Увесь життєвий шлях Ігоря Гурана пов’язаний з механіко-математичним факультетом Львівського університету.

Він пройшов тут шлях від асистента до декана і заслужив великий авторитет у працівників та студентів.

Ще на початку 80-х років Ігор Йосипович заснував топологічний семінар, з діяльності якого фактично починається відродження топологічної школи у Львові.

Багато відомих вчених зробили свої перші кроки у науку саме на цьому семінарі. Через два десятиліття після заснування працям Львівського топологічного семінару був присвячений спеціальний випуск всесвітньо відомого наукового часопису «Topology and its Applications».

Однією з основних тематик досліджень Ігоря Гурана стала топологічна алгебра, зокрема теорія топологічних груп. Ще в аспірантських публікаціях він запровадив клас топологічних груп, які тепер відомі в літературі як групи Гурана. Це поняття та пов’язані з ним результати увійшли у стандартні підручники та монографії з теорії топологічних груп. У математиці добре відомі й інші наукові результати Ігоря Гурана, зокрема він був співавтором розв’язку проблеми М. Гірша про нормальність просторів диференційовних функцій.

Згодом наукові інтереси Ігоря Йосиповича поширилися на теорію топологічних напівгруп і паратопологічних груп; це надовго визначило напрямки розвитку топологічної алгебри у Львові. Ігор Гуран був автором десятків наукових публікацій, науковим керівником двох кандидатських дисертацій.

В останні роки Ігор Йосипович також проводив дослідження з історії математики. Вони відображені у його публікаціях про перебування Яноша Больяї у Львові, про львівський період наукової творчості Станіслава Уляма, про наукову спадщину Юзефа Шраєра – одного з фундаторів топологічної алгебри, що належав до знаменитої Львівської математичної школи міжвоєнного періоду, а також про американського математика Александера Уоллеса, одного з творців теорії топологічних напівгруп.

Ігор Гуран входив до складу редакційних колегій наукових і науково-популярних часописів: «Математичні студії», «Вісник Львівського університету. Серія механіко-математична», «У світі математики».

Справою всього життя стала для Ігоря Йосиповича математична освіта у широкому сенсі цих слів. Він багато років займався математичним олімпіадним рухом, входив в організаційні комітети і журі олімпіад на різних рівнях — від районного до загальнодержавного. Організовував курси підвищення кваліфікації вчителів.

Коли Університет перейшов на внутрішнє тестування, Ігор Гуран був одним з тих, хто розробляв ідеологію математичних тестів, формував перші набори тестових завдань.

Він викладав математичні курси не лише на механіко-математичному факультеті, а й на інших факультетах. Опублікував підручники і навчальні посібники, якими студенти користуються вже багато років. Вимогливість до студентів поєднував з доброзичливістю і об’єктивністю, тому мав незмінну популярність у студентів.

Понад двадцять років Ігор Гуран працював у деканаті механіко-математичного факультету, спочатку як заступник декана з навчальної роботи, а згодом як декан. Йому довелося керувати факультетом у важкі часи пандемії і повномасштабного вторгнення. Не в останню чергу завдяки зусиллям Ігоря Йосиповича вдалося втримати належний рівень математичної освіти та наукових досліджень на факультеті.

Ігор Йосипович був багатогранною людиною, добре знався на літературі і класичній музиці, чудово грав на скрипці. Його виступи на факультетських святах надовго запам’ятовувалися слухачам.

Ігор Гуран був приязним і доброзичливим, завжди відгукувався на прохання про допомогу. Він насамперед був людиною дії і віддавав перевагу справам перед словами. Дотримувався високих стандартів порядності. Був принциповим, причому принциповість починав зі себе. Нам не вистачатиме Його неповторного гумору та незмінного оптимізму, який допомагав у складних ситуаціях.

Висловлюємо глибокі співчуття рідним, близьким, колегам, всім, хто знав Ігоря Йосиповича.

Вічная пам’ять…