У них було житло, яке вони здавали в оренду, а потім віддали нам. Ми зробили ремонт і перебрались туди.

Я була задоволена, бо і на роботу зручно добиратися – є пряма маршрутка, і вдома дуже

затишно.

Єдине, за чим жаліла, – це мама, яка залишилась у селі. Батько в нас давно помер, то їй було важко самій. Але я обіцяла їй допомагати по можливості.

Мама в селі мала велику господарку: кури, гуси, качки, корову. Окрім того, в неї був великий сад, де росли овочі і фрукти. Щотижня мама їздила на базар усе продавати. Мама мала багато постійних клієнтів, тож і велику виручку. А ще у будні вона працювала в пекарні – звідти теж були гроші.

У місті я знайшла гарну роботу, працюю менеджером у туристичній компанії. Мій чоловік Віктор має свій бізнес – невеличку автомайстерню. Нам на прожиття вистачає, інколи навіть стараємось відкласти. А ще

Вітя мамі своїй допомагає. Бо тільки рік тому, як помер мій свекор – Анатолій Степанович. Ми часто навідуємо Софію Петрівну, гостинці привозимо, а як треба – гроші даємо на ліки чи продукти. От нещодавно їй купили новий холодильник, бо той ламався і вже підтікав.

Влітку часто возили її на природу, аби свекруха відпочила, пікніки влаштовували. Мама ж у мене ніколи нічого не просила. Навіть як я пропонувала допомогу, то вона грубо відповідала, що їй не треба моїх подачок. Ми лише раз на тиждень зідзвонювались. Мама все пожаліється, які сусіди погані:

— Та й взагалі село – то не місто.

Цими вихідними знову вирішили купити продукти для пані Софії. Я отримала премію на роботі, Вітя теж нещодавно мав хороше замовлення. І от якраз у магазині мені подзвонила мама:

• Ти щось хотіла, бо я трішки зайнята.
• А ти де?
• Та купляю продукти для Софії Петрівни.
• Під свекруху ти стелишся, а мені й подзвонити у вихідні забула. Це тому, що вона квартиру тобі дала, а в селі вже стало недобре, тому й про мене забула!

Мама так кричала. Мені аж незручно стало перед

продавцями, бо здавалось весь магазин чув нашу

сварку. Не розумію, на що вона образилась, я ж не раз пропонувала їй допомогу, а тепер вийшло, що я погана дочка і дбаю лише про свекруху. Потім мені ще сусіди почали надзвонювати, вийшло, що я дуже погана і про маму геть не дбаю. Ніяк не розумію, у чому моя провина? Чим я так мамі не догодила?

Що ви відчуваєте після прочитання цієї публікації?

Поділіться своїми емоціями! Обирайте емодзі, які найбільше відповідають вашим почуттям:

ЧИ

. Ваша реакція має значення!

Що ви думаєте про цю новину?

Поділіться своєю

думкою в коментарях та обговоріть з іншими!