Думаю, що ситуація з моїм шлюбом не зайшла б так далеко, якби свекруха всіма силами не противилася змінам. Я розумію, що материнське серце дуже м’яке, бо маю діти, але ж мав нарешті заговорити здоровий глузд.

Коли я тільки гуляла з Дмитром, то мені дуже подобалося, що у нього завжди є гроші на каву чи на подарунок, я не сиділа, як інші дівчата з хлопцями на лавочці по вісім годин на морозі. Звичайно, що й так само радо вийшла за нього заміж.

Проте, мама моя була проти цього шлюбу, але суть її слів дійшла до мене надто пізно.

– Ольго, він на материні гроші гарно живе, а сам нічого заробити не може. Та вони з батьком материн труд і не пошанують, бо що вже Катерина сюди грошей не передає, а хата й коло хати такі, як до її від’їзду.

Це була правда, але мені було байдуже, яка в Дмитра хата, коли у нього мотоцикл і модна шкірянка і мені він купив гарні чоботи.

– Мамо, я там буду господарювати і всі гроші буду притримувати.

І так вам скажу, що як тільки я пішла туди в невістки, то й почалося щось коло хати робити, бо як не хотів Дмитро зі свекром, то я наймала майстрів. Але тут вже своє слово сказала свекруха:

– Щось ти, невісточко, дуже вже мої гроші фиркаєш, я не буду багато передавати.

Я лиш очима скліпала. То передавати чоловікам аби вони проїдали, то дуже прошу, а як вже почався лад коло хати робити, то що?

– Зароби гроші, а тоді на них щось роби, – каже мені.

Я те взяла до уваги і була рада. що зробила наші кімнати і будемо ми жити далі, а інше мені й не треба, ось у мене дитинка з’явиться і піде Дмитро на роботу.

У мене вже було дві дитини, а Дмитро й не думав працювати.

– Навіщо мені за копійки робити, коли мені мама передає.

– Але я тих грошей не бачу, ти все на себе витрачаєш! Ти не бачиш, що дітям треба багато чого купити?

– Вони малі, що там їм треба? От мені треба до Петра піти на день народження і подарунок гарний купити.

Так, до друзів чоловік не шкодував грошей, які на гульки.

І дуже мені було по серцю, що свекруха синові висилала гроші на гульки, але мені чи онукам рідним, то ні. уявляєте, яка любляча мати?

І той телефонує і починає скаржитися на самопочуття, що вже не може так робити і грошей нема тут так вже багато заробити, бо конкуренція висока.

Я так зрозуміла, що її одна півкуля мозку не знала, що робить друга?

Діти пішли в садок, а я вийшла на роботу і вже мені було легше, бо за щораз не просила в чоловіка гроші.

Далі приїхала свекруха, привезла круглу суму і почала гостини справляти. Я тоді їй кажу:

– Мамо, ваші гроші швидко розійдуться, може не треба яку неділю всю родину до нас запрошувати та вигощувати?

– Що ти знаєш? То моя родина!

Отак вона гуляла, далі пішла на обстеження різні, далі вже й грошей нема.

– Дмитрику, мені треба на дорогу, – каже синові.

– Мамо, але у мене нема. Я сам хотів в тебе просити.

– Ольго, в тебе є гроші?

– А в мене звідки? Я їх на дітей трачу та на продукти.

І ось тут свекруха задумалася трохи, а я вже їй і кажу:

– От бачите? Як в вас не стане сили, то хто вам заробить на прожиття? Не давайте більше сюди гроші і може Дмитро сам навчиться заробляти.

– Аби я дитині не дала? Ти мене за кого маєш? То мій син єдиний!

Поїхала вона і я не знаю, що там у неї сталося, але вона кілька місяців не передавала грошей. Дмитро ходив без настрою, а я йому й кажу:

– Маєш час, то поїхали в місто та скупимося.

– Добре, але я не маю машину заправити, – каже мені.

– То я тобі дам гроші – кажу я.

І ось він на заправку і до каси, а я ніби з ним, але за стелажем стала. Дмитро за мною зазирає та пояснює касирові, що десь жінка його гаманець взяла. А я вийшла через хвилину і так з сумочки витягла свій рожевий гаманець і розрахувалася.

Далі в магазині на касі мені знову хтось зателефонував, а чоловік знову за мною зазирає, бо вже товар пробивають, а платити нема чим. Звичайно, що я знову прийшла, коли там вже й охоронець і касир назад товар забирали.

І так їхали ми додому, я слово не казала і він також.

Далі пішов Дмитро шукати роботу і хоч багато міняв, але завжди мав запас в грошах, і нам давав і відкладав.

Отак сталося, що десять років ми жили і він палець об палець не робив, як я його не просила і не пояснювала. А тут така маленька ситуація і до нього дійшло. Думаю, що якби свекруха тоді не припинила передачі, то нічого доброго з нашого шлюбу не вийшло б. А ви що скажете з цього приводу?

Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.