-Коханий, ну, коли ти скажеш своїй, що в тебе інша? – промуркотіла Жанна, притискаючись до плеча Юрія.

-Як тільки так і зразу, – зітхнув Юрій, цілуючи її.

-Агов, ну мене таке не влаштовує!

-Потерпи, – зітхнув він.

-Та скільки можна терпіти?

Юрко знову зітхнув. Він був у захваті від Жанни, але й піти від Віки він не був готовий.

Так уже вийшло, що Юрієві дісталися дві карколомні красуні, різні у всьому, що не візьми.

Віка – стильна блондинка, дочка багатого тата, та ще й з характером. З нею жарти погані. Тому, щоб розлучитися з Вікторією варто було добре підготуватися. Та й заради чого розлучатися?

Хіба що, заради смаглявої темноволосої красуні Жанни, у якої не було нічого, окрім доброго серця, веселої вдачі і неймовірної фігури. Юра безсовісно всім цим користувався, і вже рік, як годував Жанну обіцянками піти від дружини і возз’єднатися з нею. Та тільки ось обіцяти не означає одружитися.

-Ну, невже ти віриш, що цей Ромео на тобі одружиться? – запитувала Жанну її давня подруга Олена. – Та прокинься ти! Ти – гарна, цікава, розумна, добра, хазяйська… У мене просто в голові не вкладається, як така дівчина, як ти, може задовільнятися роллю коханки? І чиєї? Якогось, прости Господи, альфонсика!

-Ну, чому ж, альфонсика? – заперечила Жанна. – Юра працює.

-Угу. А з чиєю допомогою?

-Ну… Його туди влаштував тесть.

-І?

-Що «і»?

-Жанно, ти, правда, нічого не розумієш? Та він ніколи не піде від своєї багатенької! Ну, заради чого він розлучиться з таким теплим містечком?

-Юра сказав, що він над цим працює. Він назбирає грошей, знайде іншу роботу і ми разом зароблятимемо.

-А навіщо йому шукати іншу роботу, коли він вже її має?! – вигукнула Олена. – Та й яка робота! Такою роботою не розкидаються.

Олена вже сорок хвилин пояснювала подрузі, що її надії на щасливий шлюб із Юрком, їхнім колишнім однокурсником, дорівнюють нулю. Але Жанна, дуже закохана в Юрія, не хотіла в це вірити.

Жанна, Юрій, Олена і Віка навчалися в інституті. Колись Юрій та Жанна були дуже гарною та міцною парою. Усе змінилося, коли вони перейшли на п’ятий курс.

Віка, якій давно подобався Юрко, перейшла до активних дій. Вона швидко замовила за нього слівце перед батьком, керівником перспективної фірми.

Після захисту диплома Жанна зауважила, що Юрій від неї віддаляється. А раніше ж він по кілька разів на день говорив їй про своє кохання, і вони фантазували, скільки в них буде дітей і як вони їх назвуть.

Жанна місця собі не знаходила. Вона ходила по квартирі з телефоном в руках і щосекунди набирала номер свого коханого Юрка. Та чоловік не відповідав.

-Юрко, що трапилося?! – запитала Жанна, коли коханий нарешті взяв слухавку.

-Пробач, люба, дуже багато справ маю, – сказав він.

-Та що ж у тебе сталося? – нетерпляче вигукнула дівчина.

-Я одружуюсь…

-Ти що жартуєш?! – Жанна аж присіла від почутого.

-Ні, Жанночко, я не жартую, – зітхнув Юрій. – Я одружуюся з Вікою. Вибач…

І поклав слухавку.

Жанна не вірила своїм вухам.

На весілля було запрошено багато однокурсників. Усі були дуже здивовані, але розуміли, що якщо вже Віка взялася за Юрія, то йому не відвертітися. Знайшлися й ті, що не пішли на весілля із симпатії до Жанни. Та тільки їй від цього було не легше.

Того вечора Жанна вперше за все життя добряче гульнула.

Олена, з якою вони на той момент разом винаймали квартиру, зробила їй трав’яний чай з лимоном. Жанні було дуже недобре.

На ранок їй полегшало, і дівчина запитала себе:

-А чи вартувало воно того?

Так враз і зникли залишки кохання до Юрія. Це сталося так швидко, що Жанна навіть здивувалася:

-А може, я і не любила?

А через півтора місяця після весілля Юра знову з’явився на горизонті. І ось уже рік, як вони зустрічаються. А Жанна вірить, що він залишить свою дружину заради неї…

-Що ж робити? – зітхнула Жанна, коли подруга виклала свої аргументи.

-Ну, я на твоєму місці звернула б увагу на Стаса.

-На Стаса, – зітхнула вона.

