендант, який очолює повітову команду державної поліції.

1935 1 квітня у Станиславів із Львова переміщають ІІ фінансову палату, яка була там організована у 1930 році і перейменовують її на Станиславівську фінансову палату. Палата безпосередньо підпорядковується Міністерству фінансів Польщі. До сфери діяльності палати входить: виконання вказівок та розпоряджень Міністерства фінансів, пов’язаних з виконанням державного бюджету, нагляд за діяльністю фінансових управлінь, торговельних і промислових підприємств, фінансових кас.

– 1 квітня у місті у відповідності до розпорядження президента Польщі від 24 жовтня 1934 року на базі ліквідованих установ фонду безробітних і бірж праці створено Станиславівське воєводське Бюро фонду праці, яке безпосередньо підпорядковується Головному управлінню, що створено у 1924 році, як Фонд безробіття. До його компетенції входить здійснення збору відрахувань із зарплати робітників і службовців у фонд праці та контроль за правильністю відрахувань коштів, облік та працевлаштування безробітних та надання їм матеріальної допомоги. На цей час у воєводстві зареєстровано 1060 безробітних. У Станиславові будинок Фонду безробітних знаходиться на вулиці Шайнохи, 4 (Дмитра Донцова). Крім урядових організацій, пошуком роботи у Станиславові займаються приватні бюро посередництва праці Й.Бугайчука, А. Джігановського, М. Крушельницького, а також частково кооперативи, громадські та релегійні організації.

2 квітня

1915 – у місті народився Роман Андрухович (1915-1997) — письменник, спортсмен, учасник ОУН, громадський діяч українців Польщі.

1919 2 квітня, у зв’язку із загостренням епідеміологічної ситуації, Державний Секретаріат Військових Справ зобов’язує військових лікарів допомогти цивільному населенню.

1931 2 квітня молитовний зал Станиславівської синагоги освітлюють електричними лампами.

3 квітня

1913 3 квітня магазин склад одягу та аксесуарів Владислава Левака переїздить з кам’яниці на вулиці Сапіжинській, 9 (Незалежності) до кам’яниці Хованців на цій же вулиці (Незалежності, 4).

1921 3 квітня виходить перший номер тижневика «Українське життя». Видавець Зиновій Козловський, редактор Іван Ставничий. Редакція знаходиться на Сапіжинській (Незалежності, 23). (Всього вийшло 20 чисел).

1941 У Станиславові у Дем’яновому Лазі розстріляний НКВС кооператор, член ОУН Богдан Ліськевич  (1909–1941). Символічно похований у могилі разом з батьками на цвинтарі на вулиці Церковній.

4 квітня

1873 4 квітня стається пожежа у результаті вибухі пороху у підвалі будинку Кальмана Йонаса. Гине слуга шинкаря Генігсберга.

1877 – Помер польський поет К.Свідзінський. На його могилі (у Меморіальному сквері) було встановлено залізобетонний чотиригранний обеліск з написом “Ти у серцях братів дорожчим вшанований пам’ятником, бо в день той, що нас знову поведе у бій кривавий, пісня і пам’ять нам твоя будуть провідниками”.

1886 – 4 квітня виходить перший номер оновленої польської газети «Kurjer Stanislawowski» («Кур’єр Станиславівський»). Вона є продовженням діяльності «Хроніки станиславовської». Номер готує ініціативна група у кімнатці на першому поверсі будинку на початку вулиці Липової (Бачинського, 2). Тут міститься і редакція.

Надхненником групи і провідним засновником газети, а також першим редактором є один з керівників антиросійського повстання, публіцист Агатон Гіллер (1831–1887). Одним із засновників є Артур Німгін. (Згодом стає редактором газети, а відтак бургомістром).

1893 – 4 квітня у Княгинині народився Іван Когутяк (1893–1968). (У майбутньому український актор та режисер).

1912 4 квітня мешканцям міста багато клопотів завдає аномальний снігопад. Випадає близько півметра снігу у зв’язку з цим припиняється залізничний рух. Сніг обриває телефонні й телеграфні дроти. До боротьби зі стихією залучають військових. Відтак Бистриця виходить з берегів і затоплює передмістя Княгинин Бельведер.

Читайте також: 

Читайте нас у тг