Стас проживав на одному сходовому майданчику із дівчатами. Після закінчення інституту Жанна влаштувалася у фірму з виробництва сантехніки, Олена – менеджером у меблевий салон. Дівчата вирішили на разом винаймати квартиру. Удвох весело і не так дорого.

Стас мав невеликий бізнес. А ще він, схоже, був небайдужим до Жанни.

-Ну, а чим тобі Стас не догодив? – запитала Олена. – Він, на відміну від твого любого Юрчика, самодостатній. Як, до речі, і ти сама.

-Ну, то бери його собі, – знизала плечима Жанна. – Серцю не накажеш.

-А шкода!

…Вікторія здогадувалася, що чоловік їй зраджує. Більше того, здогадувалася з ким. Однак Віка не бачила в цьому великої проблеми, бо знала, до кого Юрко, зрештою, прийде. Тим паче, що сама вона не без гріха. Ну, а в чому проблема? Йому можна, а їй ні?

Та тільки відпускати благовірного Віка не збиралася. Юрко – хлопець тямущий, і у Валерія Борисовича, її батька, на нього великі плани. А вони, ці плани, принесуть молодій родині фінансовий добробут.

Ну, і взагалі, ніхто про зради Юрія не знав, отже, самолюбство Віки було спокійне. Зурочила!

Вікторія, від душі наплававшись у басейні після сауни та розслаблюючого масажу, поспішила до своєї машини.

-Віка! – раптом почула вона.

Юля. Одна з її інститутських знайомих.

-А ти все гарнішаєш! – улесливо сказала Юлія.

-Дякую, ти теж нічого, – поблажливо відповіла Віка. – Як ся маєш?

-Та що в мене цікавого? Я поки що незаміжня.

-А чого так?

-Не беруть поки що, – хихикнула Юля. – Та що я там втратила?

-Годі тобі! Заздри мовчки.

-Чому? – хмикнула однокурсниця. – Тому, що чоловік зраджує?

-З чого ти взяла?

-Та з того взяла, що моя тітка живе у тому будинку, де Жанна з Оленою квартиру винаймають.

-А, так у нас у цьому будинку теж родичі живуть, – сказала Віка перше, що спало на думку. – Я сама якось просила Юрка привезти їм дещо!

-Звичайно, звичайно, – закивала Юля. – Гаразд, приємно було побачитися.

-Взаємно.

Так, виходить, Віка помилялася, коли думала, що ніхто не знає про зради Юрія. Що ж, то й гірше для нього коханого.

Віка вирішила діяти. Знатиме, як до чужих чоловіків лізти!

Про те, що відносини розпочалися з ініціативи Юрія, Віці не хотілося думати…

…Станіслав закохався не на жарт. Об’єктом його кохання стала сусідка на ім’я Жанна, яка з подругою винаймала квартиру навпроти.

Смаглява красуня з приголомшливою фігурою була дуже спокуслива і… Зайнята. Точніше, вона якраз то вільна. А ось залицяльник Жанни був одружений.

Стас часто запитував:

-Для чого молоді красиві дівчата зустрічаються з одруженими чоловіками?

Але відповіді так і не знайшов. Любов? Схоже. Але ж вона не має майбутнього! Але серцю не накажеш. Вже хтось, а він це точно знав…

Станіслав виходив із дому, як раптом побачив, що Віка дуже голосно свариться з Жанною.

Віка кричала щось, а Жанна стояла і тихо плакала…

-Що тут у вас таке?! – підскочив він до жінок.

-Не твоє діло! – різко сказала Віка і швидко пішла до своєї машини.

Станіслав обійняв Жанну, а вона тихо плакала уткнувшись в його плече…

Чоловік все зрозумів без слів.

…Юрко після цієї історії твердо заявив:

-Я подаю на розлучення. Я не терпітиму такої поведінки від тебе!

-Ну і йди до своєї Жанночки! Тільки ти їй тепер і задарма не потрібен. Тепер у неї інший кавалер. Не віриш?

І це було правдою. Після того випадку Стас і Жанна дуже зблизилися. Вікторія бачила, як вони посміхалися один одному далеко не як брат із сестрою.

Але Юра вирішив, що Віка сказала це навмисне.

Юрій купив букет троянд, і через двадцять хвилин він уже стояв на порозі квартири, яку знімали однокурсниці.

Двері відчинив Станіслав.

-Ви? – спитав він.

-Жанну покличте.

Але Жанна вже стояла поряд.

-Іди, – рішуче сказала вона.

-Але ж я…

-Нічого не хочу чути!

Цей Новий рік вони відзначали вдвох. Олена запросила свого хлопця, а Жанна пішла до Стаса.

Цієї чарівної ночі Станіслав і Жанна загадали одне бажання. Чи справдиться воно? Хто знає! Але вони знають одне: їм добре разом. І якщо нічого не зміниться, закохані будуть разом, на все життя.